Дослідження ретроспективи еволюції теорії цінності в українській економічній думці ХІХ – поч. ХХ ст. та стану її висвітлення в українській історико-економічній літературі дозволяють зробити ряд узагальнюючих висновків. 1. Незважаючи на тривалий період дослідження проблеми, який почався з часів виокремлення історії економічної думки України в галузь економічної науки, так і не було створено загальної концепції еволюції теорії цінності. Тільки використання дослідниками з початку 90-х років ХХ ст. сучасних методологічних підходів дозволило рельєфніше висвітлити внесок окремих українських економістів ХІХ – поч. ХХ ст. в розробку теорії цінності. 2. Сприятливим ґрунтом для поширення ідей трудової теорії цінності класичної політичної економії на теренах України були морально-етичні основи оціночних суджень українського народу (ідеалістична теорія цінності), що базувались на вченні про “справедливу ціну”. 3. У тісному взаємозв’язку з розвитком західноєвропейських класичних теорій, тонко відчуваючи тенденції її розвитку, досліджували теорію цінності українські економісти ХІХ ст., які намагалися вдосконалити окремі її аспекти. Тихін Степанов здійснив спробу синтезувати трудову теорію цінності Д. Рікардо (у довготривалому періоді) із теорією попиту (в короткотривалому). Намагання доповнити відносну трудову теорію цінності класичної школи дослідженнями в галузі теорії попиту, зокрема теорією потреб, стало відмінною рисою української економічної думки класичного періоду. Спроба І. Вернадського узгодити індивідуальні і суспільні оцінки в обмінних операціях та підійти до аналізу теорії цінності з боку споживача є об’єднавчою ланкою класичної і неокласичної економічної науки. Критично сприймаючи теорію цінності А. Сміта, Г. Цехановецький оригінально визначає цінність, в залежності від наявності чи відсутності економічної свободи. 4. Відштовхуючись від теорії потреб І. Вернадського, М. Бунге впритул наблизився до концептуальних засад теорії граничної корисності. А. Антонович вперше в українській економічній науці присвятив дослідженню теорії цінності окрему працю, де у “динамічному законі цінності” здійснив спробу поєднати теорію трьох факторів виробництва Ж.-Б. Сея та концептуальні підходи Дж. С. Мілля. А. Антонович протиставляє суспільно-господарське розуміння цінності приватногосподарському. У аналізі Д. Піхна економічні категорії розглядались через призму функціональних взаємозалежностей, що підготовило ґрунт для застосування математичного апарату у поясненні теорії цінності. Економісти київської реально-психологічної школи намагались подолати обмеженість відносної теорії цінності Д. Рікардо і відкидали абсолютну трудову теорію цінності К. Маркса. Своїми дослідженнями вони підготували ґрунт для сприйняття ідей теорії граничної корисності та концептуальних засад неокласиків у вивченні теорії цінності. 5. Микола Зібер вдало пояснив еволюцію, конкретизував та поглибив трудову теорію цінності класичної школи Сміта-Рікардо, здійснивши не зовсім вдалі спроби критичного синтезу трудової теорії цінності і витратної концепції. Науковим проривом, відкриттям великої наукової ваги є космогенна теорія Сергія Подолинського, у якій вартість (цінність) розглядається в контексті збереження енергетичного бюджету Землі, окреслюються принципово нові наукові шляхи до розвитку теорії цінності, що об’єднують економіку з наукою про органічну єдність людини і довкілля. 6. Прихильники марґіналізму в українській економічній думці намагалися вдосконалити підходи австрійської школи. Р. Орженцький намагався подолати вузькі рамки психологічного суб’єктивізму теорії граничної корисності, відстоюючи необхідність використання статистичних методів. Він сформулював власні закони цінності та показав шляхи їх практичного застосування. О. Білімович у теорії розцінки господарських благ окреслив ряд сучасних підходів до аналізу теорії цінності. Є. Слуцький, продемонструвавши вміле використання математичних методів аналізу для пояснення теорії граничної корисності, зробив вагомий внесок у розвиток сучасної теорії попиту всесвітньовідомою теорією збалансованого бюджету споживача. Є. Слуцький впровадив у науковий обіг поняття компенсованої зміни ціни, яке спостерігається у зростанні ціни в процесі збільшення доходу. 7. Науковий підхід до проблеми цінності полягає у співвимірності витрат і результатів через постійні відхилення цін від вартості за допомогою механізму попиту-пропозиції, який оптимізує структуру суспільних витрат і суспільних потреб. Враховуючи, що економічний процес поєднує у собі суб’єктивний і об’єктивний елементи, Михайло Туган-Барановський спростував неможливість поєднання в одній концепції відносної трудової теорії цінності і теорії граничної корисності, створивши гармонійну органічну синтетичну теорію цінності, яка виходить за межі неокласичної доктрини і знаходиться переважно в полі сучасних інституційних підходів. Теорема цінності Михайла Туган-Барановського зовсім по-новому сприймається в руслі сучасних екологічних проблем, спонукає дослідників не тільки до її критичного переосмислення, але й до перегляду попередніх теорій цінності. 8. Теорія цінності є основним компонентом економічної теорії класичного і неокласичного періоду, що допускає можливість методологічно екстраполювати результати аналізу її еволюції на загальний розвиток економічної науки в Україні ХІХ – поч. ХХ ст. Становлення і еволюція теорії цінності в українській економічній думці ХІХ – поч. ХХ ст. відбувалась у руслі розвитку світової економічної думки. Найпотужнішого розвитку українська економічна наука набула на зламі ХІХ–ХХ століття, не останню роль у процесі світового визнання українських вчених відіграв їх внесок в дослідження теорії цінності. | 