Анотація до роботи:

Довгій Ю.Ю. Фасціольоз великої рогатої худоби в умовах тривалого впливу іонізуючого випромінювання (епізоотологія, патогенез та лікування). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія. Національний аграрний університет, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню розповсюдження і сезонної динаміки фасціольозу великої рогатої худоби, що постійно утримувалась в умовах другої

та третьої зон забруднення радіоактивними речовинами. З’ясовані строки зараження тварин фасціолами на пасовищах. Порівняно із контрольними тваринами умовно чистої зони виявлено, що в корів та молодняку, які постійно перебувають на територіях із підвищеним рівнем іонізуючого випромінювання, виникають певні зміни імунологічного стану організму. Зареєстровані зміни показників клітинного та гуморального імунітету при паразитуванні фасціол.

Визначені ефективні протифасціольозні препарати та вперше застосовані імуномодулятори – тималін, Т-активін і комбіферон. Розроблені та впроваджені у виробництво комплексні схеми застосування антигельмінтиків та імуномодуляторів, які сприяли підвищенню ефективності лікувальних заходів, нормалізації імунологічних показників крові, відновленню імунодефіцитного стану в органах імунної системи та підвищенню продуктивності тварин в умовах дії іонізуючого випромінювання та умовно чистої зони.

1. Встановлено, що фасціольоз великої рогатої худоби має широке розповсюдження на території Центрального Полісся України. Суттєву роль при цьому відіграють природно-кліматичні умови та рівень забруднення радіоактивними речовинами місць розташування господарств. Максимальна екстенсивність інвазії у господарствах другої і третьої зон, забруднених радіонуклідами (¹³⁷Cs) досягала 70,1–74,5%; умовно чистої щодо забруднення радіонуклідами – 46,6–63,3%. У тварин, які народилися і постійно утримувались на території із щільністю забруднення ґрунтів за ¹³⁷Cs 37–185, 185 – 370, 370 – 555 кБк/м² при сумарній річній експозиційній дозі гамма-випромінювання 6,47 ^. 10 ^–5±0,09 Кл/кг та сумарним забрудненням кормів у межах 2218,8-3229,6 Бк за добу на одну голову, порівняно з тваринами відносно чистих зон, виявлено пригнічення функціональної активності імунної системи, еритропоезу, зміни лейкоцитарної формули крові, багатьох біохімічних показників сироватки крові (вмісту білків, ліпідів, глюкози, вітамінів тощо). Випробувана комбінована терапія фасціольозу. Розроблено новий спосіб гельмінтооволярвоскопії та доведено імуносупресивну дію фасціол на організм тварин.

2. Зареєстровано два періоди інтенсивного зараження тварин фасціолами: з кінця травня до кінця червня та з середини серпня до закінчення пасовищного сезону. Захворювання великої рогатої худоби на фасціольоз має виражену сезонну динаміку з максимальним проявом у зимово-весняний період в зоні Полісся, де пік інвазії припадає на середину грудня – середину березня, у господарствах другої і третьої зон, забруднених радіонуклідами – на початок березня. Інтенсивність зараження тварин у сезонному аспекті зростає влітку.

3. Для діагностики фасціольозу вперше запропоновано метод гельмінтооволярвоскопії з використанням камери на рентгенівських фотоплівках, що забезпечує виявлення яєць у 99,5% тварин, уражених статевозрілими гельмінтами.

4. Встановлено, що у хворих на фасціольоз тварин в умовно чистих зонах щодо забруднення радіонуклідами показники імунітету, порівняно зі здоровими тваринами, є зниженими: фагоцитарна активність – на 4,8%, фагоцитарний індекс – на 13,9%, абсолютний фагоцитоз – на 17%, бактерицидна активність сироватки крові – на 4,4%, лізоцимна активність – на 6,0%, кількість Т-лімфоцитів – на 5,2%, В-лімфоцитів – на 5,9% (Р <0,001). Це зумовлено імуносупресивною дією фасціол на організм тварин.

5. Порушуються механізми імунорегуляції, еритроцитопоезу, клітинних процесів у враженої фасціолами худоби, що супроводжується збільшенням кількості еозинофілів (на 8%), лейкоцитів (на 9,5%), моноцитів (на 4%), мікроядер в еритроцитах крові (на 5–8%), насичених жирних кислот у ліпідах крові (на 23,2%), фосфоліпідів (фосфотидилхоліну та лізофосфатидилхоліну) у нативній крові (на 22,3–29,8%), активності ферментів (аспартатамінотрансфе-рази, глутамілтрансферази) (на 31,4–43,2%) в порівнянні зі здоровими тваринами в умовно чистих зонах.

6. У хворої на фасціольоз великої рогатої худоби, порівняно зі здоровими тваринами, в зоні, забрудненій радіонуклідами, зменшується вміст загального білка в сироватці крові (на 12,5%), альбумінів (на 19,5%), сечовини (на 9,5%), глюкози (на 2,4%), вітаміну А (на 3,6%), вітаміну Е (на 6,25%), креатиніну (на 14,3%), активності аланінамінотрансферази (на 7,25%), сегментоядерних нейтрофілів (на 5%), ненасичених жирних кислот (на 22,6%).

7. Опромінення тварин іонізуючою радіацією негативно впливає на імунну систему тварин, що проявлялося Т-лімфопенією, дефіцитом теофілінрезистентних і теофілінчутливих клітин, олігохромією, гіпоальбумінемією, гіпопротеїнемією та гіповітамінозами.

8. За інтенсивного ураження печінки великої рогатої худоби (60 фасціол і більше) спостерігається атрофія гепатоцитів та їх жирова інфільтрація. У паренхімі часто виявляються осередки грануляційної тканини, фібробласти, лімфоїдні і велетенські клітини, великі макрофаги, а також руйнування клітин паренхіми печінки. З розвитком патологічного процесу спостерігається збільшення кількості жирових крапель у цитоплазмі клітин паренхіми печінки, що свідчить про їх жирову дистрофію.

9. Дегельмінтизація тварин вермітаном в комплексі з комбіфероном сприяє відновленню на 60-ту добу після лікування морфологічної структури печінки лише на ранніх стадіях розвитку патологічного процесу (при її незначному ураженні). При високій інтенсивності інвазії (понад 60 фасціол в печінці) їх часточки набувають характерної форми лише в окремих ділянках, що свідчить про незворотні процеси гістологічних змін органу.

10. Високоефективними препаратами при гострому перебігу фасціольозу корів виявилися роленол, івомек-плюс та ацемідофен. Вони мали незначну імуносупресивну дію на механізми імунного стану тварин як в забрудненій радіонуклідами, так і умовно чистій зонах.

11. Вперше застосований імуностимулятор Т-активін через 14-ть діб після його введення телятам, які утримувалися в умовах підвищеної дії іонізуючого опромінення, забезпечив виражене посилення морфофункціональної активності клітинного та гуморального імунітету, збільшення кількості еозинофілів, вмісту гемоглобіну та еритроцитів.

12. Застосовані хворим на фасціольоз коровам в забрудненій радіоактивними речовинами та умовно чистій зонах імуностимулятори комбіферон, тималін та левамізол сприяли посиленню морфофункціональної активності Т- і В-систем імунітету, зменшенню кількості еозинофілів та моноцитів на 30-ту добу після їх введення.

13. Запропоновані комбіновані методи застосування антигельмінтиків та імуностимуляторів (роленол і тималін, а також бровальзен, івомек-плюс і левамізол) підвищували ефективність лікарських засобів до 100% у забрудненій радіонуклідами та умовно чистій зонах.

14. Застосування антигельмінтиків (вермітан і роленол) та імуностимуляторів (комбіферон і тималін) для лікування хворих на фасціольоз корів сприяли нормалізації імунологічних показників крові: загальної кількості лейкоцитів, а також Т- і В-лімфоцитів, фагоцитарної активності нейтрофілів, фагоцитарного індексу, бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові, паличко- і сегментоядерних нейтрофілів, еозинофілів, моноцитів, вмісту гемоглобіну, мікроядер в еритроцитах крові, насичених і ненасичених жирних кислот, загальної фракції ліпідів до рівня показників здорових тварин.

15. Розроблені схеми профілактичних та лікувальних заходів з урахуванням одержаних результатів забезпечили оздоровлення 9-ти господарств від фасціольозу у забруднених радіонуклідами та умовно чистих зонах Центрального Полісся України.

16. Використання для лікування хворих на фасціольоз корів антигельмінтиків в комбінації з імуностимуляторами сприяє збільшенню добового надою молока від однієї корови на 0,70 – 0,79 кг. Упродовж 2-х місяців окупність додаткових витрат становила 10,86 – 12,80 грн.

Публікації автора:

1. Рекомендації по боротьбі з трематодозами (фасціольозом, дикроцеліозом, парамфістоматозом) великої рогатої худоби в зоні Центрального Полісся України. Затверджені на засіданні секції “Ветеринарна медицина” науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України, протокол №1 від 27 грудня 2001 року / Довгій Ю.Ю. – Житомир, 2001. – 23 с.

2. Довгій Ю.Ю. Вплив фасціольозу на природну резистентність великої рогатої худоби і лікування хворих тварин у зоні радіоактивного забруднення // Вет. медицина України. – 1998. – №4. – С. 32–33.

3. Довгій Ю.Ю. Івомек-плюс у лікуванні фасціольозу великої рогатої худоби // Тваринництво України. – 1998. – №8–9. – С. 15–16.

4. Довгій Ю.Ю. Епізоотологічні особливості фасціольозної інвазії та імунної системи молодняку, вирощеного на радіоактивно забрудненій місцевості // 80-й випуск міжвід. тем. наук. збірника “Ветеринарна медицина”, присвячений 80-й річниці ІЕКВМ. – Харків, 2002. – Вип. 80. – С. 209–211.

5. Довгій Ю.Ю., Житова О.О. Особливості епізоотології фасціольозу в зоні Центрального Полісся України // Тваринництво України. – 1999. – №5–6. – С. 20-22. (Дисертант визначав щільність популяції молюсків у біотопах пасовищ та ступінь ураження їх личинками фасціол).

6. Довгій Ю.Ю. Вплив ацемідофену на імунобіологічні показники організму великої рогатої худоби, хворої на фасціольоз // Вет. медицина України. – 1999. – №11. – С. 26–27.

7. Довгій Ю.Ю. Патолого-гистологические изменения в печени крупного рогатого скота и овец при фасциолезе // Материалы Всерос. науч.-метод. конф. патологоанатомов вет. медицины (Омск, 20–22 сентября 2000 г.). – Омськ. - 2000. – С. 65–66.

8. Довгій Ю.Ю., Галат В.Ф. Динаміка неспецифічної резистентності у здорової і хворої фасціольозом худоби під дією альбендазолу // Тваринництво України. – 1997. – №12. – С. 12–13. (Дисертант визначав ефективність застосування альбендазолу та вивчав імуноморфологічні зміни в організмі корів до - та після дегельмінтизації).

9. Довгій Ю.Ю. Ефективність комплексної терапії при фасціольозі великої рогатої худоби у зоні радіоактивного забруднення // Вет. медицина України. – 1998. – №11–12. – С. 21–22.

10. Довгій Ю.Ю. Вплив роленолу і тималіну на функціональний стан імунної системи великої рогатої худоби при фасціольозі // Вет. медицина України. – 2001. – №4. – С. 21–22.

11. Довгій Ю.Ю., Ваховський І.Л., Семененко Р.Д. Захворювання великої рогатої худоби, викликане паразитуванням фасціол в асоціації з бактеріями і грибами // Вісник Держ. агроекол. акад. України: Наук.- теор. зб. – Житомир, 2000. – Випуск 2. – С. 115–118. (Дисертант встановив наявність високопатогенної мікрофлори в печінці корів, уражених фасціолами).

12. Довгій Ю.Ю., Ковальчук Ю.В., Деркач С.Т. Ефективність альбендазолу, левамізолу, івомеку-плюс, бровальзену проти фасціольозу великої рогатої худоби // Вісник Держ. агроекол. акад. України: Наук.-теор. зб. – Житомир, 1998. – Вип. 2. – С. 154–155. (Дисертант поставив досліди, розрахував дози препаратів, обрахував результати досліджень).

13. Довгій Ю.Ю. Вплив вермітану на біохімічні показники імунного статусу організму великої рогатої худоби // Вет. медицина України. – 2002. – №10. – С. 26–27.

14. Галат В.Ф., Довгій Ю.Ю. Вплив іонізуючої радіації та фасціольозної інвазії на гуморальні, клітинні фактори захисту організму худоби // Тваринництво України. – 2000. – №7–8. – С. 17–18. (Дисертант дослідив негативний вплив іонізуючого опромінення та фасціольозної інвазії на організм тварин).

15. Довгій Ю.Ю. Ефективність комплексної терапії при захворюванні великої рогатої худоби, викликаної паразитуванням фасціол в асоціації з бактеріями і грибами // Зб. наук. праць V з’їзду паразитоценологів України (м. Харків, 5–6 квітня 2001 року). – 2001. – Вип. 7 (31). – С. 90–92.

16. Бреславец В.В., Довгий Ю.Ю., Пилипейко С.А. Влияние ионизирующей радиации на показатели естественной резистентности крупного рогатого скота // Материалы учред. конф. Междун. ассоциации паразитоценологов. – Витебск, 1999. – С. 77–78. (Дисертант поставив дослід, узагальнив одержані результати, написав статтю).

17. Довгий Ю.Ю., Бреславец В.В., Деркач С.Т. Динамика интенсивности инвазии и показатели естественной резистентности крупного рогатого скота под действием ионизирующей радиации // Материалы учред. конф. Междун. ассоциации паразитоценологов. – Витебск, 1999. – С. 83–84. (Дисертант отримав результати досліджень, провів їх узагальнення).

18. Епізоотична ситуація та основи профілактики фасціольозу жуйних на Поліссі // Ю.Ю. Довгій, А.В. Березовський, В.Ф. Галат, І.Л. Ваховський. Вет. медицина України. – 2001. – №7. – С. 32–33. (Дисертант особисто виявив максимальну ураженість великої рогатої худоби фасціолами).

19. Amaha T., Galat V., Dovgiu Yu. The influence of fasciola hepatica and ionizing radiations on the indexes of the natural resistance of cattle // IX th international congress of parasitology, 24–28 august, 1998. – Chiba, Japan. – 1998. – P. 281. (Дисертант особисто провів радіологічні дослідження показників імунної системи).

20. Довгій Ю.Ю., Калиновський Г.М., Ваховський І.Л. Зміни функціонального стану імунної системи у здорової і хворої фасціольозом великої рогатої худоби в умовах тривалого впливу іонізуючого випромінювання // Наукові праці Полтав. держ. аграр. акад. – Т. 2 (21). Ветеринарні науки. – Полтава, 2002. – С. 229–231. (Дисертант виявив збільшення інтенсивності інвазії в зоні радіоактивного забруднення).

21. Комбіновані препарати – шлях підвищення ефективності терапії трематодозів жуйних тварин // А.В. Березовський, В.Ф. Галат, Ю.Ю. Довгій, І.Л. Ваховський. Наук. вісн. Нац. аграрн. ун-ту. – К., 2001. – Вип. 36. – С. 95–97. (Дисертант особисто розробив схеми комплексної терапії при трематодозах великої рогатої худоби).

22. Довгій Ю.Ю., Шеремет С.І. Т-активін як засіб підвищення резистентності молодняку великої рогатої худоби на радіаційно забруднених територіях // Науковий вісник НАУ. – К., 2000. – Вип. 28. – С. 285–287. (Дисертант особисто дослідив вплив Т-активіну на клітинний і гуморальний імунітет, розрахував дозу препарату і визначив схему введення).

23. Довгій Ю.Ю. Вплив альбендазолу і левамізолу на резистентність овець при фасціольозі // Тваринництво України. – 1997. – №12. – С. 14.

24. Довгій Ю.Ю., Шеремет С.І. Ефективність комплексного лікування новонароджених телят з гострими розладами травлення // Науковий вісник НАУ. – К., 1998. – Вип. 11. – С. 238–240. (Дисертант розробив комплексну терапію при гострих розладах травлення).

25. Довгій Ю.Ю., Калиновський Г.М., Олійник І.А. Ефективність “Бовітоксу” для профілактики гострих розладів харчотравлення у новонароджених телят // Вісник Держ. агроекол. акад. України. – 1998. – №1. – С. 47–48. (Дисертант особисто визначив ефективність “Бовітоксу” при гострих розладах харчотравлення).

26. Пристрій для реєстрації яєць і мертвих личинок гельмінтів (камера Довгія). Патент на винахід від 15.08.03 р. – Бюл. №8. – 58688А (Довгій Ю.Ю., Журавльов В.Д., Журавльова О.Д., Ваховський І.Л., Дідківський А.В.). (Дисертант виготовив камеру для реєстрації яєць і мертвих личинок).

27. Спосіб проведення гельмінтооволярвоскопії (метод Довгія Ю.Ю.). Патент на винахід від 15.08.03 р. – Бюл. №8. – 58689А.

28. Удосконалення пристрію для реєстрації яєць і мертвих личинок гельмінтів (камера Довгія). Патент на винахід від 15.11.2004 р. – Бюлл. №11. – А61В10/00 (Довгій Ю.Ю., Журавльов В.Д., Журавльова О.Д., Ваховський І.Л., Дідківський А.В.). (Дисертант особисто виготовив та удосконалив камеру для реєстрації яєць і мертвих личинок).

29. Довгій Ю.Ю. Паразитоценоз і асоціативні хвороби сільськогосподарських тварин. – Житомир, 1999. – 70 с.

30. Довгій Ю.Ю. Фасціольоз сільськогосподарських тварин.– Житомир, 1999 р. – 26 с.

31. Довгій Ю.Ю. Фасціольоз великої рогатої худоби // Довідник лікаря ветеринарної медицини. – Урожай., К., 2004. – С. 292-297.

32. Довгій Ю.Ю., Грищук Г.П., Мартиненко Д.Л. Вплив вермітану в комплексі з комбіфероном на жирні кислоти загальної фракції ліпідів, екстрагованих з лейкоцитів крові корів, хворих фасціольозом // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. зб. наук. праць. – Харків., 2003. – Вип. 82. – С. 209–212. (Дисертант визначив ефективність препаратів та їх вплив на організм тварин).

33. Довгій Ю.Ю. Вплив бровальзену і левамізолу на показники імунітету корів, уражених фасціолами в асоціації з бактеріями в зоні радіоактивного забруднення /Наукові праці Луган. Нац. аграр. ун-ту. – №31/43. Ветеринарні науки. – Луганськ, 2003. – С. 181–184.

34. Довгій Ю.Ю., Грищук Г.П. Зміни мікроядер в еритроцитах крові у корів хворих фасціольозом // Ветеринарна медицина України. – 2003. - №2. – С. 24-25. (Дисертант визначив ефективність препаратів та їх вплив на організм тварин).

35. Довгій Ю.Ю., Грищук Г.П. Зміни біохімічних показників організму великої рогатої худоби, хворої фасціольозом в залежності від рівня інтенсивності інвазії // Ветеринарна медицина: міжвід. темат.зб. наук. праць. – Харків., 2004. – Вип. 84. – С. 295-298. (Дисертант особисто визначив вплив інтенсивності інвазії на організм тварин).

36. Довгий Ю.Ю., Грищук Г.П. Симптомы при фасциолезе крупного рогатого скота в условиях ионизирующего излучения // Труды IV-й Международной научно-практ. конф. Паразитологов. – Витебск, 2004. – С. 307-310. (Дисертант встановив симптоми хвороби).

37. Терапевтична оцінка комбітрему при фасціольозі та вплив його на гематологічні і біохімічні показники великої рогатої худоби // Ю.Ю. Довгій, А.В. Березовський, Г.П. Грищук, І.Ю. Горальська, Т.І. Мокрицька. Вісн. Сум. нац. аграр. ун-ту. – Суми., 2004. – Вип. 2 (11). – С. 41-44. (Дисертант визначав ефективність препаратів та їх вплив на організм тварин).

38. Довгий Ю.Ю., Грищук Г.П. Изменения показателей фосфолипидов в организме крупного рогатого скота, больного фасциолезом // Материалы Междун. науч.-прак. конф. “Актуальные проблемы ветеринарной медицины и зоотехнии”. – Т. 40(1). – Витебск, 2004. – С. 199-200.(Дисертант поставив дослід, узагальнив одержані результати, написав статтю).

39. Довгій Ю.Ю. Показники неспецифічної резистентності у хворої фасціольозом великої рогатої худоби в зоні радіоактивного забруднення // Мат. Міжн. наук.-практ. конф. молодих вчених (м. Харків, 1–2 квітня 1997 р.). – Харків, 1997. – С. 25–26.

40. Довгій Ю.Ю. Ефективність левамізолу та динаміка показників природної резистентності при фасціольозі великої рогатої худоби в зоні радіоактивного забруднення // Наукові статті конференції, присвяченої 175-річчю від дня народження Луї Пастера. – Рівне, 1998. – С. 52–54.

41. Довгій Ю.Ю. Неспецифічна резистентність великої рогатої худоби при інвазії в зоні радіоактивного забруднення // Проблемы и перспективы паразитологии: Матер. 5-й межсъездовской конф. паразитологов Украины (29-30 октября 1997 г.). – Харьков–Луганск, 1997. – С. 58–59.

42. Довгій Ю.Ю., Пилипейко С.О. Розповсюдження фасціольозної інвазії великої рогатої худоби в умовах Центрального Полісся // Матеріали наук.-практ. конф. паразитологів (Київ, 3-5 листопада 1999 р). – К., 1999. – С. 60–62. (Дисертант вивчив розповсюдження фасціольозу в умовах Полісся).

43. Довгій Ю.Ю., Деркач С.Т. Показники природної резистентності у телят, отриманих від здорових і хворих фасціольозом корів // Матеріали наук.-практ. конф. паразитологів (Київ, 3-5 листопада 1999 р). – К., 1999. – С. 63–65. (Дисертант вивчив показники природної резистентності у телят і написав статтю).

44. Морфометричні показники органів і тканин у сільськогосподарських тварин // Л.П. Горальський, Ю.Ю. Довгій, Ф.І. Кропивницький, О.Я. Калтаєва, Л.В. Корейба, С.С. Заїка. Актуальні питання морфології: Наук. праці III Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографів України (Київ 21-23 жовтня 2002 р.) – Тернопіль, 2002. – С. 79–80. (Дисертант здійснив патолого-анатомічний розтин дослідних тварин і відібрав матеріал для досліджень, обрахував результати досліду).

45. Морфологічні зміни в печінці при ураженні корів фасціолами і на фоні дегельмінтизації та імуностимуляції // Ю.Ю. Довгій, Л.П. Горальський, Г.П. Грищук, О.В. Пінський. Матеріали III-ї конференції Всеукраїнського товариства ветеринарних патологів (Харків, 21-23 квітня 2004 р.). – Харків, 2004. – С. 22-23. (Дисертант вивчив морфологічні особливості у печінці при фасціольозі корів на фоні дегельмінтизації та імуностимуляції і написав статтю).