Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Фінанси, грошовий обіг і кредит


Сущенко Олександр Миколайович. Фінансові пріоритети зовнішньоторговельних відносин між Україною та ЄС : Дис... канд. наук: 08.00.08 - 2009.



Анотація до роботи:

Сущенко О. М. Фінансові пріоритети зовнішньоторговельних відносин між Україною та ЄС. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08. – гроші, фінанси і кредит. – ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2009.

Дисертація присвячена аналізу фінансових пріоритетів зовнішньоторговельних відносин між Україною та ЄС. З позиції теорії та методології фінансової науки, розкрито роль і шляхи впливу зовнішньої торгівлі між Україною та країнами ЄС на фінансовий стан України. Здійснено економіко-математичний аналіз фінансово-економічного розвитку України з огляду на потенційне створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Підкреслено та аргументовано важливість виконання певних умов, які дозволять отримати максимальний позитивний ефект від економічної інтеграції України в єдиний європейський простір.

Доведено необхідність узгодження зовнішньоторговельної, фіскальної, монетарної та кредитної політики як складових державної макроекономічної політики. З огляду на це, аргументовано важливість координації дій між Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України та Національним банком України в процесі формування відповідних складових державної макроекономічної політики.

Узагальнено світовий досвід у дослідженні впливу зовнішньої торгівлі на фінансово-економічний розвиток країни. Розроблено пропозиції і рекомендації щодо використання світового досвіду в українській фінансовій практиці.

У дисертаційній роботі дано теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає у визначенні і розкритті фінансових пріоритетів зовнішньоторговельних відносин між Україною і ЄС та розробленні практичних рекомендацій щодо вдосконалення і координації зовнішньоторговельної, фіскальної, монетарної і кредитної політики з метою прискорення макрофінансової стабілізації в Україні. У результаті проведеного дослідження стало можливим сформулювати такі висновки та пропозиції:

  1. Виявлені сутнісні, глибинні зв’язки між зовнішньою торгівлею, як сферою економічних відносин, та економічними категоріями: «гроші», «фінанси» і «кредит». Аргументовано, що ці зв’язки проявляються, по-перше, у використанні грошей як товару особливого роду, що виступає мірилом вартості і виконує роль загального еквівалента, який, в свою чергу, є інструментом міжнародних експортно-імпортних операцій. При цьому стабільність грошей безпосередньо впливає на обсяги і структуру експортно-імпортних операцій, пропорції розподілу і перерозподілу вартості, що є предметом зовнішньої торгівлі між країнами. По-друге, існує об’єктивна необхідність розподілу і перерозподілу вартості товарів та послуг, які є предметом міжнародної торгівлі, між суб’єктами фінансових відносин на національному та наднаціональному рівнях. По-третє, розвиток зовнішньої торгівлі випереджаючими темпами передбачає залучення позичкових грошових коштів, які, у свою чергу, відображають специфічну форму руху позичкового капіталу.

  2. Виявлені внутрішні зв’язки між зовнішньою торгівлею та економічними категоріями дозволили сформулювати і розкрити фінансові пріоритети зовнішньоторговельних відносин між Україною та ЄС: фіскальний, монетарний та кредитний. Формування стратегії і тактики зовнішньоторговельної політики України вимагає врахування визначених фінансових пріоритетів. В той же час, кожний із пріоритетів повинен бути відображений у стратегії та тактиці фіскальної, монетарної та кредитної політики держави. Це вимагає чіткої координації дій між Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України і Національним банком в процесі формування зовнішньоторговельної, фіскальної, монетарної і кредитної політики, що пов’язано із виявленням глибинних, сутнісних взаємозв’язків між зовнішньою торгівлею, як однією з форм економічних відносин, та економічними категоріями «гроші», «фінанси» і «кредит».

  3. Обґрунтовано, що ВВП країни є основою формування доходів держави, суб’єктів господарювання і домогосподарств, потенційною базою макрофінансової стабілізації. Для цього в роботі побудовано економіко-математичну модель, в якій враховано прямий та опосередкований вплив зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС на обсяги ВВП України. Виявлено, що збільшення/зменшення зовнішньоторговельного обороту між Україною та ЄС на 1 грн. призводить до збільшення/зменшення ВВП на 4,1 грн., а опосередкований – у впливі інвестицій в довгострокові активи на ВВП країни у співвідношенні 1:8,9. Нами доведено, що інвестиції в довгострокові активи позитивно впливають на зростання ВВП окремих країн ЄС. Зокрема, в Бельгії, Німеччині, Франції та Ірландії одна додаткова грошова одиниця інвестицій в довгострокові активи призводить до зростання ВВП країни на 5 грошових одиниць. Ці дані підтверджують результати розрахунків, що були зроблені нами для України. З огляду на виявлені взаємозалежності зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС і обсягами ВВП України необхідно здійснити розробку зовнішньоторговельної політики України, яка б ґрунтувалася на поглибленні та розширенні зовнішньоторговельних відносин між Україною та ЄС, що дозволить підвищити темпи економічного зростання як в короткостроковому періоді, так і в довгостроковому (через інвестиції в довгострокові активи).

  1. За допомогою економіко-математичних методів виявлені кореляційні зв’язки і залежності між податковими надходженнями, ВВП України, прибутками суб’єктів господарювання і доходами домогосподарств. Використовуючи метод найменших квадратів, визначено, що зростання/зменшення імпорту з країн ЄС до України на 1 грн. веде до зростання/зменшення податкових надходжень бюджету держави на 2,14 грн. При збільшенні/зменшенні ВВП України на 1 грн. (за незмінності інших факторів) податкові надходження державного бюджету України збільшаться/зменшаться на 0,29 грн. Якщо доходи населення зростуть на 1 грн. (за незмінності інших факторів) ми отримаємо збільшення податкових надходжень на 0,37 грн. У випадку зміни прибутків підприємств на 1 грн. можна буде спостерігати зміну доходів бюджету на 2,3 грн. Отримані результати підтверджують необхідність лібералізації зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС, що дозволить збільшити доходи суб’єктів розподільчих відносин і податкові надходження державного бюджету України. З огляду на отримані результати розрахунків, необхідно враховувати при розробці фіскальної політики держави той факт, що зниження рівня імпортного тарифу пов’язано із падінням обсягів податкових надходжень державного бюджету України в частині податків на зовнішню торгівлю. Компенсація податкових втрат передбачає підвищення фіскальної ефективності податку на додану вартість за рахунок впровадження елементів світового досвіду справляння даного виду податку. Зокрема, необхідно впровадити пеню у вигляді певного відсотка від суми відшкодування за кожен день, якщо відшкодування не було здійснено протягом 60 днів.

  2. Встановлені значні обсяги прямих та непрямих субсидій, які держава надає на користь вітчизняних виробників та експортерів. Проведений аналіз показав погіршення індексу «Підтримки експортерів» за останні 5 років. Так, за двома із трьох складових індексу спостерігалося суттєве погіршення. Мова йде про покриття імпорту європейської металургійної продукції до України експортом відповідної української продукції до ЄС та кількості антидемпінгових заходів, запроваджених стосовно українських виробників сталі з боку ЄС. Третя складова інтегрального індексу «підтримки експортерів», яка показує рівень енергоємності виробництва сталі українськими виробниками, продемонструвала незначне покращення, проте це не вплинуло суттєво на загальний результат, який становить 0,7. Доведено, що погіршення позицій вітчизняних експортерів на європейському ринку металургійної продукції пов’язано із низькою ефективністю використання прямих та непрямих субсидій, які отримують національні виробники та експортери з боку держави. При цьому, значні обсяги державної фінансової допомоги можуть як позитивно, так і негативно впливати на сальдо державного бюджету України. Встановлено, що дефіцит державного бюджету України, в цілому, негативно впливає на зростання ВВП країни. Зокрема, за нашими розрахунками, в таких країнах ЄС як Австрія, Нідерланди, Фінляндія позитивне сальдо бюджету країни призводить до зростання ВВП. Це вимагає врахувати при формуванні бюджетної політики держави необхідність підвищення контролю за ефективністю використання наданої з боку держави фінансової допомоги і зменшення обсягів податкових пільг на користь вітчизняних виробників та експортерів з поступовою їх заміною на адресну фінансову допомогу.

  3. Доведено відставання реального обмінного курсу національної валюти від фактичного, що є причиною негативного впливу імпорту товарів та послуг на темпи інфляції на українському ринку. При цьому, зростання банківського сектору економіки та збільшення обсягів споживчого кредитування призвело до стимулювання імпорту закордонних товарів і відволікання значної частини фінансових ресурсів від інвестування у вітчизняне виробництво. Це, в свою чергу, спричинило падіння показника покриття європейського імпорту до України експортом української продукції до ЄС майже на 20 % за 2000–2007 роки. З огляду на зроблені висновки, є важливим врахувати при розробці грошово-кредитної політики країни необхідність забезпечення стабільності обмінного курсу національної валюти по відношенню до іноземних валют та забезпечення провадження зваженої кредитної політики з метою виключення негативного впливу зовнішньої торгівлі на фінансовий стан України.

  4. У дисертації аргументовано необхідність розробки європейської зовнішньоторговельної політики України з урахуванням виявлених фінансових пріоритетів зовнішньоторговельних відносин між Україною та ЄС. Враховуючи, що зовнішньоторговельна політика є однією із складових макроекономічної політики держави, це вимагає розробки стратегії та тактики фіскальної, монетарної та кредитної політики у взаємозв’язку із зовнішньоторговельною політикою України.

  5. Дисертантом встановлено, що наслідки від створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС шляхом лібералізації зовнішньої торгівлі на прикладі металургійної галузі будуть загалом позитивними. При цьому слід зауважити, що в даному випадку можна говорити виключно про статичні ефекти, оскільки динамічні ефекти можуть проявитись у довгостроковій перспективі і напряму залежать від обсягів інвестицій в довгострокові активи. Так, наприклад, загальний позитивний ефект для України з урахуванням ефектів «створення торгівлі» та «відхилення торгівлі» може максимально дорівнювати від 409,14 млн дол. США до майже 2 млрд дол. США. Для країн Європейського Союзу позитивний ефект буде більш значним, що пов’язано із більшими розмірами європейського ринку металургійної продукції. Однак, хоча ефект може бути нижче зазначеної цифри, можна зробити висновок, що створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС надасть додаткові можливості для економічного та фінансового розвитку обох країн.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

  1. Сущенко О. М. Зовнішня торгівля, бюджетний дефіцит та економічне зростання / О. М. Сущенко // Фінанси, облік і аудит : зб. наук. праць.– К. : КНЕУ імені Вадима Гетьмана, 2006. – Вип. 7. – С. 146–151. – 0,29 д. а.

  2. Сущенко О. М. Лібералізація зовнішньої торгівлі та економічне зростання / О. М. Сущенко // Зб. наук. праць молодих вчених Тернопільського національного економічного університету «Наука молода» – Тернопіль : Економічна думка, 2006. –№ 6. – С. 63–69. – 0,55 д. а.

  3. Сущенко О. М. Особливості функціонування ПДВ у розвинених країнах світу та Україні : проблеми та шляхи їх вирішення / О. М. Сущенко // Економіка та підприємництво. – К. : ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», 2007. – Вип. 19. –
    С. 135–142. – 0,3 д. а.

  4. Сущенко О. М. Передумови поглиблення торговельних відносин між Україною та Європейським Союзом / О. М. Сущенко // Аналітично-інформаційний журнал «Схід» – Донецьк : Український культурологічний центр. – 2007. – № 3. –
    С. 3–7. – 0,33 д. а.

  5. Сущенко О. М. Роль бюджету країни у стимулюванні економічного зростання / Сущенко Олександр Миколайович // Ринок цінних паперів України. – 2006. – № 9. – С. 25–31. – 0,36 д. а.

  6. Сущенко О. М. Фактори економічного зростання України в контексті європейської інтеграції / О. М. Сущенко // Фінанси, облік і аудит : зб. наук. праць. – К. : КНЕУ імені Вадима Гетьмана, 2006. – Вип. 19. – С. 146–151. – 0,27 д. а.

  7. Сущенко О. М. Фінансові пріоритети зовнішньоторговельних відносин України / Сущенко Олександр Миколайович // Ринок цінних паперів України. – 2008. – № 5–6. – С. 3–9 – 0,59 д.а.

В інших виданнях:

  1. Сущенко О. М. Зовнішні та внутрішні фактори економічного розвитку України / О. М. Сущенко // Економіка і соціальний розвиток України в ХХІ сторіччі : зб. тез доповідей за матеріалами 4-ої міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених, Ч.1, 22–23 лютого 2007 р. – Тернопіль : Тернопільський нац. економ. ун-т, 2007. – С. 137–138. – 0,1 д. а.

  2. Сущенко О. М. Зовнішня торгівля і фінансовий стан України / О. М. Сущенко // Економіка і соціальний розвиток України в ХХІ сторіччі : зб. тез доповідей за матеріалами 3-ої міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених, Ч. 1, 23–24 лютого 2006 р. – Тернопіль : Тернопільський нац. економ. ун-т, 2006. – С. 130–132. – 0,09 д. а.

  3. Сущенко О. М. Роль банківської системи у стимулюванні економічного зростання України // Бюджетно-податкові чинники активізації розвитку фінансових ринків та фінансового посередництва : матеріали міжнар. наук.-практ. конф.,
    27–28 березня 2008 р. – Ірпінь : НУДПС України, 2008. – С. 320. – 0,09 д. а.

  4. Сущенко О. М. Чинники формування податкових надходжень зведеного бюджету України // Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі : зб. наук. праць за матеріалами 8-ої міжнар. наук. конф. студентів і молодих учених, Ч. 2, 18–20 травня 2007 р. – Донецьк : Донецький НТУ, 2007. – С. 162–164. – 0,3 д. а.