Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Зоологія


Житова Олена Петрівна. Fasciola hepatica L. (Trematoda:Fasciolidae) у проміжних та остаточних хазяях в умовах радіоактивно забрудненої місцевості: дисертація канд. біол. наук: 03.00.08 / НАН України; Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Житова О.П. Fasciola hepatica (Trematoda: Fasciolidae) у проміжних та остаточних хазяях в умовах радіоактивно забрудненої місцевості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08. – зоологія. – Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, м. Київ, 2003 р.

В роботі викладені результати дослідження деяких аспектів біології Fasciola hepatica та особливостей впливу цього паразита на організм хазяїна – велику рогату худобу в умовах тривалої дії малих доз радіації. Встановлено проміжних хазяїв F. hepatica в Житомирському Поліссі – Lymnaea (Galba) subangulata та Lymnaea (Galba) truncatula. Досліджено їх екологію на територіях, забруднених радіонуклідами та в умовно чистій зоні. Проведено дослідження сезонної динаміки зараження L.(G.) subangulata партенітами і личинками F. hepatica в забрудненій радіонуклідами та в умовно чистій зонах. Встановлено вплив фасціоли на організм хазяїна – велику рогату худобу залежно від умов утримання останньої, а саме: визначено вміст глікогену, глюкози, макро- і мікроелементів, вітамінів у печінці тварин, інвазованих F. hepatica, котрі перебували в умовно чистій та забрудненій радіонуклідами зонах. Отримано нові відомості про вплив паразита на мікроструктуру печінки дефінітивного хазяїна в умовах тривалої дії малих доз радіації залежно від інтенсивності інвазії.

  1. На території Житомирського Полісся проміжним хазяїном Fasciola hepatica є переважно L. (G.) subangulata (зустрічальність 87,5%, щільність поселення у гальбових біотопах до 21 – 26 екз/м2), рідше реєструється L. (G.) truncatula (12,5% і 2 – 6 екз/м2).

  2. Щільність поселення L. (G.) subangulata та L. (G.) truncatula, екстенсивність їх зараження партенітами і личинками фасціоли у гальбових біотопах різного типу неоднакова. Найвищі значення цих показників
    (26 екз/м2 3%) зареєстровані у водоймах, що віднесено до типу А (прибережні зони канав, старих меліоративних каналів), дещо менші (21 екз/м2 1,8%) у водоймах типу Б (мочари, болота, невеличкі пасовищні водойми), найнижчі (1 – 3 екз/м2 0%) – у гальбових біотопах типу В (старі меліоративні канали та болота сильно зарослі водною та береговою рослинністю). Суттєвої різниці щодо щільності поселення зазначених молюсків у подібних водоймах умовно чистої та забрудненої радіонуклідами зон не спостерігається. Зараженість L. (G.) subangulata партенітами і личинками Fasciola hepatica у водоймах умовно чистої зони дещо нижча, ніж у гальбових біотопах забрудненої радіонуклідами зони (різниця між Житомирським і Олевським районами достовірна).

  3. Оптимальні умови для розвитку L. (G.) subangulata, L. (G.) truncatula та їх інвазії Fasciola hepatica, за нашими даними, наявні у водоймах з такими характеристиками: рН – 6,55 – 8,1, лужність 1,3 – 2,2 ммольекв/л, кислотність 0,1 – 0,4 ммольекв/л, окиснюваність 8,5 – 10 млО2/л, загальна твердість 1,2 – 2,8 ммольекв/л, вміст загального заліза 0,75 – 4,5, хлоридів 4,6 – 33, сульфатів – 6,34 – 56,5, азоту аміаку – 0,12 – 4,5, азоту нітритів – 0,001 – 0,055, азоту нітратів 1,4 – 3,5 мг/л.

  4. Сезонна динаміка зараженості молюсків L. (G.) subangulata партенітами і личинками фасціоли характеризується досить значною екстенсивністю інвазії навесні, зразу після виходу з зимівлі (1,24 – 2,28%). Поступове зростання інвазованості молюсків переривається невеликим спадом в середині літа (липень), що пов’язано з відмиранням старих особин.У молодих молюсків зараження фасціоли реєструється не раніше, ніж висота їх черепашок досягає 3,6 мм. Найвища інвазованість молюсків припадає на серпень – вересень (2,0 – 6,6%), далі спостерігається зниження екстенсивності інвазії, що пов’язане із зниженням температури води.

  5. Відповідно до динаміки інвазії проміжних хазяїв партенітами та личинками фасціоли та пов’язаної з цим чисельністю адолескаріїв у гальбових біотопах спостерігається два періоди інтенсивного зараження великої рогатої худоби F. hepatica: перший – з кінця травня до кінця червня, другий – з середини серпня до кінця випасного періоду (переважно у жовтні). Відповідно до строків розвитку марит в остаточному хазяїні (3 – 4 місяці) зрілі фасціоли переважно реєструються у грудні – березні, пік звичайно припадає на січень та лютий, коли захворювання виявляється найбільш гостро.

  6. На забруднених радіонуклідами територіях Житомирського Полісся (ІІ – ІІІ зона) у заселених L. (G.) subangulata, L. (G.) truncatula водоймах, вміст 137Cs у донних відкладах, на час досліджень, становив 150 – 3030 Бк/кг, водоростях – 50 – 1320 Бк/кг, тоді як у тілі молюсків роду Lymnaea 31 – 85 Бк/кг. Встановлено, що вміст 137Cs у тілі марити F. hepatica становить лише 4 – 5 Бк/кг, при його рівні в печінці великої рогатої худоби, з якої вилучені ці трематоди, 78 – 95 Бк/кг.

  7. Вміст глікогену та глюкози в печінці великої рогатої худоби, інвазованої Fasciola hepatica у порівнянні з незараженими тваринами знижується в залежності від інтенсивності інвазії. Вірогідне зниження вмісту глюкози в печінці тварин з умовно чистої та забрудненої радіонуклідами зон спостерігається при середній і високій інтенсивності інвазії, тоді як глікогену також і при слабкій інтенсивності інвазії фасціолами. Встановлено, що у тварин з умовно чистої зони рівень глюкози нижче відповідно у 1,2 та 1,3 рази, а глікогену – у 1,1, 1,5 та 3,6 рази відносно контролю. Ці зміни посилюються у великої рогатої худоби, яка знаходилась в зоні, забрудненій радіонуклідами. Відповідно рівень глюкози знижений у 1,2 та 1,5 рази, а глікогену – у 1,1, 1,6 та 4,4 рази в порівнянні з контролем. Різниця між показниками рівня глікогену і глюкози при середній і високій інтенсивності інвазії у тварин, які утримувались в умовно чистій зоні та на території, забрудненій радіонуклідами, є достовірною.

  1. Вміст макроелементів (Са, Р, К, Mg) та мікроелементів (Fe, Cu, Zn, Mn, Co, Ni, Pb, Cr) у печінці інвазованої фасціолами великої рогатої худоби істотно зменшується у прямій залежності від інтенсивності інвазії (в різній мірі для різних елементів). Проте, різниця між показниками вмісту макроелементів у відповідних за інтенсивністю інвазії груп тварин з умовно чистої та забрудненої радіонуклідами зон незначна. В той же час, вміст мікроелементів Cu і Fe в печінці незаражених тварин та Fe, Cu, Zn, Mn, Co, Ni, Pb, Cr у інвазованої фасціолами великої рогатої худоби, що утримувалась на територіях, забруднених радіонуклідами, вірогідно нижчий, ніж у тварин відповідних груп з умовно чистої зони.

  2. Виявлено тенденцію зниження вмісту жиророзчинних (D, А, Е) і водорозчинних (С, В1, В2, В5, Вс) вітамінів у печінці великої рогатої худоби, інвазованої Fasciola hepatica. Ці зрушення поглиблюються за умов перебування тварин в забрудненій радіонуклідами зоні.

  3. Інвазія фасціолами великої рогатої худоби, яка утримувалась на територіях забруднених радіонуклідами, відзначається посиленням ступеню патогістологічних змін на органному і організменному рівнях. При середній і високій інтенсивності інвазії тварин фасціолами виявляються значні зміни мікроструктури печінки, зокрема розростання сполучної тканини по всій площі часточок та між ними, а також порушення балкової структури часточок у різних ділянках печінки.У тварин з умовно чистої зони патологія такого ступеня не реєструвалась.

Публікації автора:

  1. Житова О.П. Динаміка змін вмісту глікогену в печінці великої рогатої худоби при інвазії їх трематодою Fasciola hepatica за умов тривалого впливу низьких доз радіації // Вісник Запорізького державного університету. – 2000. – № 1. – С. 232 – 234.

  2. Житова О.П. Динаміка зараженості личинками і партенітами F. hepatica проміжного хазяїна – L. (G.) subangulata в умовах тривалого впливу низьких доз радіації // Вісник ДААУ. – 2001. – № 2. – С. 91 – 93.

  3. Галат В.Ф., Житова О.П. Вміст вітамінів у печінці великої рогатої худоби, хворої на фасціольоз, при дії низьких доз радіації // Вісник Національного аграрного університету. – 1999. – № 19. – С. 24 – 28. У цій статті 80% результатів отримано дисертантом, який зібрав матеріал, провів дослід та узагальнив його результати, оформив статтю.

  4. Чернишева А.О., Хомич В.Т., Житова О.П. Зміни мікроструктури печінки великої рогатої худоби, інвазованої Fasciola hepatica в умовах тривалого впливу малих доз радіації // Вісник ДАУ. – 2002. – № 2 – С. 104 – 108. У цій статті 75% результатів отримано дисертантом, який зібрав та опрацював матеріали, узагальнив результати досліду, оформив статтю.

  5. Житова О.П. Екологія Galba subangulata і епізоотологічна роль гальбових біотопів різного типу в умовах Житомирського Полісся // Вісник Житомирського педагогічного університету. – 2002. – № 10. – С. 118 – 119.

  6. Житова О.П. Деякі особливості біології молюсків Limnaea truncatula Muller в умовах хронічного впливу низьких доз радіації // Матеріали науково-практичної конференції паразитологів (3 – 5 листопада 1999 р., Київ). – Київ, 1999 – С. 68 – 70.

  7. Житова О.П. Особливості екології навколишнього середовища Житомирського Полісся // Екологічна наука і освіта в педагогічних вузах України: Матеріали Всеукр. наук. конф. (Умань, 2000) – К.: Наук. світ, 2000. – С. 76 – 77.

  8. Стадниченко А.П., Мельниченко Р.К., Янович Л.М., Киричук Г.Є., Житова О.П. Роль молюсків у розподілі радіонуклідів у водних екосистемах // Вісник Житомирського педагогічного університету. – 2002. – № 10. – С. 188 – 192. У цій статті 35% результатів отримано дисертантом, який зібрав та опрацював матеріали.

  9. Житова О.П. Сучасний стан вивчення циклу розвитку трематоди Paramphistomum ichikavai Fukui, 1922. – Київ, 1996. – 11 с. – Деп. в ДНТБ України 16.04. 1996, № 934 – УК96.

  10. Житова О.П. Динаміка співвідношення різних вікових груп L. (G.) subangulata, інвазованих партенітами і личинками Fasciola hepatica // Тез. доп. ХІІ Конф. Укр. наук. тов. паразитологів. К., 2002. С. 36 37.

  11. Содержание и особенности распределения радионуклидов в водных экосистемах Украинского Полесья / Стадниченко А.П., Мельниченко Р.К., Янович Л.М., Киричук Г.Е., Житова Е.П. // Тяжелые металлы, радионуклиды и элементы-биофилы в окружающей среде: Доклады II Междунар. научн.-практ. конф., Казахстан, Семипалатинск, 2002 г. – Семипалатинск.: Семипалатинский гос. ун-т., 2002 – С. 5 – 9. У цій статті 40% результатів отримано дисертантом, який зібрав та опрацював матеріали.

Подяки. Автор висловлює глибоку подяку своєму науковому керівнику д.б.н. В.В. Корнюшину, а також д.в.н., проф. В.Ф. Галату, д.б.н., проф. А.П. Стадниченко, д.б.н., проф. В.П. Шарпилу за допомогу, постійну увагу до цієї роботи у процесі її виконання, цінні консультації та поради і доброзичливу критику. Щира подяка к.б.н. Г.Є.Киричук за всебічну допомогу в роботі. Особлива подяка к.с.х. І.Ф. Палій, О.П. Михайлову за постiйну пiдтримку. Дякую також к.б.н. В.В.Аністратенку, к.б.н. О.В. Гарбару за перевірку визначення ставковиків та к.б.н. Е.М.Король за консультативну допомогу в паразитологічному дослідженні молюсків. Велика подяка д.б.н. М.І.Цвіліховському за консультації при виконанні біохімічних досліджень, д.в.н., проф. В.Т.Хомичу, д.б.н. Н.В. Радионовій та к.б.н. А.О. Чернишевій за допомогу і консультації в роботі над гістологічними зрізами та д.б.н.,
акад. УААН І.М.Гудкову за консультації з радіологічних досліджень.