Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Фармакологія


Борисюк Ірина Юріївна. Фармакокінетика аміксину в умовах інтермітуючого введення : Дис... канд. біол. наук: 14.03.05 / Фізико-хімічний ін-т ім. О.В.Богатського НАН України. — О., 2006. — 130арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 116-130.



Анотація до роботи:

Борисюк І.Ю. Фармакокінетика аміксину в умовах інтермітуючого введення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.03.05 - фармакологія. - Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2006.

Дисертація присвячена порівняльному дослідженню процесів надходження, розподілу й виведення [3Н]-аміксину і його метаболітів з організму експериментальних тварин при різних схемах його введення. На підставі розроблених аналітичних методів показано, що в організмі мишей аміксин піддається незначній біотрансформації з утворенням 2 метаболітів.

Особливістю фармакокінетики аміксину при пероральному способі введення є висока швидкість надходження у внутрішнє середовище організму і повільний процес його тканинної та органної елімінації.

Процеси виведення [3H]-аміксину з організму мишей при всіх схемах перорального введення здійснюються з достатньо повільною швидкістю. Процес загального виведення препарату з організму - моноекспоненціальний, а окремо з сечею та калом - непаралельний.

Основний шлях елімінації – екскреція з сечею 39,2%, а з калом виводиться біля 15% введеної дози. При багаторазовому введенні аміксину виявлено сповільнення процесів елімінації препарату. Методом Мансгельдорфа визначено, що при нескінченій експозиції виводиться близько 80% введеної дози при одноразовому введенні [3Н]-аміксину на фоні багаторазового введення нерадіоактивного аналогу препарату і до 52 % при багаторазовому введенні.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення важливого наукового завдання сучасної фармакології - вивчення процесів всмоктування, розподілу, метаболізму та елімініції аміксину в залежності від схем його перорального введення.

1. На підставі розроблених аналітичних методів показано, що в організмі мишей аміксин піддається незначній біотрансформації з утворенням двох метаболітів з низькою хроматографічною рухливістю, значення Rf яких становило 0,21 та 0,42, що співпадають з аналогічними показниками, передбачуваних синтезованих сполук 2,7-діоксифлуоренону та 2-окси-7-діетиламіноетоксифлуоренону, відповідно.

2. Особливістю фармакокінетики аміксину при пероральному способі його введення є висока швидкість надходження (всмоктування) у внутрішнє середовище організму і повільний процес його тканиної та органої елімінації. Найбільший вміст загального радіоактивного матеріалу має місце в печінці й нирках експериментальних тварин, а найменший - плазмі крові. Зниження логарифму концентрації радіоактивного матеріалу в цих органах та плазмі крові здійснюється паралельно.

3. Процеси виведення 3H-аміксину з організму мишей при всіх схемах перорального введення на протязі всього часу досліду здійснюються з достатньо повільною швидкістю. Процес загального виведення препарату з організму - моноекспоненціальний, а окремо з сечею та калом - непаралельний. Основний шлях елімінації – екскреція з сечею 39,2%, а з калом приблизно 15% введеної дози. При багаторазовому введенні аміксину виявлено сповільнення процесів елімінації препарату, які не проявляються при одноразовому введенні препарату, що повинно враховуватися при курсовому прийомі препарату.

4. Результати аналізу методом Мансгельдорфа показують, що при нескінченій експозиції виводиться близько 80% введеної дози при одноразовому введенні [3Н]-аміксину на фоні багаторазового введення нерадіоактивного аналогу препарату і до 52% при багаторазовому введенні.

5. Не відзначено систематичного зростання (чи зниження) величин констант швидкості елімінації [3Н]-продуктів з організму мишей (сумарної, із сечею і з калом), як при однократному, так і при тривалому введенні [3Н]-аміксину і його нерадіоактивного аналогу. Характерною рисою даних процесів є більш повільна сумарна швидкість виведення загального радіоактивного матеріалу при тривалому введенні препарату. Поточні константи швидкості елімінації препарату в 10 разів перевищують такі показники при однократному введенні [3Н]-аміксину з попереднім багаторазовим введенням нерадіоактивного аналогу.

Публікації автора:

1. Оцінка повноти всмоктування 3Н-аміксину з шлунково-кишкового тракту мишей і процесу пресистемної елімінації на підставі позамодельного фазового аналізу / О.В. Жук, В.Г. Зіньковський, С.К. Сумрій, І.Ю. Борисюк // Одеський медичний журнал. - 2004. - №5(85). - С. 7-11. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, статистична обробка результатів, оформлення статті).

2. Головенко М.Я., Борисюк І.Ю. Аналіз кінетики процесів екскреції 3Н-аміксину з організму мишей при одноразовому пероральному введенні // Ліки. - №3-4. – 2004. – С. 110-113. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, статистична обробка результатів, оформлення статті).

3. Головенко М.Я., Борисюк І.Ю. Особливості процесів виведення аміксину мишей при його багаторазовому введенні // Досягнення біології та медицини. – 2004. - №2(4). – С. 12-15. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, статистична обробка результатів, оформлення статті).

4. Борисюк І.Ю. Фармакокінетика процесів надходження та розподілу аміксину в організмі мишей при його одноразовому пероральному введенні // Медична хімія. – 2005. – №2(7). – С. 41-44.

5. Борисюк І.Ю. Оптимізація методу вилучення 3Н-аміксину з біологічних рідин // Клінічна фармація. – 2005. - №1(9). – С. 18-21.

6. Головенко М.Я., Борисюк І.Ю. Особливості розподілу 3Н-аміксину в організмі мишей в умовах його інтермітуючого введення // Клінічна фармація. – 2005. - №4(9). – С. 32-35. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, статистична обробка результатів, оформлення статті).

7. Головенко Н.Я., Борисюк И.Ю. Фармакокинетика амиксина при его многократном пероральном введении мышам // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. – 2005. - №12(140). – С. 661-663. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, статистична обробка результатів, оформлення статті).

8. Головенко М.Я., Борисюк І.Ю. Розподіл аміксину в організмі мишей при його одноразовому пероральному введенні // Матеріали IV Української науково-практичної конференції з міжнародною участю з клінічної фармакології «Актуальні питання фармакології». – Вінниця, 2004. – ч. 1. - С. 27-32. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, статистична обробка результатів, оформлення тез).

9. Борисюк І.Ю. Кінетика процесу виведення 3Н-аміксину з організму мишей при одноразовому пероральному введенні препарату // Імунологія та алергологія. – 2004. - №1. – С. 52. – Тези доповідей науково-практичної конференції «Імунотропні препарати в клінічній практиці». – (Київ, 2004).

10. Борисюк И.Ю. Синтез и стандартизация метода извлечения 3Н-амиксина из биологической среды // Тези допповідей Шостої Всеукраїнської конференції студентів та аспірантів «Сучасні пробеми хімії». – Київ, 2005. – С. 66.

11. Борисюк І.Ю. Вивчення кінетики елімінації аміксину з органів і тканин мишей при одноразовому пероральному введенні // Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України «Хіміотерапія та імунокорекція інфекційних хвороб». – Тернопіль, 2005. – С. 243-245.

12. Борисюк І.Ю. Основні параметри кінетики процесу надходження аміксину при його одноразовому пероральному введенні в організм мишей // Матеріали VI Національного з’їзду фармацевтів України «Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України». – Харків, 2005. - С. 484-485.

13. Борисюк И.Ю. Изучение фармакокинетических особенностей амиксина при его пятикратном введении мышам // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Вчені майбутнього». – Одеса, 2005. – С. 35-37.

14. Борисюк І.Ю. Кінетика процесу розподілу 3Н-аміксину в умовах інтермітуючого введення // Тези ІІ науково-практичної конференції молодих вчених та спеціалістів «Актуальні проблеми фармакології та токсикології». – Київ, 2005. - С. 11-12.