Калугіна С.М. Фармакопрофілактична та лікувальна ефективність калефлону при гастродуоденальних ерозивно-виразкових ураженнях. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук по спеціальності 14.03.05. – фармакологія. Інститут фармакології та токсикології АМН України, Київ, 2002.
Робота присвячена дослідженню фармакопрофілактичної та лікувальної ефективності і механізму дії рослинного препарату калефлону на різних моделях ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної ділянки, а також в комплексному лікуванні хворих на виразкову хворобу.
Вивчення антиульцерогенної дії калефлону проведено з використанням фармакологічних, біохімічних та гістоморфологічних методів дослідження. Препаратами порівняння служили -токоферол та кверцетин. Завдяки наявним політропним фармакологічним властивостям, які мають патогенетичну спрямованість, калефлон проявляє профілактичний та лікувальний проти виразковий ефект. За впливом на оксидантно-антиоксидантну систему та динаміку морфологічних змін калефлон переважає дію -токоферолу ацетату в слизовій оболонці шлунку, не поступається - в сироватці крові та перевершує дію кверцетину в досліджуваних об’єктах. В механізмі антиульцерогенної дії калефлону певне місце посідають антиоксидантні властивості, стимулюючий вплив на мікроциркуляцію, посилення обмінних процесів. Застосування калефлону в комплексі з базисною терапією при лікуванні хворих на виразкову хворобу прискорює регресію загально-клінічних показників та забезпечує загоєння виразок у значно коротші терміни в усіх хворих без проявів побічних ефектів.
Отримані результати свідчать про доцільність більш широкого застосування фітопрепарату калефлону в комплексі з базисною терапією для підвищення ефективності лікування хворих на виразкову хворобу, продовження періоду ремісії та для профілактики рецидивів захворювання.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що визначається експериментальним обгрунтуванням профілактичної та лікувальної противиразкової дії калефлону на моделях гострих, підгострих та хронічних ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної ділянки, а також прискоренням регресії загально-клінічних показників у хворих на виразкову хворобу, загоєнням у коротші терміни виразок та зменшенням частоти рецидивів захворювання при комплексному застосуванні базисної терапії з калефлоном.
Профілактичне введення калефлону (50 мг/кг маси) в шлунок білих щурів протягом 7 днів до початку моделювання гострих стресових та підгострих аспіринових виразок попереджує активацію процесів ПОЛ, розвиток виражених ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки шлунка, зменшує кількість тварин з виразковими дефектами на 28,7% (р<0,05) та 40,8% (р<0,05), ступінь звиразкування в 1,8 рази (р<0,05) та 2,3 рази (р<0,05), а виразковий індекс у 2,6 рази (р<0,05) та 3,6 рази (р<0,05) відповідно. За вираженістю антиоксидантного ефекту калефлон переважає дію -токоферолу в тканинах шлунку, не поступається – в сироватці крові та перевершує антиоксидантний ефект кверцетину в досліджуваних об’єктах.
Лікувальне застосування калефлону (50 мг/кг маси протягом 25 днів) у білих щурів з хронічною ацетатною виразкою покращує регенерацію пошкоджених тканин, стан мікроциркуляторного русла, забезпечує прискорення загоєння виразкового дефекту (у 96% тварин проти 67% у контролі), посилення анаболічних процесів у тканинах шлунка.
Механізм профілактичної та лікувальної антиульцерогенної дії калефлону може бути пов’язаний зі зниженням інтенсивності процесів вільнорадикального окислення ліпідів та стимуляцією природної антиоксидантної системи, що проявляється зменшенням вмісту первинних (дієнових кон’югатів) і кінцевих (малонового діальдегіду) продуктів перекисного окислення ліпідів, підвищенням активності ферментів АОЗ (каталази, церулоплазміну), збільшенням перекисної резистентності еритроцитів, нормалізуючим впливом на структуру біомембран клітин слизової оболонки, покращенням мікроциркуляції, посиленням репаративних та обмінних процесів в уражених тканинах шлунку.
Застосування калефлону (таблетки по 100 мг 3 рази на день протягом 3-х тижнів) разом з базисною терапією значно прискорювало регресію клінічних показників та загоєння виразок через 3 тижні у 83,33%, через 6 тижнів – у 94,44% пацієнтів, проти 65,0% та 75,0% (р<0,05) відповідно при застосуванні тільки базисної терапії; у ці ж терміни – у 75,0% і 85,0% (р<0,05) пацієнтів, де в комплекс до базисної терапії був включений антибіотик.
При комплексному лікуванні хворих калефлоном із засобами базисної терапії та застосуванням ампіциліну (по 500 мг 4 рази на добу протягом 5-и днів) реєструється найкращий терапевтичний ефект – поряд з прискоренням нормалізації загально-клінічних показників відбувалося загоєння виразок в усіх хворих в коротші терміни, при відсутності запальних змін слизової оболонки гастродуоденальної ділянки та проявів побічних реакцій у вигляді дисбактеріозу і кандидомікозу слизової оболонки ротової порожнини, знижувалася частота рецидивів виразкової хвороби (в 1,6 – 1,7 рази), продовжувалася тривалість ремісії (в 1,3 – 1,5 рази).
Публікації автора:
Калугіна С.М. Оцінка антиульцерогенної дії калефлону при моделюванні субхронічних ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної ділянки // Ліки. - 2001.- №3-4.- С.88-91.
Калугіна С.М. Вплив калефлону на процеси ліпопероксидації та антиоксидантного захисту при гострих стресових виразках шлунку в експерименті // Галицький лікарський вісник. - 2000.- №3.- С.140-142.
Калугіна С.М, Шутка Б.В., Гудивок Я.С. Морфологічні зміни слизової оболонки шлунка щурів при експериментальних виразках під впливом калефлону // Буковинський лікарський вісник. - 2001.- №3-4.- С.161-162 (внесок здобувача - 75%).
Калугіна С.М. Застосування калефлону при комплексному лікуванні хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки // Галицький лікарський вісник.- 2001.- №2.- С.89-91.
Калугіна С.М., Гудивок Я.С. Вплив комплексної терапії з використанням калефлону на вміст кислої фосфатази в слизовій оболонці шлунка при виразковій хворобі / Матеріали XV з’їзду Українського фізіологічного товариства. - Донецьк, 1998 // Фізіологічний журнал. - 1998.- Т.44, №3.- С.160 (внесок здобувача - 80%).
Калугіна С.М. До питання про оптимальну ефективну дозу рослинного препарату калефлону в умовах гострої експериментальної виразки шлунка // Оздоровчі ресурси Карпат і прилеглих регіонів: Матеріали конференції з міжнародною участю. - Чернівці, 1999.- С.175-176.
Калугіна С.М., Гудивок Я.С. Закономірності змін процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ) організму при дії калефлону в умовах гострої експериментальної виразки шлунку // Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті: Матеріали V Національного з’їзду фармацевтів України. - Харків, 1999.- С.585-586 (внесок здобувача - 90%).
Калугіна С.М., Гудивок Я.С., Лисюк І.Б. Експериментальне обґрунтування доцільності застосування калефлону як антиоксидантного засобу при виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки // Лекарства – человеку: Материалы научно-практической конференции.- Харьков, 2000.- С.43-44 (внесок здобувача - 75%).
Калугіна С.М. Застосування калефлону в комплексному лікуванні виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки // Фармакологія 2001 – крок у майбутнє: Тези доповідей II Національного з’їзду фармакологів України. - Дніпропетровськ, 2001.- С.102.
