У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється у вдосконаленні процесів формування та реалізації фінансової стратегії розвитку банку. Проведені дослідження дозволили зробити такі висновки та узагальнення. 1. Вивчення тенденцій розвитку та сучасного стану банківської системи України дали підстави стверджувати, що одним з основних завдань вітчизняних банків сьогодні є підвищення ефективності формування та використання їх фінансових ресурсів, що зумовлено принциповою зміною правил їхнього функціонування у ринковому середовищі та посиленням конкуренції. В Україні назріла необхідність удосконалення процесів формування та реалізації фінансової стратегії розвитку, що сприятиме раціональному формуванню і використанню фінансових ресурсів банку у стратегічній перспективі та дасть змогу обійти конкурентів і забезпечити собі конкурентні переваги в майбутньому. 2. Сталий розвиток та конкурентоспроможність банків України значною мірою залежать від їх успішного фінансового розвитку. Визначальним інструментом забезпечення успішного фінансового розвитку банківської установи є її фінансова стратегія. На основі узагальнення наукових підходів у літературних джерелах та дослідження послідовності зміни поглядів на розуміння стратегії розкрито сутність та зміст фінансової стратегії розвитку банку. Розроблено класифікацію фінансових стратегій розвитку банку за ознаками, що відображають специфіку поведінки банку у конкурентному середовищі, враховуючи його позицію на ринку, спосіб формування та використання фінансових переваг, рівень ризику стратегічних фінансових рішень, глобалізацію бізнесу. Розроблена класифікація може бути використана банками у процесі вибору ними фінансової політики та тактики діяльності для забезпечення стабільного економічного розвитку банку в стратегічній перспективі. 3. Проведений аналіз та оцінка фінансових стратегій розвитку українських банків засвідчили про динамічний розвиток у 2001-2005 рр. банківської системи України загалом та окремих банків зокрема. Фінансова діяльність банків була спрямована на зміцнення фінансової стійкості та надійності за рахунок підвищення рівня капіталізації, зміцнення стабільності ресурсної бази, розширення масштабів своєї діяльності, нарощення ліквідності. При цьому, фінансові стратегії розвитку упродовж 2001-2005 рр. у групі найбільших банків були спрямовані, в основному, на значне нарощування ресурсної бази, вагоме збільшення кредитного портфеля, нарощення своєї ліквідності; у групі великих банків - на збільшення обсягів активних операцій та нарощування ресурсної бази, зростання обсягу портфеля цінних паперів та збільшення обсягів високоліквідних активів; у групі середніх банків виявлено повільне нарощування ресурсної бази та обсягів активних операцій і порівняно незначне нарощування ліквідності; для групи малих банків характерною є висока частка високоліквідних активів у сукупних активах та частка інших активів порівняно з іншими банками, що може свідчити про обережну фінансову політику щодо управління ризиками та забезпечення прибутковості за допомогою „нетрадиційних” банківських послуг. 4. Оцінка конкурентних позицій окремих українських банків показали, що регулярне проведення банком аналізу своєї конкурентоспроможності дає змогу банкам ефективно управляти активними і пасивними операціями для максимізації прибутку і забезпечення стабільного стратегічного розвитку. 5. На основі проведеного аналізу фінансових результатів та оцінки ефективності діяльності банків зроблено висновок про те, що фінансова стратегія розвитку має визначальний вплив на рівень прибутковості банку та на ефективність його діяльності. Так, найвищі показники прибутковості виявлено у групі найбільших банків. Це є наслідком того, що у цих банків досягається найбільша збалансованість між ефективністю активних і пасивних операцій, доходами і витратами. Найнижчі показники прибутковості – у групі малих банків, що свідчить про низько ефективну операційну діяльність щодо залучення та розміщення ресурсів фінансової стратегії розвитку. 6. Розроблена в дисертації економіко-математична модель прогнозування фінансових результатів діяльності банку на основі залежності між прибутком, обсягом зобов’язань та позичковими активами дає можливість на основі прогнозних оцінок формувати необхідну інформацію для адекватного вибору фінансової стратегії розвитку банку з врахуванням стратегічних завдань його функціонування та для обґрунтування перспектив його розвитку. 7. Обґрунтовано необхідність застосування реінжинірингу фінансових бізнес-процесів банку як методу удосконалення процесів формування та реалізації фінансової стратегії розвитку банку. З цією метою визначено основні етапи проведення реінжинірингу фінансових бізнес-процесів банку, реалізація яких сприятиме досягненню максимально можливого ефекту від фінансової діяльності банку на ринку банківських послуг. Розроблені для банків рекомендації здійснення реінжинірингу фінансових бізнес-процесів дають змогу постійного перегляду фінансової стратегії розвитку банку відповідно до змін зовнішнього середовища і цим самим допомагають йому зайняти міцні ринкові позиції, знизити рівень ризиків та підвищити ефективність фінансового розвитку банківської установи. 8. У роботі запропоновано модель оптимізації структури активно-пасивних операцій з точки зору встановлення оптимального співвідношення між прибутковістю та ліквідністю банку відповідно до його стратегічних завдань, що в умовах посилення конкуренції дасть змогу банкам раціонально формувати та розміщувати свої фінансові ресурси і підвищити ефективність процесу управління банківськими ризиками. |