Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.03.05 – фармакологія. – Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2003.
Дисертація присвячена проблемі практичної медицини – вивченню спектра збудників гнійно-септичних захворювань у дітей і розробці нових, високо ефективних підходів для визначення антибіотико-резистентності патогенів. Актуальність тематики обумовлена тим, що гнійно-септичні поразки в дітей, що надходять у важкому стані, вимагають визначення найбільш раціональних схем антибактеріальної терапії в ранній термін з високою точністю.
У роботі проаналізований спектр збудників гнійно-септичних захворювань у дітей, зміна їх антибіотикорезистентності. Недоліки методів діагностики і визначення стійкості до антибіотиків збудників гнійно-септичних захворювань індуктували розробку нових підходів, заснованих на використанні полімеразної ланцюгової реакції, що дає можливість за 4-6 годин визначити патоген, його стійкість до антибіотика з вірогідністю до 99%. Автором на основі ПЛР-аналізу встановлена кореляційна залежність між визначеними ділянками ДНК і антибіотикорезистентностю мікроорганізмів.
На основі ПЛР аналізу розроблені нові підходи до антибактеріальної терапії при гнійно-септичних захворюваннях, що ведуть до підвищення ефективності антибактеріальної терапії.
У дисертації показане нове вирішення наукової і практичної проблеми, зв’язаної з раннім і точним визначенням антибактеріальної резистентності збудників гнійно-септичних захворювань. Дослідження внутрішньовидового поліморфізму й інтрамолекулярної гетерогенності ДНК збудників гнійно-септичних захворювань у порівнянні з їх антибіотикорезистентностю дозволило розробити новий спосіб, що дозволяє за 4-6 годин, з точністю до 99%, визначити оптимальну схему використання антибіотиків.
1. За даними аналізу, проведеного в мікробіологічній лабораторії, збудниками, що найбільше часто зустрічаються у відділеннях гнійної хірургії й інтенсивної терапії Обласної дитячої клінічної лікарні, є S. aureus (45%) і S. epidermidis (18%), кишкова паличка (16%), синегнійна паличка (6%), клебсієлла (6%). За останні 3 роки в розвитку гнійно-септичних захворювань у дітей спостерігається тенденція до збільшення питомої ваги золотавого (з 38 до 45%) і епідермального стафілококів (з 10 до 18%). Підвищення чутливості вивчених мікроорганізмів до антибіотиків відбувається, в основному, за рахунок зниження кількості помірно стійких бактерій, а підвищення резистентності – за рахунок збільшення відсотка стійких мікроорганізмів. Зниження стійкості, що спостерігається нами, мікроорганізмів до антибіотиків найчастіше зв’язане зі зменшенням частоти їхнього застосування в попередні роки.
2. Застосовані в медичній практиці методи визначення антибіотикорезистентності збудників гнійно-септичних захворювань дозволяють запропонувати новий метод, заснований на використанні полімеразної ланцюгової реакції, що дає можливість за 4-6 годин визначити збудник, його стійкість до антибіотика з вірогідністю до 99%.
3.За допомогою ПЛР-аналізу зі специфічними і неспецифічними праймерами доведена внутрішньовидова специфічність штамів Staphylococcus aureus, Stapylococcus epidermidis, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, заснована на варіабельності генетичних структур, тобто комбінації ампліконів. Встановлені фактори є базою для пошуку зв’язку між особливостями генотипів (штамів) мікроорганізмів і таких ознак, як патогенність, антибіотико-резистентність і іншими біологічними властивостями збудників гнійно-септичних захворювань.
4. На основі ПЛР-аналізу встановлена кореляційна залежність між визначеними ділянками ДНК і антибіотикорезистентністю збудників гнійно-септичних захворювань. Отримані дані дозволяють підтвердити положення, що стійкість до досліджуваних антибіотиків у золотавого і епідермального стафілококів носить полігенний характер. Сукупна генетична інформація про системи захисту від антибактеріальних засобів специфічна для кожного виду мікроорганізмів.
5. На основі ПЛР- аналізу з неспецифічними праймерами створений банк даних по антибіотикорезистентності золотавого і епідермального стафілококів, що дозволяє раціонально підбирати найбільш активний антибіотик до даних збудників. Розроблена система дозволяє постійно поповнювати базу даних, а також застосовувати її для інших збудників і антибіотиків.
6. За допомогою ПЛР- аналізу розроблені нові підходи до антибактеріальної терапії при гнійно-септичних захворюваннях, що ведуть до значного скорочення процедури підбора антибіотиків (до 4-6 годин), підвищенню ефективності проведеної інтенсивної антибактеріальної терапії.
7. Отримані результати можуть представляти варіант для таксономії золотавого і епідермального стафілококів, що доцільно для заглибленого вивчення збудників гнійно-септичних захворювань.
Публікації автора:
1. Сіволап М.Ю, Кресюн В.Й, Бажора Ю.І., Чуєв П.М. Інтрамолекулярна гетерогенність і внутрішньовидова варіабельність ДНК збудників гнійно-септичних захворювань // Одеський медичний журнал. – 2000. - №2(58). – С.11-14 (участь здобувача: вивчення літератури, проведення лабораторних досліджень, аналіз результатів – 85%).
2. Сіволап М.Ю., Чуєв П.М., Бажора Ю.І., Кресюн В.Й., Яблонська О.М. Характеристика збудників гнійно-септичних захворювань, які виявляються у дитячих хірургічних стаціонарах м. Одеси// Одеський медичний журнал. – 2001. - №1(63). – С.46-51 (участь здобувача: збір і аналіз інформації – 90%).
3. Сіволап М.Ю., Чуєв П.М., Бажора Ю.І., Кресюн В.Й. Генетичні аспекти антибіотикорезистентності збудників гнійно-септичних захворювань// Клінічна фармація. – 2001. - Т. 5. №3. - С. 57-61 (участь здобувача: робота з літературою, проведення лабораторних досліджень, аналіз та узагальнення результатів роботи – 60%).
4. Сіволап М.Ю., Чуєв П.М., Бажора Ю.І., Кресюн В.Й. Можливості вивчення фармакогенетичних особливостей стафілококів на основі інтрамолекулярної гетерогенності ДНК// Ліки – 2002. – № 1-2 – С. 28-34 (участь здобувача: робота з літературою, лабораторні дослідження, біометричні дослідження – 70%).
5. Бажора Ю.І., Кресюн В.Й., Чуєв П.М., Сіволап М.Ю. Молекулярно-генетичний підхід до вивчення поліморфізму збудників гнійно-септичних захворювань // ІІІ Міжнародний конгрес “Актуальні питання інфектології в акушерстві і гінекології”, Одеса. – 2000. – С.48 (участь здобувача: робота з літературою, проведення лабораторного аналізу та узагальнення результатів – 80%)
6. Сіволап М.Ю. Сучасні технології при проведенні інтенсивної антибактеріальної терапії //Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених “Вчені майбутнього”, Одеса – 2002. – С 126-127.
