Костюк Л.Б. Філогенетичні закономірності розвитку етнічної ментальності українців. – Рукопис. – Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.05 – історія філософії. – Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, 2008 р.
У дисертації досліджено етногенез як процес самоорганізації етнічної спільноти. Самоорганізацію визначено як принцип еволюції етнічної ментальності. Виведено філогенетичні закономірності її розвитку, які є параметрами упорядкування, а узагальненою синергетичною інформацією – менталітет як відображення інформаційного поля, що зумовлює речовинно-енергетичні процеси системи.
Обґрунтовано, що етноментальний підхід як особлива методологія історико-типологічного аспекту дослідження проблеми розкриває сутність ментальності – константи, що окреслює образ (стиль, спосіб) і духовно-культурний самовияв (форму і зміст) етнічної спільноти. Виявлено логіку трансформації ментальних настанов у поняття «менталітет»,яка визначає методологічні засади подальших досліджень проблеми. Розкрито внутрішню логіку зародження і функціонування етнічної ментальності в етногенезі, а це складає зміст менталітету як дієво-нормативного феномену процесів самоорганізації етнічної спільноти, що є цілісною системою.
Визначено культурологічний аспектзакономірностей формування і розвитку етнічної ментальності українців у ракурсі «етнічна історія – етнічна ментальність», деі опосередковуючими, і визначальними є конкретно-історично домінантні ментальні настанови, як осердя менталітету, що опосередковано впливають на хід історії етносу, нації.
У дисертаційному дослідженні вперше розглянуто етногенез як процес самоорганізації етнічної спільноти. Самоорганізацію визначено як принцип еволюції етнічної ментальності, відповідно філогенетичні закономірності її розвитку виведено з природно-кліматичних та геокультурних умов історичного буття українського етносу; з господарсько-культурного типу як основи етнічної ментальності; з подій етнічної історії як чинника функціонування ментальних настанов. Параметрами упорядкування системи виступають чинники формування та закономірності розвитку, а узагальненою синергетичною інформацією – менталітет як відображення інформаційного поля, що зумовлює речовинно-енергетичні її процеси. Ментальні настанови є опосередковувальною ланкою, що лежить в основі цінностей культури етносу, які зберігають і передають специфічність менталітету наступним поколінням, стаючи традицією.
У процесі з’ясування рівня вивченості феномену етнічної ментальності у сфері соціально-філософської теорії на підставі принципу єдності історичного та логічного у визначенні понять «ментальність» та «менталітет» обґрунтовано, що етноментальний підхід як особлива методологія історико-типологічного аспекту дослідження проблеми дає змогу розкрити сутність ментальності як константи, що окреслює образ (стиль, спосіб) і духовно-культурний самовияв (форму і зміст) етнічної спільноти.
У ході аналізу процесу еволюції поняття «ментальність»у концепціях світової та української теоретичної думки («народний дух» – «душа народу» – «національний характер» – «етнічна ментальність» – «менталітет») виявлено логіку трансформації ментальних настанову поняття «менталітет», яка визначає методологічні засади подальших досліджень проблеми.
Розкрито внутрішню логіку зародження і функціонування етнічної ментальності в етногенезі, яка становить зміст менталітету як дієво-нормативного феномену процесів самоорганізації етнічної спільноти, що є цілісною системою.
Визначено культурологічний аспектзакономірностей формування і розвитку етнічної ментальності українців. Розкрито органічний характер зв’язків між етнічною ментальністю і етнічним простором у ході аналізу етнічної історії як чинника функціонування ментальних настанов.
Встановлено причинно-наслідкові зв’язки між господарсько-культурним типом та менталітетом українців.
Обґрунтовано, що у взаємовідношенні «етнічна історія – етнічна ментальність»і опосередковувальним, і визначальним моментом є конкретно-історично домінантні ментальні настанови, які становлять осердя менталітету і у такий спосіб (тобто опосередковано) впливають на хід історії етносу, нації.
Публікації автора:
Синтез східнослов’янської міфоепіки і візантійського християнства // Діалог культур. Україна у світовому контексті: матеріали перших міжнародних філософсько-культурологічних читань. – Львів: Каменяр, 1996. – Вип. 2. – 407с. – С. 111 – 113.
Український індивідуалізм з точки зору моральних імперативів сучасності // Гуманізм і моральність: екзистенційні виміри. Матеріали людинознавчих філософських читань. «Гуманізм. Людина. Моральність» (жовтень, 1996). – Львів: Край. – 260 с. – С. 180 – 185.
Вплив християнства на становлення української духовності // Людина і гуманістична природа віри. Матеріали людинознавчих філософських читань. Випуск VІІ. – Дрогобич: Вимір, 1998. – 295 с. – С. 135 – 140.
Українська емоційність як одна з основ творчості // Матеріали 5-ої Міжнародної науково-практичної конференції «Творчість як спосіб буття дійсного гуманізму» – Київ: НТУ «КПІ», 1999. – 225 с. – С. 194 – 196.
Вивчення українського характеру у світлі проблем філософії освіти // Діалог культур: Україна у світовому контексті. Філософія освіти. Випуск 4. Збірник наукових праць. –Львів: Світ, 1999. – 360 с. – С. 254 – 264.
Фемінні риси української ментальності (До питання формування) // Український жіночий рух: здобутки і проблеми. Збірник наукових праць за матеріалами першої Всеукраїнської науково-практичної конференції. 19-20 жовтня 2001 р. Випуск 1. – Дрогобич: Коло, 2002. – 268 с. – С. 116 – 121.
Народно-поетична творчість як спосіб конкретно-чуттєвого втілення ментальності // Матеріали 7-ої Міжнародної науково-практичної конференції «Творчість врятує світ» 22-23 травня 2003 р. м. Київ. – К.: Політехніка, 2003. – 512 с. – С. 190 – 191.
Геопросторове буття етносу як первинне середовище формування менталітету // Етнос. Культура. Нація. Випуск ІV. Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Дрогобич: Коло, 2004. – 256 с. – С. 68 – 79.
Господарсько-культурний тип як концепт української ментальності // Етнос. Культура. Нація. Випуск V. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Дрогобич: Вимір, 2006. – 566 с. – С. 211 – 223.
Менталітет як характеристика етносоціального суб’єкта в процесі етногенезу // Український етнос у полікультурному просторі. Збірник наукових праць. – Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2006 – 217 с. – С. 51 – 73.
Визначення онтологічного змісту та гносеологічної сутності понять «ментальність» і «менталітет» // Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / Ред. колегія Т.Біленко (гол. редактор), В.Скотний, В.Здоровенко та ін. – Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2007. – Випуск дев’ятнадцятий. Філософія. – 144 с. – С. 15 – 24.
Етнічна ментальність українців як основа соціокультурної інтеграції // Нова парадигма. Журнал наукових праць. – Випуск 66 / Гол. ред. В.П.Бех. – К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2007. – 237 с. – С. 83 – 88.
Етнічна ментальність та менталітет як підстава формування національної ідентичності українців // Ціннісно-смисловий вимір буття українського суспільства і перспективи українського націоналізму. Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. Івано-Франківськ, 17-18 листопада 2007 р. / Наук. ред.. О.М.Сич. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2007. – 704 с. – С. 331 – 342.
Проблема світоглядної ментальності в українській філософсько-літературній традиції // Українська філософсько-літературна традиція: екзистенціальні проблеми / Авторський колектив: В.Скотний, Л.Гамаль, Т.Білан, О.Петрів, Л.Костюк, І.Кутняк. – Дрогобич: Вимір, 2008. – 245 с. – С. 166 – 200.