Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Ветеринарні науки / Ветеринарна фармакологія та токсикологія


Назар Богдан Іваногвич. Фармако-токсикологічна оцінка дії фенарону : Дис... канд. наук: 16.00.04 - 2003.



Анотація до роботи:

Назар Б.І. Фармако-токсикологічна оцінка дії фенарону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.04 - ветеринарна фармакологія та токсикологія. – Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького, м. Львів, 2002.

Дисертація присвячена розробленню, вивченню фармакотоксикологічної дії фенарону на тварин та встановлення оптимальних параметрів антиоксидантної та специфічної дії препарату.

На основі фармако- і токсикологічних дослідженнь, встановленно, що застосування фенарону значно підвищує збереження жиророзчинних вітамінів і стабілізацію жирів у препаратах, що містять вітаміни, кормових добавках і кормах. До того ж, використання останніх в подальшому цілеспрямовано впливає на обмін вуглеводів, жирів і білків в організмі телят, підвищує антиоксидантний та А-вітамінний статус і сприяє підвищенню неспецифічної їх резистентності.

Фенарон – помірно токсичний і безпечний препарат (3 клас безпеки), не проявляє здатності щодо кумуляції (коефіцієнт кумуляції 6,2).

Рекомендуємо застосовувати фенарон у таких кількостях: - вносити у премікси для сільськогосподарських тварин і птиці -- 12,5 кг/т., в олійні розчини вітаміну А для тваринництва і мікровіту А - 0,02 %, каротину в трав`яному борошні - 0,015 %, а також жирів у м`ясо-кістковому і кістковому борошні - 0,02%. Введення в комбікорми для сільськогосподарської птиці в кількості 85 г/т, для свиней – 50-60 г/т. До кормів основного раціону великої рогатої худоби, забруднених важкими металами, додавати 370 мг препарату на тварину в добу. Для підвищення неспецифічної резистентності, прискорення росту і профілактики вільнорадикальних патологій телятам віком 21-45 днів фенарон випоювати з молоком у дозі 70 мг на тварину в добу.

У дисертації вперше запропоновано високоефективний антиоксидантний препарат фенарон - безпечний для тварин і птиці, який пройшов апробацію і рекомендується нами для широкого використання в тваринництві та практиці ветеринарної медицини. На основі проведеної всебічної фармакологічної та токсикологічної оцінки препарату, встановлені оптимальні дози для тварин і птиці та для введення його в премікси, кісткове і м’ясо-кісткове борошно, які використовуються для годівлі тварин і птиці, що підтверджується наступним:

  1. У модельних дослідах із використанням вітаміну А вивчено антиоксидантні властивості фенозан-кислоти у комплексі із цеолітами різної кількості, отриманих із трьох родовищ та зроблена оцінка їх дії, порівняно з відомими антиоксидантами (сантохіном, ділудіном, фенозан-кислотою). Встановлено найвищу протиокиснювальну дію препаратів у співвідношенні: фенозан кислоти – 70% і цеоліту 30%, яка отримала назву фенарон.

  2. Фенарон забезпечував найбільше збереження вітаміну А в олійних розчинах при t= 700 С протягом 15 діб – 98,7 %, порівняно з фенозаном 1 (метиловий ефір фенозан кислоти) – 91,2 %; фенозан-кислотою – 84,2 %; сантохіном – 79,8 %; ділудіном – 73,8 %, контролю без антиоксидантів – 43,2%.

  3. Установлено оптимальні кількості щодо антиоксидантної дії фенарону в оліях – 0,02 %, преміксах – 1,2 %, м’ясо-кістковому та кістковому борошні відповідно – 0,02 і 0,1 % (порівняно з різними дозами сантохіну), та виявлено позитивний його вплив на зменшення закиснення м’ясо-кісткового борошна різних гатунків.

  4. Виявлено, що фенарон відноситься до помірно небезпечної групи препаратів (3 клас безпеки), не проявляє здатності щодо кумуляції (коефіцієнт кумуляції 6,2), не впливає на репродуктивні функції тварин, проте в дозі 1/5 ЛД50 (106 мг/кг-токсична) порушує функціональний стан нирок і печінки в лабораторних тварин.

  5. За умов тривалого введення (56 діб) в раціон курчат-бройлерів фенарону (85 г/т корму) не виявлено в їх організмі негативних змін з боку показників фармакодинаміки та загибелі курчат. Установлено підвищення приростів живої маси (8 - 10%) без кумуляції фенозан кислоти в тканинах внутрішніх органів і зниження якісних показників м’яса.

  6. У дослідах на білих щурах не виявлено негативних змін з боку біологічної оцінки якості м’яса курей-бройлерів (після згодовування їм фенарону), про що свідчать фізіологічні параметри величин гематологічних і біохімічних показників крові щурів, порушення функцій внутрішніх органів, у тому числі за умов навантаження етанолом, а також відсутність загибелі тварин. Фенарон не впливав на тучні клітини печінки щурів, репродуктивну функцію самок, про що свідчить нормальне народження і розвиток молодняку.

  7. Установлено, що додавання фенарону до основного раціону корів знижує у молоці концентрацію свинцю, стронцію, хрому, нікелю, міді, вольфраму, марганцю, кобальту, цезію, порівняно з початком досліду, а у крові підвищує кількість високорезистентних еритроцитів і відбувались зміни в бік покращення закисно- відновних процесів в організмі.

  8. Застосування фенарону молодняку худоби у перші дні після народження. викликало в їх організмі підвищення активності гуморальних і клітинних факторів неспецифічної резистентності – високого рівня у крові та рідинах організму комплексу білка сироватки, бактерицидних субстанцій – лізоциму.

Публікації автора:

1. Параметри крові корів при згодовуванні антиоксидантів./Назар Б.І., Юрчук Є.Ф., Гривул Т.М., Коробов В.М., Телегус Я.В./ //. Матеріали науково-практичної конференції “Неінфекційна патологія тварин” Білоцерківський державний сільськогосподарський інститут м. Біла Церква 1995. Ч. 1. С. 192-193.

Дисертантом проведено планування дослідів, узагальнено результати і оформлено статтю.

2. Ефективність застосування антиоксиданту фенарон./ М.В.Косенко, Б.І.Назар, Є.Ф.Юрчук, Т.Р.Левицький/ / // Збірник праць співробітників ДНДКІ ветпрепаратів і кормових добавок м.Львів – 1996. С.69 – 70.

Дисертант спланував дослід, узагальнив матеріали і оформив статтю.

3. Фенарон стимулятор неспецифічної резистентності організму. /І.Я.Коцюмбас, Б.І.Назар, Т.М.Гривул та ін.// Збірник праць співробітників ДНДКІ ветпрепаратів і кормових добавок м.Львів – 1996. С. 80-81.

Дисертант спланував дослід, узагальнив матеріали і оформив статтю.

4. Назар Б.І. Вплив антиоксидантного препарату “Фенарон” на продуктивні якості курчат-бройлерів.// Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва.” Львівська академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького 1997. С. 70-72.

5. Контроль вмісту вітамінів у преміксах і кормових добавках. /Косенко М., Юрчук Є., Левицький Т., Назар Б./ Ветеринарна медицина України. 1998. №8 С. 27.

Дисертант узагальнив матеріали щодо стабільності вмісту вітамінів, приймав участь у підготовці роботи до друку.

6. Назар Б.І. Токсикодинаміка препарату “Фенарон”. // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. / “Стан та перспективи розвитку ветеринарної науки” Харківський інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН 1999. - С. 244-247.

7. Назар Б.І. Встановлення оптимальних співвідношень інгредієнтів антиоксидантного препарату “Фенарон” для стабілізації вітаміну А в раціонах сільськогосподарських тварин.” // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького.“50 років від дня заснування зооінженерного факультету”. Львів 1999. В. 3. Ч. 2. С. 71-72.

8. Назар Б.І., Гуфрій Д.Ф. Вплив фенарону на організм курчат-бройлерів. // Науково-технічний бюлетень інституту землеробства і біології тварин. Випуск 1 (3) Львів 1999. - С. 138-140.

Дисертант спланував дослід, узагальнив матеріали і оформив статтю.

9. Назар Б.І. Фенарон – як перспективний засіб підвищення продуктивності бройлерів. // Науково-технічний бюлетень “Утримання, годівля тварин, техніка і технології, селекція та відтворення, економіка, маркетинг, енергоресурсозбереження.” м.Харків 2000. С. 53-55.

10. Назар Б.І. Вплив фенарону на організм великої рогатої худоби. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. “ Ветеринарная наука на пороге ХХ1 века” Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини м.Харків 2000. 2 том. - С. 149-152.

11. Методичні вказівки щодо нормування кислотного та перекисного числа жиру в кормах. // Затверджені заступником начальника Головного управління ветеринарної медицини Міністерства сільського господарства і продовольства України В.А.Матузенко. Реєстраційний № 15-15/39. Київ. 1993. 23 с.

12.Способ приготовления антиоксиданта для кормов: А.с. SU 1762446 А1. СССР, Львовский политехнический институт и Украинский филиал ВГНКИ ветеринарных препаратов. А23 К 1/16. / В.Т. Колесников, А.П.Киселева, Е.Ф.Юрчук, Б.Л.Литвин, Б.И.Назар, А.С.Деев, З.В.Шкутяк, В.Л.Беляев, О.М.Качмар, О.И.Сергиенко, И.Г.Успенская. (СССР). - № 4807435/15; Заявлено 30.03.90;

Дисертант проводив дослідження та приймав участь в узагальненні і оформленні матеріалів.

13. Пат. № 1762446 РФ Способ приготовления антиоксиданта для кормов: Пат. № 1762446 РФ. В.Т. Колесников, А.П.Киселева, Е.Ф.Юрчук, Б.Л.Литвин, Б.І.Назар, А.С.Деев, З.В.Шкутяк, В.Л.Беляев, О.М.Качмар, А.И.Сергиенко, И.Г.Успенская. Заявлен 30 03. 90; Зарегистрирован 05.05.93.; в ГРИ.- 1 с.

Дисертант проводив дослідження та приймав участь в узагальненні і оформленні матеріалів.

14. Технічні умови України ТУ У 46.15.285-98 ”Фенарон” Термін введення з 1998.01. 02. – 8с.