Анотація до роботи:

Кручиненко О.В. Фасціольоз великої рогатої худоби у зоні Лісостепу і Степу України (діагностика та заходи боротьби). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 — паразитологія, гельмінтологія. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

У дисертації викладені матеріали досліджень щодо: епізоотичної ситуації з фасціольозної, фасціольозно-дикроцеліозної та фасціольозно-стронгілятозної органів травлення інвазії у великої рогатої худоби в умовах Лісостепової та Степової зон України; патолого-анатомічних змін у печінці, гістологічних – лімфатичних вузлах, морфологічних та біохімічних у крові тварин, уражених фасціолами; удосконалення зажиттєвої діагностики фасціольозу та випробування і впровадження у виробництво нових антигельмінтиків комбітрему і рафензолу для лікування великої рогатої худоби при фасціольозі. Отримані дані покладені в основу розроблених рекомендацій щодо боротьби з фасціольозом тварин.

Основним проміжним хазяїном для виду F. hepatica в умовах зони Лісостепу (Полтавська область) є малий ставковик L. truncatula.

Фасціольоз у великої рогатої худоби супроводжується помітними патолого-анатомічними змінами у печінці, особливо в її правій, квадратній і хвостатій частках, а за результатами гістологічних досліджень у печінці - глибокими деструктивними стромально-судинними та некротично-дистрофічними змінами, в лімфатичних вузлах – розвитком лімфаденіту, ангіосклерозу та гемосидерозу.

На території центральної частини України (Полтавська область) яйця фасціол на поверхні ґрунту здатні перезимовувати й залишатися життєздатними із літнього періоду до весняного протягом 8 місяців, а із зимового до літнього – 6 місяців.

Вивчено терапевтичну та економічну ефективність антигельмінтиків за фасціольозної інвазії великої рогатої худоби, встановлено їх позитивну дію на морфологічні й біохімічні показники крові хворих на гельмінтози тварин.

1. У дисертаційній роботі викладені матеріали досліджень щодо: епізоотичної ситуації з фасціольозної, фасціольозно-дикроцеліозної та фасціольозно-стронгілятозної органів травлення інвазій у великої рогатої худоби в умовах Лісостепової та Степової зон України; патолого-анатомічних змін у печінці, гістологічних – у лімфатичних вузлах, морфологічних та біохімічних у крові тварин, уражених фасціолами; удосконалення зажиттєвої діагностики фасціольозу та випробування і впровадження у виробництво нових антигельмінтиків комбітрему і рафензолу для лікування великої рогатої худоби за фасціольозної інвазії. Отримані дані покладені в основу розроблених рекомендацій стосовно боротьби з фасціольозом тварин.

2. За результатами копроовоскопічних досліджень екстенсивність фасціольозної інвазії у великої рогатої худоби Лісостепової та Степової зон України становить, відповідно, 16,1% і 4,5%, а за даними гельмінтологічного розтину тварин із господарств Лісостепової зони – 20,4%.

3. Фасціольоз у великої рогатої худоби має виражену сезонну динаміку, за результатами гельмінтологічного розтину тварин в умовах зони Лісостепу пік інвазії реєструється в зимовий і осінній періоди, екстенсивність досягає, відповідно, 27,8% та 27,84%.

4. Підтверджено, що основним проміжним хазяїном для виду F. hepatica в умовах зони Лісостепу (Полтавська область) є малий ставковик L. truncatula. Екстенсивність інвазії у молюсків становить 2,9%, а щільність заселення ними біотопів досягає 20,7 екз./м².

5. На території центральної частини України яйця фасціол здатні перезимовувати й залишатися життєздатними на поверхні ґрунту із літнього по весняний періоди протягом 8 місяців, а із зимового по літній – 6 місяців.

6. Фасціольоз у великої рогатої худоби супроводжується патолого-анатомічними змінами у печінці, особливо в правій, квадратній і хвостатій долях, а за результатами гістологічних досліджень печінки – глибокими деструктивними стромально-судинними і некротично-дистрофічними змінами та розвитком у лімфатичних вузлах лімфаденіту, ангіосклерозу і гемосидерозу.

7. Хронічний перебіг фасціольозної інвазії супроводжується зменшенням кількості еритроцитів (3,18±0,1 Т/л), вмісту гемоглобіну (81,0±3,7 г/л), еозинофілією (18,2±4,1%) та лімфоцитопенією (33,5±2,7%). З боку біохімічних показників крові у тварин, уражених фасціолами, підвищується активність трансаміназ (АЛТ до 59,6±1,4 од./л і АСТ до 58,2±3,2 од./л), що вказує на холестаз та гепатодистрофію, а підвищення в сироватці крові вмісту білірубіну (9,6±0,9 мкмоль/л) та холестеролу (4,78±0,2) характеризує патологічні зміни у печінці (механічна жовтяниця й некроз гепатоцитів).

8. Удосконалений спосіб зажиттєвої діагностики фасціольозу у великої рогатої худоби забезпечував виявлення 36,4±1,26% яєць гельмінтів, що значно перевищує седиментаційний метод послідовних промивань.

9. Ефективними препаратами при фасціольозі, дикроцеліозі, парамфістомозі і стронгілятозах органів травлення виявилися комбітрем і рафензол; екстенс- та інтенсефективність препаратів становила 100%. При застосуванні комбітрему на 20 і 45 добу та рафензолу на 5 і 15 добу відбуваються зміни морфологічних показників крові тварин у бік їх нормалізації (кількість еритроцитів, лейкоцитів). Аналіз біохімічних показників сироватки крові дослідних тварин після застосування препаратів свідчить про нормалізацію вмісту загального білка, білірубіну, активності трансаміназ АЛТ та АСТ.

Публікації автора:

1. Дахно І.С. Терапевтична та економічна ефективність комбітрему на ранній стадії фасціольозної інвазії корів / І.С. Дахно, Г.П. Дахно, О.В. Кручиненко,

А.В. Березовський // Ветеринарна медицина України. – 2004. – №8. – С. 17-19.

(Дисертант проводив копроовоскопічні дослідження та визначав показники молочної продуктивності корів до і після дегельмінтизації комбітремом).

2. Кручиненко О.В., Гематологічні та біохімічні показники у корів після застосування комбітрему / О.В. Кручиненко // Вісник Полтавської ДАА. – Полтава, 2005. – №1. – С 136–138.

3. Дахно І.С. Гельмінтологічні дослідження в системі екологічних заходів профілактики паразитозів-зоонозів / І.С. Дахно, Г.П. Дахно, А.Б. Бородай,

К.П. Шкурка, Г.К. Семенов, О.В. Кручиненко, О.С. Клименко // Вісник Сумського НАУ. – Суми, 2005. – № 1-2(13-14). – С. 152–158.

(Дисертант проводив копроовоскопічні дослідження корів).

4. Березовський А. В. Производственные испытания комбитрема на ранней стадии фасциолезной инвазии у коров / А.В. Березовський, И.С. Дахно,

О.В. Кручиненко // Матер. междунар. науч.-практ. конф. [“Актуальные проблемы ветеринарной медицины в условиях современного животноводства”]. - Минск, 2005.– С. 73–77.

(Дисертант проводив копроовоскопічні дослідження та визначав показники терапевтичної ефективності до і після дегельмінтизації комбітремом).

5. Дахно І. С. Екологія молюсків у біотопах Полтавщини / І.С. Дахно,

Г.П. Дахно, О. В. Кручиненко, А. Б. Бородай // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: зб. наук. праць ХДЗВА. – 2006. – Вип. 13 (38). Ч. ІІІ. – С. 386 – 388.

(Дисертант проводив збір молюсків і узагальнив результати).

6. Кручиненко О.В. Епізоотологічні особливості фасціольозної інвазії жуйних / О.В. Кручиненко // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. — 2007. – №71/101 – С. 324–327.

7. Дахно І.С. Лікувальна ефективність рафензолу за фасціольозу, парамфістомозу та стронгілятозів органів травлення у великої рогатої худоби / І.С. Дахно, Г.П. Дахно, К.П. Жданова, О.В. Кручиненко // Вісник Полтавської ДАА. – Полтава, 2007. – №3. – С. 39–41.

(Дисертант проводив копроовоскопічні дослідження тварин і узагальнив результати).

8. Кручиненко О.В. Патоморфологічні зміни в лімфатичних вузлах за фасціольозної інвазії великої рогатої худоби / О.В. Кручиненко // Вісник Житомирського ДАУ. – 2008. – №1 (21). – С. 131– 135.

(Дисертант проводив відбір лімфатичних вузлів від тварин, приймав участь у виготовленні препаратів і узагальнив результати).

9. Дахно И.С. Усовершенствование копроскопического метода диагностики фасциолеза крупного рогатого скота / И.С. Дахно, Г.Ф. Дахно, О.В. Кручиненко, П.В. Семушин // Российский паразитологический журнал.- 2008. – №3. – С. 77–80.

(Дисертант запропонував розчин солей для проведення флотації, а також

приймав участь в проведенні експериментів по діагностиці фасціольозу).

10. Дахно І.С. Виробниче випробування рафензолу при гельмінтозах великої рогатої худоби / І.С. Дахно, Г.П. Дахно, Ю.І. Дахно, О.С. Клименко,

О.В. Кручиненко // Матер. міжнар. науково-практичної конференції молодих вчених Сумського НАУ [«Аграрний форум - 2007»]. – Суми, 2007. – Ч. І. – С. 115–116.

11. Дахно І.С. Терапевтична ефективність рафензолу за змішаних гельмінтозів у великої рогатої худоби / І.С. Дахно, О.В. Кручиненко, Г.П. Дахно // Матер. міжнар. науково-практичної конференції молодих вчених Сумського НАУ [«Аграрний форум - 2007»]. – Суми, 2007. – Ч. І. – С. 119–120.

(Дисертант проводив копроовоскопічні дослідження тварин і узагальнив результати).

12. Дахно І.С. Фасціольоз великої рогатої худоби в центральній частині України (діагностика та заходи боротьби) : Рекомендації / І.С. Дахно,

О.В. Кручиненко, Г.П. Дахно, О.А. Власенко, П.В. Семушин – Суми, Козацький вал, 2008. – 15с.

13. Пат. u 2008 03962 Україна, спосіб зажиттєвої діагностики фасціольозу в жуйних тварин / І.С. Дахно, О.В. Кручиненко, Ю.І. Дахно, П.В. Семушин.; заявник та патентовласник Сумський національний аграрний університет. – № A61D 99/00; заявл. 31.03.08. // Бюл. №21, 2008 р. – 4 с.

(Дисертант запропонував розчин солей для проведення флотації, а також приймав участь в проведенні експериментів по діагностиці фасціольозу).