Відповідно до поставленої мети та завдань уперше розроблено новий препарат – мазь „Офлодерм”, обґрунтовано оптимальний склад та технологію виготовлення цієї мазі. Вона містить: офлоксацину – 0,5 г, димексиду – 3 г, новокаїну – 6 г, ланоліну – до 100 г. Вивчено фармакологічні, токсикологічні властивості мазі „Офлодерм” та її основних складових частин – офлоксацину та димексиду. Вивчено ефективність лікування маззю „Офлодерм” у собак із спонтанними інфікованими ранами, телят із гнійним запаленням пуповини, овець із некробактеріальними ураженнями кінцівок. 1. У складі мазі „Офлодерм” інгредієнти (офлоксацин, димексид і новокаїн) проявляють синергічну дію в процесах лікування тварин з інфікованими ранами. Мазева основа – ланолін придає мазі стабільність при зберіганні та підвищує ефективність лікування препаратом. 2. Офлоксацин проявляє у 2-2,5 рази сильнішу антимікробну дію на стафілококи, стрептококи, протей та бактеріальні асоціації, виділених із вмісту ран за умов гнійно-некротичних уражень шкіри, порівняно зі стрептоміцином, хлортетрацикліном та гентаміцином. 3. Після підшкірної ін’єкції офлоксацин всмоктується через 20 хв і створює у крові максимальну терапевтичну концентрацію 0,43 мкг/мл, що утримується на терапевтичному рівні протягом 6 год, а через 16 год препарат повністю виводиться з організму. 4. Після підшкірної ін’єкції офлоксацину в дозі 10 мг/кг (лікувальна доза) через 30 хв він накопичується у внутрішніх органах щурів у таких кількостях: нирки – 2,6 мкг/г; печінка – 1,8; м’язи – 0,8; шкіра – 0,6 мкг/г. При сукупному введенні офлоксацину з димексидом кількість препарату у внутрішніх органах на 8-17% була більша. 5. За умов одноразової та тривалої (протягом 20 діб) внутрішньом’язової ін’єкції у лікувальній дозі (10 мг/кг) офлоксацину та димексиду (2 мг/кг) не встановлено змін морфологічних і біохімічних показників крові кролів. 6. За умов щоденної внутрішньом’язової ін’єкції кролям офлоксацину та димексиду у дозах, що у 10 разів перевищують лікувальну, на 30-у добу настає збільшення кількості еритроцитів на 22%, підвищується рівень гемоглобіну крові на 29%, зменшується рівень загального білка на 17%, альбумінів на 29% та підвищується активність ферментів (амінотрансфераз) у сироватці крові. Через 10 діб після припинення введення офлоксацину морфологічні і біохімічні показники крові нормалізувалися. 7. Офлоксацин належить до ІІІ класу токсичності (малотоксичні препарати), не проявляє гонадотоксичної та мутагенної дії. 8. Лікувальна доза офлоксацину при септичних гнійно-некротичних процесах внутрішньом’язово становить 10 мг/кг, сукупно з димексидом – 2 мг/кг. 9. Димексид підвищує антимікробну дію офлоксацину, сприяє швидшому всмоктуванню його та накопиченню у внутрішніх органах, забезпечує проникнення препарату у вогнище запального процесу. 10. Мазь „Офлодерм” не проявляє алергізуючої, подразнюючої та токсичної дії за умов одноразового та тривалого нанесення на шкіру і ранову поверхню. 11. При лікуванні тварин з гнійно-некротичними ураженнями шкіри маззю „Офлодерм” нормалізація морфологічних і біохімічних показників крові та видужання настає на 3-4 доби швидше, ніж при лікуванні хлортетрацикліновою маззю. | 