Пономарьова Лілія Іванівна. Фактори формування та прогресування первинної артеріальної гіпертензії у школярів : дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / АМН України; Інститут охорони здоров'я дітей і підлітків. — Х., 2006. — 188арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 162-188.
Анотація до роботи:
Пономарьова Л.І. Фактори формування та прогресування первинної артеріальної гіпертензії у школярів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. - Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2006.
У дисертації представлені результати дослідження факторів ризику формування та прогресування первинної артеріальної гіпертензії у школярів. Розглядаються соціально-економічний статус сімей і психологічний клімат родини, учбова і позашкільна діяльність, спосіб життя, режим дня школярів і їх фізична активність, медико-біологічні фактори ризику. Визначено психологічні особливості підлітків із первинною артеріальною гіпертензією.
Встановлено межі коливань нормальних значень артеріального тиску для різних віково-статевих груп школярів популяції м. Харкова, розповсюдженість артеріальної гіпертензії та відтворюваність підвищеного артеріального тиску у цього контингенту.
Оцінено прогностичну значущість факторів ризику виникнення первинної артеріальної гіпертензії у школярів, проведено ранжування показників у порядку зменшення їх інформативності. Наведено критерії прогнозу виникнення первинної артеріальної гіпертензії у школярів. Розроблено алгоритм первинної профілактики артеріальної гіпертензії у школярів.
1. У дисертації надане нове рішення наукової задачі щодо вивчення сучасних факторів ризику виникнення та прогресування первинної артеріальної гіпертензії у підлітків із урахуванням спадковості, їх психохарактерологічних особливостей, учбової і позашкільної діяльності, соціального статусу сім’ї та удосконалення методів первинної профілактики даної патології у школярів.
2. Визначено межі коливань нормальних значень АТ для різних віково-статевих груп школярів популяції м. Харкова. Максимальний приріст, так званий «стрибок», рівнів АТ у дівчат відмічався в 12-річному віці, а у хлопців дещо пізніше – в 13 років. Загальне збільшення САТ за період від 10 до 17 років склало 20,9 мм рт.ст. у юнаків та 13,3 мм рт.ст. – у дівчат, ДАТ – 10,4 мм рт.ст. і 6,7 мм рт.ст. відповідно (рu1,2 < 0,001).
3. Частота підвищеного АТ в популяції школярів 10-17 років м. Харкова становила 6,6 %, в тому числі - 7,7 % у хлопчиків та 5,4 % у дівчат (рц < 0,05). Найбільша частота ПАТ (10,7 %) спостерігалась у хлопчиків 14 та 16 років. Відтворюваність підвищеного АТ встановлена в 40,4 % випадків, причому вона була достовірно вищою у хлопців (53,8 %), ніж у дівчат (23,8 %).
4. У підлітків із ПАГ виявлено ряд психологічних особливостей, які суттєво відрізнялись від їх здорових одноліток. Це велика розповсюдженість акцентуацій характеру (як їх чисельності, так і різноманітності), високі рівні ситуативної та особистісної тривожності, порушення соціально-психологічної адаптації, що можна розглядати як фактори, які, нарівні з іншими, дають вагомий внесок у розвиток цієї патології.
5. При аналізі прогностичної значущості ознак і ранжуванні показників у порядку зменшення їх інформативності встановлено, що головними факторами ризику є спадкова обтяженість серцево-судинними захворюваннями (І=1,27) та психологічні особливості підлітків (І=0,73), на фоні яких діють інші фактори, хоча і менш інтенсивно: учбові навантаження (І=0,34), медико-біологічні фактори (І=0,30), соціальний статус сім’ї (І=0,30), особливості харчування підлітків (І=0,26), характер проведення вільного часу підлітків та їх фізична активність (І=0,24).
6. Дані про рангову значущість патогенетичних факторів і їх інтеркореляції дозволили вперше обґрунтувати схему формування ПАГ, у якій послідовність факторів розміщена на основі визначення середніх значень прогностичної інформативності показника.
7. Аналіз прогностичної інформативності різних факторів розвитку захворювання, а також результати кореляційного аналізу між ними дозволили розробити алгоритм первинної профілактики ПАГ у школярів, який передбачає індивідуальне визначення керованих негативних прогностичних факторів та шляхів їх нейтралізації.
Публікації автора:
1. Поширеність артеріальної гіпертензії та її факторів ризику у школярів м. Харкова // Український терапевтичний журнал. – Т.4, №3. – 2002.- С. 30-32. – у співавт. з Богмат Л.Ф. (Здобувачем здійснено епідеміологічне дослідження артеріального тиску у дітей та підлітків, розроблено спеціальну анкету для виявлення факторів ризику виникнення ПАГ у школярів. Проведено анкетування, статистична обробка та аналіз отриманих даних)
2. Епідеміологічна характеристика артеріального тиску у школярів популяції міста Харків // Медицина сьогодні і завтра. - № 1. – 2003. -С. 86-89
3. Психологічні особливості підлітків та їх роль у формуванні первинної артеріальної гіпертензії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - №4. – 2005. - С. 23-27.
4. Первичная артериальная гипертензия у подростков - лечить или не лечить? // Современный подросток: Материалы Всероссийской конференции с международным участием. - М., 2001. - С.172-174. - у співавт. з Н.М.Кореневим, Л.Ф.Богмат, С.Р.Толмачовою, Л.В.Давидко, О.О.Хижняк, И.Д. Савво, В.В.Никоновою, Е.М.Носовою (Здобувачем здійснено епідеміологічне дослідження артеріального тиску у дітей та підлітків. Проведено статистичну обробку отриманих даних, визначено відтворюваність підвищеного артеріального тиску у школярів).
5. Епідеміологія артеріальної гіпертензії у школярів // Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень: Матеріали науково – практичної конференції з міжнародною участю - Харків, 2002. - С.34-35. – у співавт. з Богмат Л.Ф. (Здобувачем проведено епідеміологічне дослідження артеріального тиску у дітей та підлітків, формування комп’ютерної бази даних, визначення розповсюдженості артеріальної гіпертензії серед школярів. Здійснено статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів).
6. Рівні артеріального тиску у дітей та підлітків популяції м.Харкова // Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах: Матеріали міжнародної науково – практичної конференції – Чернівці, 2002. - С.20-21.
7. Межі коливань нормальних значень рівня артеріального тиску у школярів // МОЗ України, Інформаційний лист, Київ. - №100. – 2002. – у співавт. з Коренєвим М.М., Богмат Л.Ф. (Здобувачем проведено епідеміологічне дослідження артеріального тиску у школярів, формування комп’ютерної бази даних. Здійснено статистичну обробку отриманих результатів, розроблено нормативи АТ для дітей і підлітків різного віку).
8. Реабілітація дітей і підлітків із первинною артеріальною гіпертензією // Методичні рекомендації АМН України. – Київ, 2003. – 27с. – у співавт. з М.М.Коренєвим, Л.Ф.Богмат, І.Д.Савво, Л.В.Давидко, Т.С.Введенською, С.Р.Толмачовою, В.В.Ніконовою, О.М.Носовою, О.О.Хижняк, Т.В. Євдокимовою (Здобувачем розроблено нормативи артеріального тиску для дітей і підлітків різного віку, проведена оцінка факторів ризику. Обґрунтовано та представлено практичні рекомендації по профілактиці первинної артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків).