Анотація до роботи:

Татаренко О.В. Фінансова транснаціоналізація як засіб перерозподілу світового багатства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних засад і практичних методів реалізації національних економічних інтересів в умовах фінансової транснаціоналізації.

Досліджено параметри сучасної глобальної фінансової системи. Виявлено сукупність механізмів перерозподілу світового багатства, що діють в рамках світової фінансової системи.

У роботі здійснено комплексне дослідження стану та досвіду інтеграції фінансової системи України до світового фінансового простору, розкрито проблеми та напрями подальшої її інтеграції в умовах фінансової транснаціоналізації з урахуванням світового та національного досвіду збереження конкурентоспроможності національної економіки. Досліджено традиційні та новітні методи реалізації національних економічних інтересів у фінансовій сфері в умовах фінансової транснаціоналізації та діючих в рамках світової фінансової системи механізмів перерозподілу світового багатства. Запропоновано заходи з розбудови конкурентоспроможної, стійкої до зовнішніх фінансових криз фінансової системи України та формування відповідної стратегії інтеграції даної системи до світового фінансового простору.

У дисертаційній роботі зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає у розробці науково обґрунтованого механізму інтеграції фінансової системи України до світового фінансового простору на засадах реалізації економічних інтересів держави в умовах фінансової транснаціоналізації, що дозволяє дійти таких висновків:

1. Глобальний етап розвитку світової фінансової системи призвів до розмежування і початку відносно самостійного існування реального та фінансового секторів світової економіки з наростанням домінування останнього, а також сформував нові параметри світової фінансової системи. Процеси дерегуляції, інтеграції та конвергенції міжнародних фінансових ринків, виникнення фінансових конгломератів, транснаціональних банків та корпорацій, що сприяли подальшій дерегуляції фінансових ринків та зменшенню впливу на них держави заклали основи для використання фінансових ринків розвинутими країнами в якості дієвих механізмів перерозподілу світового багатства та призвели до формування центру та периферії світової фінансової системи. Керуючи фінансовими потоками в певних сегментах світової фінансової системи (рух інвестиційного та позичкового капіталів, валютно-фінансові відносини), розвинуті країни отримують потужні важелі впливу на економіки країн периферії та можливість використання цих важелів з метою нееквівалентного перерозподілу світового багатства.

2. Сучасна архітектура світової фінансової системи характеризується асиметричністю та диспропорційністю, що проявляються у глобальних фінансових кризах та є наслідком дії в світових масштабах механізму фінансового домінування та перерозподілу світового багатства. Даний механізм пронизує всі складові світової фінансової системи, включаючи світову валютна систему, міжнародний рух позичкового та інвестиційного капіталу. Формування механізмів перерозподілу світового багатства на всіх рівнях та в підсистемах світової фінансової системи зумовлюють цілу низку проблем, таких як проблема світового спекулятивного капіталу, проблема зовнішньої заборгованості країн, що розвиваються, проблема диспропорцій в економіці домінуючих країн, зокрема США, що в своїй сукупності здатні переростати в фінансові кризи світового масштабу.

3. Домінуючою тенденцією процесу фінансової глобалізації стала фінансова транснаціоналізація, яка носить одновекторний і вмотивований характер та може бути трактована як диверсифікація інтересів домінуючих країн центру системи на національні сировинні, товарні та фінансові ринки країн периферії з метою перерозподілу світового багатства на свою користь. Тоді як глобалізація, що, за визначенням, повинна мати своїм наслідком взаємопереплетіння та взаємозбагачення національних економік і є багатовекторним процесом, унеможливлюється саме завдяки маніпуляціям країн центру системи світовими фінансовими ресурсами.

4. В архітектурі світової фінансової системи відсутні ефективні регулятори фінансових відносин, оскільки міжнародні інституції (МВФ, Світовий банк, ГАТТ/СОТ) на які покладено дані функції, перетворились в центри з формування інституціонально-правового каркасу неоліберального світового економічного устрою, нав’язуючи фінансово-економічну політику країн центру фінансової системи країнам периферії. Тому питання побудови стійкої до зовнішніх фінансових криз національної фінансової системи, здатної мінімізувати дію фінансових механізмів перерозподілу світового багатства, набуває для України виключного значення.

5. Досвід країн Східної Європи та Латинської Америки показує, що лібералізація фінансового сектору та передчасне його відкриття для транснаціональних фінансових потоків у країнах, що мають слабке інституціональне підґрунтя в фінансовій сфері та слабо розвинений національний фінансовий сектор в цілому, призводять до виникнення фінансових криз та економічних потрясінь в даних країнах. Це ж підтверджує досвід інтеграції до світового фінансового простору фінансової системи України. Нав’язана Україні на початку 90-х років міжнародними фінансовими організаціями ідеологія монетарного лібералізму, що лягла в основу національної економічної політики, відкрила країну для дії механізмів перерозподілу світового багатства та призвела до підриву конкурентоспроможності економіки країни та фінансової системи, зокрема.

6. На сьогодні питання використання світових фінансових ресурсів для розвитку фінансового сектора та економіки України стає все більш нагальним. Одночасно перед Україною та її господарюючими суб’єктами відкриваються широкі можливості виходу на світові фінансові ринки, що зумовлено новими реаліями: безпосередній кордон з країнами – новими членами Європейського Союзу відкриває реальні можливості притоку в країну фінансового капіталу тих зарубіжних компаній, які досі не співпрацювали з Україною, та за нових умов – ослаблення власної конкурентоспроможності – зіткнулися із необхідністю пошуку нових ринків застосування капіталів.

7. Реалізація власних національних економічних інтересів України в умовах фінансової транснаціоналізації та дії в рамках світової фінансової системи механізмів перерозподілу світового багатства можлива лише через формування відповідної стратегії інтеграції до світового фінансового простору, що передбачатиме: розробку механізмів захисту внутрішньої економіки від можливих потрясінь на світових фінансових ринках; створення стійкої національній фінансової системи інтегрованої до світового фінансового простору, що вимагає реформування та підвищення конкурентоспроможності всіх сегментів вітчизняної фінансової системи; стимулюванні розвитку власних фінансово-промислових груп здатних конкурувати на світових ринках капіталу, товарів та послуг; створенні умов для використання альтернативних методів фінансування інвестиційних проектів, зокрема - методів проектного фінансування.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Татаренко О.В. Внутрішня інвестиційна стратегія як складова загальної стратегії розвитку країни в глобальному середовищі // Міжнародна економіка. Наук. зб., Вип. 27 / Відп. ред. В.Є. Новицький. - К.: ІСЕМВ НАНУ, 2000. - С. 149-154 (0,6 др. арк.).

2. Татаренко О.В. Глобальні трансформації світових фінансових ринків та їхні чинники // Держава та регіони. Наук. зб., №1 / Відп. ред. Л.Ю.Мельник. - Запоріжжя: ЗІДМУ, 2003. - С. 320-325 (0,6 др. арк.).

3. Татаренко О.В. Інформаційне та технологічне домінування США як фундамент фінансової і економічної гегемонії та глобальний чинник світової фінансової нестабільності // Стратегія розвитку України. Наук. зб., №1 / Відп. ред. О.П. Степанов. - К.: НАУ, 2003. – С. 295-302 (0,8 др. арк.).

4. Татаренко О.В. Досвід фінансової лібералізації в Україні в контексті економічних реформ 90-х років // Економіка і підприємництво. Наук. зб., Вип.12 / Відп. ред. С.І. Дем’яненко. - К.: КНЕУ, 2004. – 314 с. - С. 18-24 (0,4 др. арк.).

5. Татаренко О.В. Удосконалення фінансової системи України як основи формування конкурентоспроможного потенціалу національної економіки // Міжнародна економіка. Наук. зб., Вип. 41 / Відп. ред. В.Є. Новицький. - К.: ІСЕМВ НАНУ, 2004. - С. 101-116 (0,8 др. арк.).

6. Татаренко О.В. Міжнародні фінансові відносини як механізм перерозподілу світового багатства // Стратегія розвитку України. Наук. зб., №3-4 / Відп. ред. О.П. Степанов. - К.: НАУ, 2004. – С. 84-90 (0,8 др. арк.).

В інших виданнях:

7. Татаренко О.В. Транснаціоналізація грошових потоків як складова політики глобалізації економічного простору // Україна в міжнародних економічних відносинах в умовах глобалізації. Матеріали міжнародної наукової конференції (4 липня 2002 р., м. Київ). - К.: ІСЕМВ НАНУ-КНЕУ, 2002. – С. 28-30 (0,1 др. арк.).

8. Татаренко О.В. Глобальні фінансово-грошові потоки та точки їхньої вразливості // Глобалізація та регіоналізація економічного розвитку. Матеріали міжнародної наукової конференції (25 лютого 2003 р., м. Київ). - К.: ІСЕМВ НАНУ-КНЕУ, 2003. – С. 41-42 (0,1 др. арк.).

9. Татаренко О.В. Витоки домінування фінансового сектора у сучасних світогосподарських відносинах // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету. Випуск І. Економічні науки. Ч.1. / Відп. ред. І.М. Школа . - Чернівці: ЧТЕІ, 2004. – С. 63-65 (0,1 др. арк.).

10. Татаренко О.В. Трансформація інституціональної структури менеджменту міжнародних фінансових корпорацій: уроки для України // Україна в міжнародних економічних відносинах в умовах глобалізації. Матеріали міжнародної наукової конференції (9 лютого 2005 р., м. Київ). - К.: ІСЕМВ НАНУ-КНЕУ, 2005. – С. 151-155 (0,2 др. арк.).