Анотація до роботи:

Соболта А.Г. Фасціольоз великої рогатої худоби (цитогенетичні дослідження за впливу фасціолоцидних препаратів). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія. – Національний університет біоресурсів та природокористування України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена вивченню природи механізмів та взаємовідносин у системі хазяїн-паразит на цитогенетичному рівні за виникнення фасціольозу великої рогатої худоби та впливу на неї фасціолоцидних препаратів.

Проведено епізоотичний моніторинг щодо фасціольозу у господарствах Західного регіону України. Досліджено частоту геномної та хромосомної мінливості у соматичних клітинах лімфоїдних органів хазяїна, як прояву цитогенетичної нестабільності в геномі за патогенної дії Fasciola hepatica і встановлено, що спонтанний рівень патологічних мітозів під впливом різноманітних біотичних, абіотичних факторів навколишнього середовища та аутомутагенів, проявлявся їх збільшенням.

Вивчено залежність збільшення кількості рівня мікроядровмісних еритроцитів від ступеня інвазії тварин. Експериментальними дослідженнями підтверджено високу ефективність фасціолоцидних препаратів: комбітрему, бронтелу 10 % і бровальзену, не встановлено їхньої мутагенної дії на організм корів у терапевтичних дозах.

Вивчено біологічну резистентність яєць Fasciola hepatica до антигельмінтиків, в результаті розроблено біологічний тест виходу мірацидіїв. Встановлено вплив фасціолоцидів на статевозрілих Fasciola hepatica in vitro та їх дію на ценогенез, мітоз та мейоз, який може бути джерелом цитогенетичних змін у гаметах і виникнення резистентності до антигельмінтиків.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в дослідженнях щодо системи ”паразит-хазяїн“ за фасціольозу великої рогатої худоби; вивчено окремі аспекти прояву цитогенетичної нестабільності в геномі соматичних клітин хазяїна за патогенної дії Fasciola hepatica; досліджено резистентність трематоди і її яєць до фасціолоцидних препаратів та вплив їх на репродуктивну систему і на личинки гельмінта.

Проведені дослідження суттєво доповнюють загальнобіологічні відомості щодо патогенезу фасціольозу великої рогатої худоби і дають можливість для нових методичних підходів у скринінгу фасціолоцидних антигельмінтиків на їх ефективність та резистентність гельмінтів до них.

1. Результати епізоотичного моніторингу підтверджують складну ситуацію по фасціольозу великої рогатої худоби у західних областях України. У Тернопільській області в 2000 р. 18,2 % тварин були інвазовані збудником фасціольозу, у 2004 р. – 12,3 %. Розвитку фасціольозу сприяють екологічні умови регіону. В умовах пасовищ Прикарпаття екстенсивність інвазії Lymnaea truncatula церкаріями була вищою ніж у Карпатах (1,5 %) і становила 4,3 %.

2. У соматичних клітинах селезінки та печінкових лімфатичних вузлів великої рогатої худоби виявили значний рівень мітотичної активності. Встановлено, що під впливом екскреторно-секреторних продуктів життєдіяльності фасціол рівень спонтанних патологічних мітозів у клітинах селезінки збільшується від 14,1 до 25,3 %, а в печінкових лімфатичних вузлах від 15,8 до 29,1 %. Метаболіти фасціоли індукують геномну і хромосону мінливість за рахунок збільшення рівнів тригрупових та нерівних метафаз, гігантських клітин, змінених анафаз та анафаз із фрагментами і мостами.

3. Рівень порушень в геномі хазяїна за фасціольозу залежить від ступеня інвазованості тварин і проявляється достовірним збільшенням кількості еритроцитів з мікроядрами майже у 2 рази – від 4,6±0,24 до 8,8±0,58 МЯ
   (Р<0,001), що свідчить про мутагенність екскреторно-секреторних продуктів життєдіяльності фасціол.

4. Апробовані антигельмінтики: комбітрем, бронтел 10 % і бровальзен у терапевтичних дозах не володіють мутагенною здатністю на організм клінічно здорової великої рогатої худоби, а застосування їх при фасціольозі зменшує кількість еритроцитів з мікроядрами. Найвища протифасціольозна екстенсефективність (100 %) досягнута при дегельмінтизації тварин комбітремом, у дозі 1мг/кг маси тварин та бронтелом 10 % – 2,5 мг/кг.

5. Найбільш виражений паралізуючий ефект у тесті паралічу гельмінтів на статевозрілих Fasciola hepatica in vitro проявив комбітрем у концентраціях
   0,1 та 0,05 мг/см³ протягом двох годин. Цей тест можна рекомендувати для вивчення ефективності дії фасціолоцидних антигельмінтиків in vitro.

6. Тест виходу мірацидіїв із яєць фасціоли є ефективним методом для визначення біологічної резистентності до фасціолоцидів. Його можна застосовувати при обстеженні польових популяцій з невідомим статусом резистентності та проведенні моніторингу з контролю за резистентністю до фасціолоцидів у зонах неблагополучних щодо фасціольозу великої рогатої худоби. Кількісним показником чутливості яєць під впливом бронтелу 10 % у концентрації 0,07 мг/см³ є загибель 48,6 % личинок, комбітрему (0,00037 мг/см³ – 52,4 %) та бровальзену (0,00029 мг/см³ – 52,6 %).

7. Комбінації препаратів різних хімічних груп, типу триклабендазолу та альбендазолу (комбітрем) є високо ефективними і корисними для запобігання виникнення резистентності до фасціолоцидів у Fasciola hepatica.

8. Вплив фасціолоцидних препаратів може бути джерелом цитологічних та цитогенетичних змін у гаметах трематоди, які проявляються дегенеративними формами клітин сперматогенного циклу та морфогенетичними змінами у статевих хромосомах мейотичного поділу, що важливо враховувати при вивченні генетичних механізмів виникнення у фасціол резистентності до фасціолоцидних антигельмінтиків.

Публікації автора:

1. Соболта А.Г. Цитогенетичні та цитологічні дослідження сперматогенезу у Fasciola hepatica (Fasciolidae) / А.Г. Соболта // Науковий вісник ЛНАВМ
   імені С.З. Гжицького. – Львів, 2004. – Т. 6. – Ч. 1. – С. 90–93.

2. Соболта А.Г. Дослідження резистентності яєць Fasciola hepatica до бронтелу іn vitro / А.Г. Соболта // Наук. вісник Науковий вісник ЛНАВМ імені
   С.З. Гжицького. – Львів, 2004. – Т. 6. – Ч. 2. – С. 116–123.

3. Макогон Х.Г. Трематодофауна Lymnaea (Galba) Truncatula Mll., 1774 в умовах пасовищ Передкарпаття і Карпат / Х.Г. Макогон, В.В. Кусень,
   І.П. Яворський, А.Г. Соболта // Науковий вісник ЛНАВМ імені С.З. Гжицького. –
   Л., 2004. – Т. 6 (3). – Ч. 2. – С. 53–59. (Здобувач брав участь у плануванні дослідів, провів збір матеріалу та його обробку).

4. Соболта А.Г. Дослідження резистентності яєць Fasciola hepatica до бровальзену іn vitro / А.Г. Соболта // Науково-технічний бюлетень інституту біології тварин УААН і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. – Львів,
   2005. – № 3. – С. 368–371.

5. Секретарюк К.В. Ценогенетичні адаптації та їх роль в резистентності фасціол до фасціоліцидів / К.В. Секретарюк, А.Г. Соболта // Вісник зоології. –
   К., 2005. – Вип. 19. – Ч. 2. – Т. 6. – С. 286–288. (Здобувач провів експериментальну частину дослідження, статистично обробив препарати та оформив статтю).

6. Секретарюк К.В. Вплив фасціольозної інвазії та фасціолоцидів на стабільність геному великої рогатої худоби / К.В. Секретарюк, А.Г. Соболта // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2006. – Вип. 98. –
   С. 164–168. (Здобувач провів гельмінтоовоскопічні дослідження та сформував групи тварин, відібрав матеріал для цитогенетичних досліджень, виготовив та статистично обробив препарати, підготував статтю до друку).

7. Секретарюк К.В. Вивчення мутагенності фасціолоцидів у великої рогатої худоби / К.В. Секретарюк, А.Г. Соболта // Науковий вісник ЛНАВМ імені
   С.З. Гжицького. – Львів, 2006. – Т. 8, № 2 (29). – Ч. 1. – С. 171–174. (Здобувач сформував групи тварин, провів відбір матеріалу для цитогенетичних досліджень, виготовив та статистично обробив препарати, підготував статтю до друку).

8. Соболта А.Г. Цитогенетичні дослідження у соматичних клітинах лімфоїдних органів / А.Г. Соболта // Науковий вісник ЛНУВМ та БТ імені
   С.З. Гжицького. – Львів, 2007. – Т. 9, № 3 (34). – Ч. 1. – С. 160–166.

9. Соболта А.Г. Вплив фасціольозної інвазії на геномну та хромосомну мінливість соматичних клітин лімфоїдних органів / А.Г. Соболта,
   К.В. Секретарюк // Науковий вісник ЛНУВМ та БТ імені С.З. Гжицького. – Львів, 2008. – Т. 10, № 2 (37). – Ч. 1. – С. 305–311. (Здобувач провів аналіз літературних джерел, відбір матеріалу для цитологічних та цитогенетичних досліджень, виготовив та статистично обробив препарати, підготував статтю до друку).

10. Соболта А.Г. Епізоотологічний моніторинг фасціольозу в західних областях України та сучасні фасціолоциди / А.Г. Соболта, К.В. Секретарюк // Сільський господар. – Львів, 2008. – № 7–8. – С. 4–6. (Здобувач провів аналіз отриманих джерел, підготував статтю до друку).

11. Патент на корисну модель № 7771 Україна, МПК 7 А01К67/00. Спосіб оцінки ефективності фасціоліцидів in vitro / Секретарюк К.В., Соболта А.Г.;
    заявник та патентовласник Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького; Заявл. 25.10.2004; Опубл. 15.07.2005 р. Бюл. № 7.

12. Соболта А.Г. Цитогенетична оцінка впливу Fasciola hepatica та фасціолоцидних препаратів на організм великої рогатої худоби: Методичні рекомендації / А.Г. Соболта, К.В. Секретарюк. – Львів, 2008. – 20 с.