Анотація до роботи:
Говорухіна Н.О. Еволюція вокального циклу та закономірності циклоутворення (на прикладі творів Р.Шумана, Х.Вольфа, А.Шенберга). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 – Музичне мистецтво. Харківський державний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського. – Харків, 2009. Дисертація присвячена вивченню питань еволюції вокального циклу австро-німецької традиції та закономірностей циклоутворення на прикладі творів пізнього Р. Шумана, Х. Вольфа й раннього А. Шенберга. Обґрунтовано місце вокального циклу у світлі теоретичних уявлень про жанро- і формоутворення у вокальній музиці. До наукового обігу введено поняття «музично-поетична строфа». Доведено, що ідея вокально-пісенної циклізації витікає з діалектики цілісності відмінностей, яка скеровує процес музичного формоутворення. Запропоноване поняття «художньо-концептуальний простір-час вокального циклу» відображає як загальні властивості циклічності (кругове замикання, ланцюги повторів), так і її специфіку на рівні синтезу музики і слова, де взаємодіють обидві циклічності – музична й словесна. Розроблено оригінальну дефініцію вокального циклу як сюжетоподібної музично-поетичної композиції. Вказано, що магістральні тенденції еволюції австро-німецького вокально-фортепіанного циклу після його фундаторів – Л. ван Бетховена і, особливо, Ф.Шуберта були зосереджені, зокрема, у творчості пізнього Р. Шумана, Х. Вольфа та раннього А. Шенберга. Аналіз їхніх творів довів, що при збереженні відносної «чистоти» жанру циклу композиторами були намічені його різновекторні модифікації – шляхи до моноопери (Р. Шуман), вокально-фортепіанної поеми (Х. Вольф), мелодрами на основі «вінка-попурі» за мотивами естрадно-кабаретного шоу (А. Шенберг). |