В дисертації вирішується важлива наукова проблема – удосконалення теоретико-методологічних підходів визначення та забезпечення фінансової стійкості суб’єктів господарювання та розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування підприємств м’ясної промисловості Вінницької області. Результати дослідження по темі дисертації дають можливість зробити такі основні висновки і пропозиції: 1. Фінансова стійкість підприємства – це комплексна, багатофакторна категорія, що відображає відтворювальний процес. Дана категорія характеризує економічні відносини, через які відбувається соціально-економічний розвиток підприємства. Комплексність категорії фінансової стійкості суб’єктів господарювання полягає у відображені в ній рівня фінансового стану та фінансових результатів підприємства, його здатності виконувати свої зобов’язання та забезпечувати подальший розвиток при збереженні кредито- та платоспроможності і відносній незалежності від змін внутрішніх та зовнішніх чинників. 2. Узагальнюючим показником фінансової стійкості, згідно більшості методик, виступає надлишок чи нестача засобів для формування запасів і витрат, тобто різниця між величиною джерел засобів підприємства та величиною запасів і витрат. Серед відносних показників фінансової стійкості найчастіше використовуються такі показники, як коефіцієнти фінансової автономії, маневрування власного капіталу, довгострокового залучення позикових коштів, фінансового ризику та забезпечення запасів власними оборотними коштами. Найефективнішим способом оцінювання є метод скорингового аналізу, суть якого полягає у класифікації підприємств за ступенем ризику, виходячи з фактичних показників фінансової стійкості та рейтингу кожного показника, вираженого в балах на основі експертних оцінок. 3. Для забезпечення об’єктивності аналізу доцільно здійснювати перерахунок даних фінансової звітності у порівняльний вигляд з метою врахування фактору часу. Запропонована та апробована методика перерахунку даних фінансової звітності у порівняльний вигляд, що заснована на помірному підході фінансування різних груп активів підприємства. Особливість запропонованої методики полягає у можливості перераховувати не лише дані необоротних активів, постійних та змінних оборотних активів, а й величини власного капіталу, довгострокових і поточних зобов’язань. 4. Основними чинниками, що негативно впливають на фінансову стійкість підприємств м’ясної промисловості є: недостатній обсяг, а у деяких підприємств взагалі відсутність власного оборотного капіталу; неспроможність підприємств забезпечити операційні запаси власними засобами; низький рівень маневрування капіталу, великий ступінь залежності від зовнішніх кредиторів. На це впливає неефективність виробничо-комерційної та інвестиційної політики підприємства, високий рівень собівартості, збитки, зниження ефективності використання виробничих ресурсів підприємства та його виробничих потужностей, неконтрольоване розширення господарської діяльності, неефективність використання залучених засобів за сучасних умов кредитування підприємств при низькому рівні рентабельності переробної галузі у цілому. 5. Для побудови комплексної моделі оцінки фінансової стійкості доцільним є використання показників: наявності власних оборотних засобів або власних оборотних та довгостроково залучених джерел для покриття запасів; наявності загальної величини основних джерел формування запасів і витрат; коефіцієнта фінансової автономії та запасу фінансової стійкості. Визначення для кожного з обраних коефіцієнтів критичного значення необхідно здійснювати за оцінкою рівня вагомості показників та методом експертних оцінок. Обґрунтовано доцільність градації підприємств за ступенем характеристики фінансової стійкості, що у подальшому є методологічною основою розробки стратегічних оптимізаційних заходів. 6. Своєчасне і адекватне оцінювання фінансової стійкості підприємств дозволяє вчасно виявити недоліки фінансово-господарської діяльності. Для ефективності управління фінансовою стійкістю доцільним є здійснення контролінгу і моніторингу даного показника на підприємстві. Основною метою розробки системи моніторингу фінансової стійкості є своєчасне виявлення величини та причин зниження її рівня, пов’язаного з погіршенням фінансового стану підприємства, а також розробка та прогнозування заходів щодо коригування певних напрямків фінансово-господарської діяльності з метою нормалізації та підвищення фінансової стійкості суб’єкта господарювання. 7. Найважливішими чинниками, що позитивно впливають на рівень фінансової стійкості підприємств м'ясної промисловості, є оптимізація формування і управління запасами та грошовими потоками на підприємстві, а також вдосконалення маркетингової політики підприємства в системі загальної політики реструктуризації. 8. Забезпечення фінансової стійкості підприємств м’ясної промисловості в умовах перехідної економіки реально може бути досягнуто шляхом збільшення обсягу грошових ресурсів, скорочення зовнішніх та внутрішніх зобов'язань, оптимізації організаційної структури підприємства та скорочення постійних та змінних витрат за рахунок оптимізації виробничого процесу, реконструкції та відстрочки кредиторської заборгованості, прискорення оборотності дебіторської заборгованості за рахунок скорочення періоду комерційного кредиту, нормалізації розміру запасів товарно-матеріальних цінностей за рахунок реалізації запасів готової продукції, яка користується попитом при невеликих додаткових витратах на оновлювання. Запровадження перерахованих заходів дозволяє в рамках зміцнення фінансової стійкості підприємств створити сприятливі умови для практичної реалізації найефективніших форм господарювання переробних підприємств АПК в умовах ринкового середовища. |