Анотація до роботи:

Швецова Н.В. Фактори природної резистентності організму новонароджених від матерів із соматичною та інфекційно-запальною патологією. – Рукопис.

Дисертація на змагання наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.10. – педіатрія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України. Сімферополь, 2002.

Дисертацію присвячено визначенню ризику виникнення гнійно-запальних захворювань в неонатальному періоді у новонароджених, що народилися від матерів з інфекційно-запальною та соматичною патологією, на підставі вивчення факторів природної резистентності їхнього організму. Представлено результати аналізу історій пологів, історій розвитку новонароджених, а також результати імунобіологічного обстеження 140 новонароджених, що народилися від матерів з інфекційно-запальною, соматичною патологією та від здорових матерів.

Стан здоров'я новонароджених визначається віком вагітної жінки, перебігом вагітності і пологів, макро- і мікроморфологічними особливостями плаценти і пуповини, а також факторами природної резистентності організму новонароджених. Показники ендотоксикозу (РСМ), Т- і В-системи імунітету (Ig M, ПЗФ, Т-відн., В-абс., В-відн.) і лейкоцитограми (ЛІІ) мають прогностичне значення при визначеннi ризику виникнення гнійно-запальних захворювань у новонароджених в неонатальному періоді та можуть бути використані як діагностичні критерії оцінки стану природної резистентності організму новонароджених.

Використання розробленого методу математичної обробки показників природної резистентності організму новонароджених групи ризику (у виглядi рiвнянь лiнiйної регресiї) має прогностичне значення і дозволяє зменшити кількість інвазивних методів дослідження.

Новонароджені, які народилися від матерів з інфекційно-запальною патологією, мають загрозу розвитку гнійно-запальних захворювань у неонатальному періоді та потребують систематичного спостереження (група ризику), тому що в них з більшою постійністю виявляються порушення природної резистентності організму.

1. Серед обтяжуючих факторів у вагітних жінок при народженні дітей з низькою оцінкою за шкалою Апгар першорядне значення мають інфекційно-запальні захворювання (81,6 %).

2. Підвищення РСМ і ЛІІ у новонароджених від матерів з інфекційно-запальними захворюваннями та у захворілих новонароджених від матерів із соматичною патологією взаємозв'язане з клінічними проявленнями інтранатального та внутрішньоутробного інфікування.

3. У незахворілих в неонатальному періоді новонароджених, які народилися від матерів із соматичною патологією, підвищення ЛІІ на тлі нормального РСМ знаходиться в залежності з частотою гнійно-запальних захворювань на першому році життя, що виявлені в катамнезі.

4. У новонароджених від матерів з інфекційно-запальними захворюваннями під час вагітності порівняно з новонародженими від матерів із соматичною патологією зміни показників ендотоксикозу (РСМ), Т- і В-системи імунітету (Ig M, ПЗФ, Т-відн., В-абс., В-відн.), лейкоцитограми (ЛІІ) більш вираженні і можуть бути використані як критерії оцінки стану природної резистентності організму новонароджених.

5. У захворілих новонароджених, що народилися від матерів з інфекційно-запальною та соматичною патологією, не сталося повного паралічу імунної системи, оскільки вони були здатні відповісти на антигенну стимуляцію самостійним синтезом імуноглобулінів класів A і М.

6. Функціональна недостатність Т-системи імунітету (зниження відносної кількості Т-лімфоцитів при підвищенні абсолютної та відносної кількості В-лімфоцитів) і недостатність фагоцитарної активності нейтрофільних лейкоцитів (незавершеність фагоцитозу) на тлі підвищеного рівня циркулюючих у сироватці крові імунних комплексів відображають зниження природної резистентності організму новонароджених, які народилися від матерів з інфекційно-запальними захворюваннями та захворілих новонароджених від матерів із соматичною патологією.

7. Проведено множинний кореляційний аналіз із визначенням коефіцієнтів кореляції та детермінації, який дозволяє оцінити силу зв'язку між показниками імунобіологічної реактивності організму, що вивчаються, і виявити відносну роль (частку) кожного фактора у формуванні загального рівня природної резистентності організму новонароджених.

8. За допомогою кореляційно-регресивного аналізу виведені рівняння лінійної регресії для новонароджених від матерів з інфекційно-запальними захворюваннями та новонароджених від матерів із соматичною патологією.

9. Створені рівняння лінійної регресії дозволяють з великою вірогідністю прогнозувати можливі величини показників природної резистентності організму новонародженого за відомою величиною будь-якого з них, визначеною при лабораторному дослідженні.

Публікації автора:

1. Співвідношення Т- і В-лімфоцитів периферичної крові у новонароджених раннього неонатального періоду, що народилися від матерів із соматичною патологією. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999.- № 6.- С. 86-87. (У спiвавт. з Бобровицькою А.І., Липчанською Г.М.).

Особистий внесок здобувача (89 %) полягає в клiнiчному пiдборi новонароджених, проведеннi лабораторного дослiдження та аналiзу одержаних результатiв.

2. Реактивність імунної системи у новонароджених, що народилися від матерів з вогнищами інфекції. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000.- № 2.- С. 19-21. (У спiвавт. з Бобровицькою А.І., Липчанською Г.М.).

Особистий внесок здобувача (95 %) полягає в наданнi iдеї статтi, клiнiчному пiдборi новонароджених, лабораторному дослiдженнi, аналiзi одержаних результатiв, пiдготовцi статтi до друку.

3. Особливості морфологічних змін у плаценті при народженні дітей від матерів з акушерською, екстрагенітальною та гнійно-запальною патологією. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001.- № 4.- С. 128-131. (У спiвавт. з Бобровицькою А.І., Липчанською Г.М.).

Особистий внесок здобувача (95 %) полягає в наданнi iдеї статтi, клiнiчному пiдборi матеріала, проведеннi дослiдження та аналiзу одержаних результатiв, пiдготовцi статтi до друку.

4. Прогностичне значення циркулюючих в сироватці крові імунних комплексів при інфекційних захворюваннях у дітей перших трьох місяців життя. // Дитячі інфекції: Укр. міжвід. збірник. - 1999. - Вид. 26. - С. 182-185. (У спiвавт. з Бобровицькою А.І.).

Особистий внесок здобувача (87%) полягає в клiнiчному пiдборi дітей, проведеннi лабораторного обстеження та аналiзу одержаних результатiв.

5. Вплив факторів інфекційного і неінфекційного генезу на стан новонароджених / Дитячі інфекції: Укр. міжвід. збірник. - 2001. - Вид. 28. - С. 231-234. (У спiвавт. з Бобровицькою А.І., Медведєвою В.В., Липчанською Г.М.).

Особистий внесок здобувача (85%) полягає в клiнiчному пiдборi, обстеженнi новонароджених, аналiзi одержаних результатiв.

6. Гуморальный и клеточный иммунитет у новорожденных детей, родившихся у женщин, имеющих очаги инфекции. // Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сб. статей. – Донецк, 1999.- Вып. 3. - Т. 2.- С. 172-175. (В соавт. с Риджок В.В., Бобровицкой А.И.).

Особистий внесок здобувача (95%) полягає в наданнi iдеї статтi, клiнiчному пiдборi, обстеженнi новонароджених, аналiзi одержаних результатiв, пiдготовцi статтi до друку.

7. Соотношение отдельных классов иммуноглобулинов как показатель адаптации новорожденных от матерей с различным состоянием здоровья. // Перинатологія та педіатрія. - 2001.- № 3.- С. 92-93. (В соавт. с Бобровицкой А.И., Липчанской Г.Н.).

Особистий внесок здобувача (95%) полягає в наданнi iдеї статтi, клiнiчному пiдборi, лабораторному обстеженнi новонароджених, аналiзi одержаних результатiв.

8. Етіологічна характеристика гострих респіраторних вірусних інфекцій з обструктивним синдромом у дітей першого року життя. // Нове в діагностиці і терапії інфекційних хвороб.: Матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України. - Тернопіль, 2000. - С. 216-217. (У спiвавт. з Бобровицькою А.І., Півнєвою Т.І., Юринок Н.В.).

Особистий внесок здобувача (85%) полягає в наданнi iдеї статтi, клiнiчному пiдборi хворих, аналiзi одержаних результатiв.

9. Гуморальний імунітет у здорових новонароджених. // 100 років Одеському державному медичному університету. Тез. доп. ювілейної підсумкової наукової конф. студентів і молодих вчених. - Одеса, 2000. - С. 127. (У спiвавт. з Юринок Н.В., Липчанською Г.М., Ріджок В.В.).

Особистий внесок здобувача (95%) полягає в наданнi iдеї статтi, клiнiчному пiдборi, лабораторному обстеженнi новонароджених, аналiзi одержаних результатiв, пiдготовцi статтi до друку.