У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад організації управління фінансовими потоками економічних агентів в умовах трансформаційних процесів економічного розвитку та досягненні на цій основі стабільного економічного зростання. Основні висновки виконаного дисертаційного дослідження полягають у наступному: 1. На підставі ретроспективного всебічного розгляду різноманітних процесів економічної трансформації з урахуванням розвитку кризових явищ у фінансовій сфері, що дозволяє адекватно описати сутність відповідних впливів на сталість перехідних процесів в економічному розвитку, узагальнено сутність і зміст інтегративного урегулювання руху фінансових ресурсів у різних сферах економіки. У теоретичному та практичному аспектах це дозволяє адекватно визначити сутність впливу руху фінансових ресурсів на розвиток економіки та її можливі трансформаційні зміни, провести аналіз основних детермінант менеджменту фінансових потоків, розкрити зміст механізму управління фінансовими ресурсами різних суб’єктів господарювання в їх взаємозв’язку. 2. Теоретичне узагальнення існуючих визначень поняття “фінансові ресурси” дозволило розкрити його складність і багатогранність, що обумовлено значною кількістю суб’єктів господарювання, різновидом їх діяльності. Це сприяло більш змістовному розгляду сутності потокових процесів у фінансовій сфері. 3. Розкрито сутнісний зміст уточнення категорії “фінансовий потік” з погляду різних економічних агентів, що функціонують у фінансово-економічному просторі. Сутність такого уточнення полягає у можливості розмежування фінансових потоків на різних рівнях їх функціонування, розкритті взаємозв’язку їх руху з грошовими потоками та визначенні генетичної природи виникнення тих або інших фінансових потоків. Визначено зміст основних функцій фінансового потоку як об’єкта управління та процесу. Встановлено взаємозв’язок фінансового потоку з такими категоріями як “фінанси” та “кредит”. 4. На основі теоретичних і методологічних узагальнень обґрунтовано доцільність розгляду комплексного потокового управління фінансовими ресурсами. Це сприяло розкриттю сутності фінансового потоку як процесу утворення, формування та руху фінансових ресурсів, що знаходиться у взаємозв’язку з рухом продуктів праці та рухом грошових коштів. Доведено, що загальна концепція управління у фінансовій і виробничій сферах передбачає застосування як базового підходу до управління у фінансовій сфері комплексного потокового управління, під якім слід розуміти сукупність принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень, яке враховує рух продуктів праці, грошових коштів та фінансових ресурсів відповідно до таких загальновідомих підходів як ресурсне, системне, комплексне та потокове управління. Таке узагальнення сприяло визначенню багаторівневого механізму управління фінансовими потоками, де варто виділити різні рівні управління фінансовими потоками, інституційні та галузеві аспекти такого управління, управління фінансовими потоками у надзвичайних випадках. 5. Узагальнення основ формального розгляду й аналізу фінансових потоків дозволило обґрунтувати значущість взаємодії різних фінансових потоків з метою виявлення конфліктних і безконфліктних проявів у їх русі на певному інтервалі часу. 6. На підставі розгляду інструментарію управління різноманітними фінансовими потоками узагальнено схему взаємозамінності активів у відповідному управлінні. Це дозволило розкрити основні складові загального механізму управління фінансовими потоками. 7. На теоретичному рівні узагальнено сутність і зміст концепції управління фінансовими потоками різних економічних агентів. Основою такого визначення є врахування безперервного процесу організації та реалізації безлічі операцій, спрямованих на перетворення фінансових ресурсів в інші види ресурсів. 8. Доведено, що основою розкриття концептуальних положень щодо організації взаємодії фінансових потоків є комплексний аналіз руху фінансових потоків у межах найбільш суттєвих і взаємозалежних компонентів різноманітних фінансових потоків, які підпорядковуються та чинять значний вплив на інші елементи внутрішнього загального фінансового потоку економіки. Визначено факторні умови сталості руху фінансових потоків економіки, до яких, зокрема, віднесено: динаміку зміни структури грошової маси, рівень монетизації економіки, недостатньо міцний і розгорнутий потік електронних грошей, розрив між фактичним і нормативним значеннями грошового мультиплікатора, наявність різної зміни сезонного коливання показників грошових агрегатів. 9. З метою опису організаційності в русі різноманітних фінансових потоків як ключової задачі з погляду загальної проблематики організації управління фінансовими потоками подано концепт “скелетон потоків фінансових ресурсів” та запропоновано формальні узагальнення щодо його наочного зображення. З практичної точки зору це дозволяє комплексно та системно підійти до дослідження питань, пов’язаних з рухом фінансових ресурсів, розкрити ступінь взаємозв’язків між різними фінансовими потоками. 10. Розкрито сутність скелетону потоків фінансових ресурсів з погляду економічної системи. До основних його складових віднесено фінансові потоки банківських установ, фондового ринку та суб’єктів господарювання нефінансового сектора економіки. 11. Аналіз існуючих форм і продуктів фінансових інновацій, які використовуються у зарубіжних країнах, виявив обмеженість їх застосування у вітчизняній практиці. Проте встановлено, що впровадження фінансових інновацій дозволяє попередити виникнення негативних явищ у сталості руху фінансових потоків різних суб’єктів господарювання. 12. Узагальнене визначення руху фінансових потоків на ринках цінних паперів зарубіжних країн і вітчизняному фондовому ринку дозволило виділити певні відмінності у їх функціонуванні. Зокрема встановлено, що для вітчизняного фондового ринку характерне превалювання тих потоків, які знаходяться у взаємозв’язку з рухом цінних паперів нефінансових підприємств. Для інших країн, фондові ринки яких розвиваються, превалюючими є фінансові потоки, які знаходяться у взаємозв’язку з рухом державних цінних паперів. 13. Розгляд різних елементів скелетону потоків фінансових ресурсів у їх взаємодії дозволив зробити, зокрема, висновок про невизначеність аналізу перерозподілу фінансових ресурсів і руху фінансових потоків на вітчизняному фондовому ринку. 14. На підставі узагальнення фінансових потоків у банківській сфері встановлена обмеженість впливу фінансових потоків, які формуються за рахунок коштів суб’єктів господарювання, що знаходяться у розпорядженні банків, на вихідні потоки банку. 15. Аналіз взаємодії різних рівнів управління та функціональних сфер діяльності банку дозволив обґрунтувати графоаналітичну тензорну модель банківської діяльності на підставі аналізу руху його фінансових потоків. З практичної точки зору це дозволяє забезпечити адекватну оцінку діяльності банків. 16. На підставі моделей аналізу фінансових потоків банків розглянуто узагальнену методику визначення взаємозв’язку між дохідністю банків і територіальним розподілом відповідного портфеля цінних паперів. У практичному і прикладних аспектах це дозволяє проаналізувати характер впливу структури регіонального розподілу портфелів цінних паперів комерційних банків на відповідну складову їх дохідності та розкрити змістовність наповнення портфеля цінних паперів банків. 17. Для врахування наявної асиметрії розподілу фінансових ресурсів в аналізі фінансових потоків банків відносно існуючих портфелів кредитів і цінних паперів банків регіону в їх загальному обсязі по системі банків розглянуто ознаку територіальної дисперсії щодо запобігання переоцінці індексів відповідного аналізу між кредитором і позичальником, емітентом і покупцем цінних паперів, унаслідок нерівномірної концентрації різних складових загального вітчизняного фінансового ринку. З практичної точки зору це дозволяє елімінувати вплив відповідної регіональної нерівномірності у русі фінансових ресурсів щодо аналізу фінансових потоків з погляду конкретного банку. 18. Запропоновано методику визначення взаємозв’язку між дохідністю банків і територіальним розподілом відповідного портфеля цінних паперів. 19. На підставі моделі аналізу фінансових потоків банків, взаємозалежних з його фінансовими результатами, запропонована загальна модель організації управління банком. 20. Взаємний аналіз організації руху фінансових потоків підприємств нефінансового та фінансового секторів економіки сприяв встановленню віртуального ефекту обмеженого зростання вхідного потоку фінансових ресурсів підприємств реального сектора економіки. 21. Узагальнений аналіз фінансових процесів та організаційних структур з погляду організації управління фінансовими потоками різних суб’єктів господарювання визначив доцільність об’єднання організаційної та фінансової структур. 22. Розгляд економічної інформації як основи узгодженості та найбільш повного відображення руху фінансових потоків дозволив запропонувати застосування функціональних діаграм щодо зображення взаємозалежності між вартістю на ресурси та інформацією про ці ресурси. Це дозволило визначити значення функціональних діаграм і запропонувати підходи до їх аналізу, які, зокрема, сприяли розкриттю взаємного руху окремих фінансових потоків суб’єктів господарювання з різних галузей економіки. Таким чином, у дисертації отримані фундаментальні результати у вигляді теоретичних узагальнень основних положень щодо організації управління фінансовими потоками, розробки концептуальних положень щодо взаємодії різних фінансових потоків і визначення методологічної основи опису організаційності у їх русі, виявлені тенденції та встановлені ефекти взаємного впливу фінансових потоків. |