Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економічна теорія


Гуменюк Діана Олександрівна. Фінансове стимулювання інноваційного розвитку України : Дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Науково-дослідний фінансовий ін-т при Міністерстві фінансів України. — К., 2006. — 230арк. — Бібліогр.: арк. 195-210.



Анотація до роботи:

Гуменюк Д.О. Фінансове стимулювання інноваційного розвитку України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – Економічна теорія. – Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, Київ, 2006.

У дисертації досліджуються теоретичні засади формування фінансового стимулювання інноваційного розвитку України. Застосування адекватного методологічного інструментарію для відображення процесів становлення інноваційної системи в умовах сучасних економічних трансформацій дало можливість обґрунтувати роль і функції фінансового стимулювання інноваційної діяльності. Визначено напрямок впливу фінансів у системі регулюючих механізмів інноваційного розвитку. Виявлено можливості посилення стимулюючої функції бюджетно-податкової політики та грошово-кредитної політики сприяння інноваційному розвитку. Доводиться необхідність підвищення ефективності фінансового механізму стимулювання інноваційної діяльності шляхом диверсифікації джерел інвестування нововведень та удосконалення банківського кредитування інноваційних процесів.

Інтегральним результатом дисертаційної роботи є розробка теоретичних засад фінансового забезпечення інновацій і практичних рекомендацій формування механізму комплексної дії фінансових стимулів переходу економіки України до інноваційної моделі розвитку. Одержані результати дали змогу поглибити принципи впливу фінансових стимулів у системі регулюючих механізмів інноваційного розвитку, сформувати пропозиції щодо посилення стимулюючої функції бюджетно-податкової політики та грошово-кредитної політики сприяння інноваційному розвитку.

Конструктивні аспекти дослідження дають змогу зробити такі висновки:

  1. Сутність інновації як економічної категорії полягає у появі нової функції виробництва, яка стає атрибутивною ознакою прогресуючого розвитку економічної системи, забезпечення нової якості зростання на базі інтелектуального капіталу. Інноваційна складова економічного зростання характеризується обопільним процесом зміни взаємопов’язаних дій з розробки, виробничого освоєння та комерціалізації нововведень і процесом забезпечення цього руху фінансовими ресурсами з різних джерел. Накладання один на одного цих процесів створює потенційні можливості прискорення темпів економічного зростання і водночас ускладнює функціонування системи фінансового та інституційного забезпечення переходу до інноваційного розвитку.

  2. Рушійною силою інституційного і фінансового забезпечення переходу до інноваційної моделі розвитку є отримання синергійного ефекту і формування національної інноваційної системи розвитку економіки, підґрунтям якої є невпинне зростання реальних обсягів валового внутрішнього продукту на основі використання інноваційно-технологічних чинників. Необхідними умовами формування національної інноваційної системи є зняття обмежень можливостей приватного бізнесу у забезпеченні фінансовими ресурсами розвитку науки й техніки та високого ступеня використання їх досягнень у суспільному виробництві шляхом активізації ролі держави як потужного інституту ринкових перетворень. Це обумовлено надзвичайно високим ступенем взаємозв’язку науки, виробництва і фінансового сектору, особливостями інноваційного процесу, масштабами фінансування сучасних нововведень. Узгодження процесів розробки та затвердження пріоритетних напрямків інноваційного розвитку з хронологією бюджетного процесу сприятиме прискоренню реалізації пріоритетних інноваційних проектів, підвищенню ефективності використання бюджетних коштів з метою функціонування національної інноваційної системи.

  3. Стимулювання розвитку ефективної національної інноваційної системи в умовах ринкових перетворень вимагає формування стійкої і гнучкої податково-бюджетної і грошово-кредитної системи, здатної забезпечити цільове використання бюджетних коштів і повернення інвестицій та кредитів венчурних компаній; активізації участі держави у приведенні у відповідність із стратегічними цілями інноваційного розвитку та ринковими принципами їх широкомасштабного освоєння обсягів фінансового забезпечення, подолання його незбалансованості між різними стадіями інноваційного циклу, і передусім, його заключних стадій. Важливим елементом у системі непрямого стимулювання є надання податкових пільг, про що свідчить досвід технологічно розвинених країн. Надання цих пільг з урахуванням реалій України повинно бути поставлено у залежність від існуючої системи оподаткування та рівня інноваційної активності суб’єктів господарювання з чіткими критеріями визначення отримувачів пільг, видів витрат, що кваліфікуються як інноваційні. Врахування цих моментів сприятиме мінімізації ризиків держави, пов’язаних з нецільовим використанням пільгового режиму оподаткування інноваційної діяльності.

  4. Посилення ролі фінансів у процесі переходу економіки України на інноваційний тип розвитку пов’язане із здатністю фінансових важелів здійснювати стимулюючий вплив на науково-технічну та інноваційну діяльність, інституційні перетворення в інноваційній сфері. Основним результатом фінансового стимулювання в системі регулюючих механізмів економічного зростання є формування стійкого попиту на інноваційні технології та продукти, і передусім, на вітчизняне високотехнологічне устаткування, машини, обладнання, побутову техніку, інші види наукоємної продукції з високою часткою доданої вартості. Задоволення попиту на інновації вимагає фінансового стимулювання як розробників, так і споживачів нововведень. Механізм фінансового стимулювання має значний потенціал позитивного впливу на активізацію інноваційної діяльності в частині вдосконалення зв’язків між окремими ланками інноваційного процесу. Формування такого механізму з метою стимулювання інноваційного розвитку передбачає активну участь держави у створенні умов для встановлення обґрунтованих пропорцій розподілу фінансових ресурсів між державою, суб’єктами господарювання, інвесторами недержавного сектору. Участь держави у фінансуванні або бюджетному кредитуванні інноваційних проектів, що здійснюються недержавним сектором, повинна відігравати стимулюючу роль для зростання обсягів інвестицій з інших джерел.

  5. Проведена аналітична оцінка методів державного фінансового стимулювання інноваційної сфери дозволила виявити основні причини їх недостатнього впливу на здійснення переходу до інноваційної моделі розвитку. Механізм фінансового стимулювання інноваційного розвитку в Україні потребує подальшої узгодженості нормативно-правової бази у частині податкового законодавства та законів і підзаконних актів щодо використання податково-бюджетних методів. Активізація інноваційних процесів, посилення їх ролі в економічному зростанні, вимагає суттєвої корекції ринкових перетворень у напрямку підвищення низького рівня фінансового стимулювання шляхом розробки ефективної бюджетно-податкової політики у поєднанні із грошово-кредитною політикою.

  6. Бюджетно-податкова політика стимулювання інноваційного розвитку потребує удосконалення форм бюджетного фінансування – базового фінансування науково-технічної діяльності як сфери, де продукуються інновації, та програмно-цільового фінансування для здійснення науково-технічних програм і окремих розробок та робіт. Запропоновані пропозиції удосконалення існуючого порядку базового фінансування науково-технічної діяльності та налагодження систем процедур у формуванні програм, їх розгляді та затвердженні у поєднанні з реалізацією дієвої податкової політики відносно науково-технічної та інноваційної діяльності сприятимуть ефективному використанню науково-технічного потенціалу країни.

  7. Основними складовими механізму фінансового стимулювання є організація фінансового забезпечення та сприяння цільовому використанню джерел інвестування інноваційної діяльності на основі їх диверсифікації та залучення банківського кредитування до інноваційних проектів. Створення сприятливих умов інноваційно активним підприємствам для доступу до різних джерел фінансування виступає потужним стимулом інноваційного розвитку. Ключову роль в його формуванні та використанні відіграє визначення інвестиційної привабливості; розрахунок показників оцінки фінансових ресурсів підприємства в залежності від джерела фінансування; розрахунок відповідності типу інноваційного підприємства фінансовим потребам його діяльності.

  8. Світовий досвід показує доцільність використання венчурного інвестування з урахуванням реалій України. Традиційні джерела формування інвестиційних фондів у розвинутих країнах поки що слабо представлені у сфері інноваційної діяльності. Переважна більшість створених в Україні фондів засновані безпосередньо міжнародними організаціями або національними в межах міжурядових угод, що є свідченням відсутності стимулів для вітчизняного приватного капіталу. Залучення венчурного капіталу вимагає додаткових заходів впливу держави на економічні інтереси інвесторів шляхом розробки системи пільг і запровадження механізмів страхування ризиків втрати капіталу.

  9. Здійснюючи кредитування інноваційних проектів, банки повинні використовувати такі фінансові інструменти і схеми кредитування як проектне кредитування, спільне використання проектного кредитування і венчурного фінансування, лізинг, факторинг, консорціумне кредитування. При фінансуванні інноваційних проектів банкам доцільно застосовувати лізинг, особливо при розповсюдженні нової техніки і технології, а також у рамках участі в проектному кредитуванні. З точки зору банку найбільш доцільно використовувати фінансовий лізинг. Більш перспективні опосередковані форми участі банків у лізинговому бізнесі. Здійснення всіх форм і видів банківського кредитування доцільно поєднувати з факторингом. Доцільно також використовувати факторинг як спосіб фінансування оборотних фондів інноваційних підприємств.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Гуменюк Д.О. Інноваційно-структурний тип економічного зростання: вплив фінансової політики держави // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія “Економіка”. – К.: ІВЦ “КУ”, 2004. – № 70. – С. 40-43.

2. Гуменюк Д.О. Фінансове стимулювання інноваційного розвитку // Чернівці: Фінансово-економічні та інституційні чинники розвитку регіону: Зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 199-207.

3. Гуменюк Д.О. Інвестиційне забезпечення інноваційної діяльності: можливості та реалії України // Вісник Хмельницького національного університету. – Хмельницький, Т. 1. – 2005. – №3 (66). – С. 161-164.

4. Гуменюк Д.О. Участь держави у формуванні інноваційно-інвестиційного потенціалу // Фінанси України. – 2005. – № 10. – С. 51-60.

5. Гуменюк Д.О., Яфінович О.Б. Грошово-кредитна політика сприяння інноваційному розвитку // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія “Економіка”. – К.: ІВЦ “КУ”, 2005. – № 79. – С.52-55.

Особистий внесок: аналіз впливу грошово-кредитної політики на перехід економіки до інноваційної моделі зростання.

В інших виданнях:

6. Гуменюк (Заузолкова) Д.О. Ефективність упровадження схеми руху грошових потоків при кредитуванні // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: Зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 27-28 березня 2003 р; У 5-ти т./ Редкол.: М.І. Шкіль (Відп.ред.) та ін. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – Т.1. – С. 111-113.

7. Гуменюк (Заузолкова) Д.О. Висока кредитоспроможність позичальників – найкраща гарантія повернення банківських кредитів // Наукові вісті. – Івано-Франківськ: Інститут менеджменту та економіки “Галицька академія”, 2003.– №1 (3). – С. 48-52.

8.Гуменюк (Заузолкова) Д.О. Вдосконалення методики оцінки кредитоспроможності позичальників // Тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф., Тернопіль, 20 лютого 2003 р. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. – С. 257.

9. Гуменюк Д.О. Формування банками інвестиційного портфеля у сучасних умовах // Наукові вісті. – Івано-Франківськ: Інститут менеджменту та економіки “Галицька академія”, 2004. – №2(6). – С.28-36.

10. Гуменюк Д.О. Оптимізація фінансового механізму стимулювання інноваційної діяльності підприємств // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону: Науковий збірник / За ред. І.Г. Ткачук. – Івано-Франківськ: Плай, 2005.– С. 233-235.