Анотація до роботи:

Максименок О.В. Феномен антигенної мімікрії пептидів ВІЛ-1 та бактерій і маркери прогнозування перебігу ВІЛ-інфекції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.06 - вірусологія. - Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного НАН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена визначенню ролі антигенної мімікрії пептидів ВІЛ-1 і вуглеводовмісних біополімерів мікроорганізмів у патогенезі ВІЛ-інфекції та вивченню можливості застосування деяких лабораторних показників як побічних маркерів прогнозування перебігу хвороби.

В роботі показано, що мікроорганізми Staphylococcus aureus, Vibrio cholerae, Neisseria meningitidis та Bacillus subtilis продукують біополімери - мімікрини, антигенно споріднені між собою та з пептидом р17 ВІЛ-1. Мімікрини пригнічують репродукцію ВІЛ-1 на 5,0 lg ІД₅₀ за умов хронічної та на 2,0-3,0 lg ІД₅₀ - за умов гострої інфекції в культурі клітин.

Досліджено можливість впливу "антигенної" мімікрії на репродукцію ВІЛ-1 при моделюванні змішаних інфекцій з вірусами грипу, Епштейна-Барр та герпесу 1 типу. Показано, що в залежності від ступеня спорідненості між пептидами вірусів спостерігається пригнічення репродукції ВІЛ-1 (з вірусом грипу та ВЕБ) або її посилення (з ВПГ-1).

Виявлення комбінації антитіл "gag(+/±)+pol(+/±)" у сироватці крові хворого є сприятливою прогностичною ознакою повільного перебігу ВІЛ-інфекції, в той час, як комбінація "gag(-)+pol(+/±/-)" свідчить про погіршення клінічного стану. Показано, що у ВІЛ-інфікованих осіб без ознак імунодефіциту імунокомпетентні клітини здатні продукувати RANTES і ІФН-a у відповідь на стимуляцію антигенами ВІЛ-1.

1. Отримано нові дані щодо ролі антигенної мімікрії у взаємодії ВІЛ-1 з лімфоїдними клітинами. Вперше доведено, що мікроорганізми Staphylococcus aureus, Vibrio cholerae, Neisseria meningitidis та Bacillus subtilis продукують вуглеводовмісні біополімери - мімікрини, антигенно подібні до пептиду р17 ВІЛ-1.

2. Встановлено, що мімікрини являють собою білково-вуглеводні комплекси: білкова частина мімікрину S. aureus містить 17 амінокислот, інших біополімерів - 3-4 амінокислоти. За вмістом вуглеводного компоненту біополімери поділяються на 2 групи - манозозбагачені (мімікрини S. aureus і N. meningitidis) та галактозозбагачені (мімікрин V. cholerae).

3. Встановлено, що мімікрини S. aureus, V. cholerae, N. meningitidis та B. subtilis пригнічують репродукцію ВІЛ-1 у культурі клітин МТ-4/ВІІІ та МТ-4 - зареєстровано зменшення інфекційного титру вірусу на 5,0 lg ІД₅₀ за умов хронічної (культура клітин МТ-4/ВІІІ) та на 2,0-3,0 lg ІД₅₀ - за умов гострої інфекції (культура клітин МТ-4).

4. Запропоновано моделі змішаних інфекцій ВІЛ-1 з вірусами грипу, герпесу типу 1 та Епштейна-Барр у культурі клітин МТ-4:

- в умовах змішаної інфекції ВІЛ-1+вірус грипу спостерігається пригнічення репродукції ВІЛ-1 на 2,0 lg ІД₅₀;

- при змішаній інфекції ВІЛ-1+ВПГ-1 відбувається активація репродукції ВІЛ-1 на 2,0 lg ІД₅₀. Антивірусні препарати "Комбівір" і "Унітіол" за цих умов не пригнічували розмноження ВІЛ-1 у культурі клітин;

- в умовах змішаної інфекції ВІЛ-1+ВЕБ інфекційний титр ВІЛ-1 зменшується на 2,0 lg ІД₅₀ порівняно з моноінфекцією ВІЛ-1.

5. Досліджені наркотичні речовини (морфій, промедол та "ширка") не впливали на розмноження ВІЛ-1 у культурі клітин МТ-4, однак пригнічували ІФН-продуктивну активність лейкоцитів людини.

6. Доведено, що у ВІЛ-інфікованих осіб циркулюють антитіла до мімікрину S. aureus, що перехресно реагують з р17 ВІЛ-1. Це може бути причиною хибно-позитивних результатів при виявленні антитіл до р17 ВІЛ-1 - прогностичного серологічного показника перебігу ВІЛ-інфекції.

7. Визначено можливість застосування нових побічних маркерів, що дозволяють прогнозувати перебіг ВІЛ-інфекції:

- виявлення комбінації антитіл "gag(+/±)+pol(+/±)" у зразках сироваток крові інфікованих осіб є сприятливою прогностичною ознакою повільного перебігу ВІЛ-інфекції;

- виявлення комбінації антитіл "gag(-)+pol(+/±/-)" при першому обстеженні є несприятливою прогностичною ознакою швидкого перебігу ВІЛ-інфекції;

- заміна комбінації антитіл "gag(+/±)+pol(+/±)" на "gag(-)+pol(+/±/-)" корелює з погіршенням клінічного стану хворих;

- здатність мононуклеарів периферійної крові продукувати хемокін RANTES та ІФН-a у відповідь на стимуляцію рекомбінантним антигеном GAG ВІЛ-1 становить додатковий критерій оцінки стану імунної системи у ВІЛ-інфікованих: у осіб без проявів імунодефіциту (кількість клітин CD4⁺ > 0,5х10⁹/л) мононуклеари продукують хемокін RANTES та ІФН-a у відповідь на стимуляцію; в осіб зі зниженою кількістю клітин CD4⁺ така стимуляція призводить до пригнічення продукції цих цитокінів.

Публікації автора:

1. Дяченко Н.С., Рибалко С.Л., Грицак Т.Ф., Максименок О.В., Дядюн С.Т., Повниця О.Ю., Нестерова Н.В., Береговенко В.М., Пацьковський Ю.В. Вивчення особливостей змішаного інфікування лімфоцитів вірусом імунодефіциту людини та деякими ДНК-геномними лімфотропними вірусами, що можуть бути асоційовані зі СНІДом // Біополімери і клітина. – 1997. – Т. 13, N 6. – С. 503-508. (Дисертанткою проведено визначення рівня експресії антигену р24 ВІЛ-1 та інфекційності вірусу в умовах змішаного інфікування лімфотропними вірусами).

2. Рибалко С.Л., Максименок О.В., Христова М.Л., Шапіро А.В., Варбанець Л.Д., Іванська Н.В., Пацьковський Ю.В., Грицак Т.Ф., Сорокулова І.Б. Углеводсодержащие биополимеры бактерий – "мимикрины" пептидов вирусов гриппа и иммунодефицита человека // Лабораторная диагностика. – 2005. – N 2. – С. 26-30. (Мета роботи авторами сформульована спільно, здобувачем проведено дослідження антигенної спорідненості біополімерів між собою та з пептидами вірусів, вивчено вплив біополімерів на репродукцію ВІЛ-1, підготовка роботи до друку).

3. Максименок О.В., Рибалко С.Л., Дядюн С.Т., Щербінська А.М., Антоненко С.В., Антоняк С.М., Кравченко О.М., Сельнікова О.П., Раєвська Г.Є. Про можливість використання деяких цитокінів як показників активації імунної системи у ВІЛ-інфікованих // Лабораторна діагностика. – 2005. – N 4. – С. 64-68. (Особистий внесок – сформульовано завдання роботи та висновки, проведено визначення рівня цитокінів, робота підготовлена до друку).

4. Максименок Е.В. Значение косвенных лабораторных маркеров в прогнозировании течения ВИЧ-инфекции // Лабораторная диагностика. – 2003. – N 1. – С. 15-21.

5. Кислих О.М., Максименок О.В., Ватаманюк М.Ю., Лузан Д.П. Застосування імуноферментних тест-систем для виявлення маркерів опортуністичних інфекцій та імунного статусу у ВІЛ-інфікованих // Лабораторна діагностика - 1999. - N 3. - С. 33-35. (Здобувачем проведено дослідження щодо оцінки імунного статусу у ВІЛ-інфікованих осіб).

6. Патент на винахід UA N 63020 "Інгібітор вірусів герпесу та імунодефіциту людини - 1,2-дитіол-3-пропілсульфонат натрію" / Рибалко С.Л., Максименок О.В., Дядюн В.Т., Даниленко В.П., Даниленко Г.І., Овруцький В.М., Григорьєва Т.І., Лозицький В.П., Федчук А.С., Нестерова Н.В., Колядич О.П., 2004, 2 стор. (Дисертантка особисто провела дослідження анти-ВІЛ активності препарату).

7. Рибалко С.Л., Максименок О.В., Дядюн С.Т., Фурзікова Т.М., Дяченко Н.С. Вивчення антивірусної активності анти-ВІЛ препаратів в умовах змішаної інфекції // Зб. "Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб", Київ, 2002. – С. 286-290. (Здобувачем проведено експериментальні дослідження анти-ВІЛ активності препаратів на моделі змішаної інфекції, підготовка роботи до друку).

8. Рибалко С.Л., Максименок О.В., Христова М.Л., Шапіро А.В., Варбанець Л.Д., Іванська Н.В., Пацьковський Ю.В., Грицак Т.Ф., Сорокулова І.Б. Вивчення антигенної спорідненості між вуглеводмісткими біополімерами бактерій та пептидами деяких вірусів // Матеріали міжнародного форуму "Основи молекулярно-генетичного оздоровлення людини і довкілля", Київ, 2005. – С. 179-182. (Авторами спільно сформульовано мету, здобувачем досліджено антигенну спорідненість біополімерів між собою та з пептидами вірусів, вивчено вплив біополімерів на репродукцію ВІЛ-1, підготовлено роботу до друку).

9. Максименок О.В. Сучасні підходи до лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції // Лабораторна діагностика. – 2003. – N 4. – С. 31-37.

10. Гураль А.Л., Іванська Н.В., Кислих О.М., Максименок О.В. Серологічна діагностика ВІЛ-інфекції. Практичний посібник // Київ. – 2004. – 52 с. (Здобувач узагальнила дані щодо виявлення антитіл до ВІЛ).

11. Кислих О.М., Максименок О.В., Ватаманюк М.Ю., Лузан Д.П. Досвід застосування комерційних наборів для імунного блоту при виявленні анти ВІЛ-1 на стадії сероконверсії // Зб."ВІЛ-інфекція та СНІД в Україні. Аналіз, профілактика, лікування", Київ. – 2001.– С. 176-177.

12. Кислих О.М., Максименок О.В., Ватаманюк М.Ю. Вивчення маркерів вірусних гепатитів, опортуністичних інфекцій та імунного статусу у ВІЛ-інфікованих ін‘єкційних наркоманів // Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України "Вірусні гепатити. СНІД" (10-11 листопада 1999 р.). – Тернопіль: Укрмедкнига. – 1999. – С. 47-48.

13. Максименок Е.В., Ченцова Н., Кислых Е., Зеленецкая К., Рощенко Л. Изучение распространенности HCV-инфекции среди ВИЧ-инфицированных граждан Украины // Материалы 4-й международной конференции "СПИД, рак и родственные проблемы", Санкт-Петербург, 1996. – С. 132-133.

14. Машарский А.Э., Набатов А.А., Максименок Е.В., Кислих Е.Н., Ченцова Н.П., Козлов А.П. Генетические субтипы вариантов ВИЧ-1, циркулирующие среди ВИЧ-инфицированых наркоманов на Украине // Русский журнал "ВИЧ, СПИД и родственные проблемы". – 1999. – Т.3. – № 1. – С. 76.

15. Sergeyeva T.A., Maximenok O.V., Kislykh O.M., Gural A.L. Viral hepatitis B and C at HIV-infected in Ukraine: seroprevalence of markers // XIV International AIDS Conference. - Geneva, July 7-12, 1998. - Abst. N C10980.