Анотація до роботи:
Верецька Л.І. Феномен справедливості в контексті соціальної комунікації. - Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії.- Південноукраїнський державний педагогічний університет (м.Одеса) ім.К.Д.Ушинського, Одеса, 2002. В дисертаційному дослідженні здійснено соціально-філософський аналіз категорії справедливості як визначального феномену людського буття. Розглядаються функції та структура справедливості, відзначається її регулятивна роль в формуванні та розвитку соціального дискурсу. Дано ретроспективний аналіз справедливості в європейській соціально-філософській парадигмі. Представлено розуміння справедливості у зв’язку з концепціями природного права, договірного права, позитивного права. Розглянуто сучасні концепції справедливості: неокантіанська, неогегельянська, «чистого вчення про право», «відродженого» природного права, трактування справедливості в філософії екзистенціалізму тощо. Аналізуються прояви справедливості в різних сферах соціальної комунікації. Зазначається, що комунікація є універсальним надбанням людства й універсальною реальністю суспільного буття, а справедливість є апріорі комунікативним чинником який спрямовує людську комунікацію в соціальному дискурсі, а також що розуміння справедливості-несправедливості може набувати різного змісту у різних суб’єктів соціальної комунікації. Дихотомія «справедливість — несправедливість» здатна спричинювати напруження і конфліктність в межах соціального дискурсу. |