Анотація до роботи:
Вержанська О.М. Етичні й естетичні погляди У.С. Моема в контексті масової культури. – Рукопис. – Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2006. На підставі аналізу системи етико-естетичних поглядів У.С. Моема, сформульованій як у його теоретико-літературознавчих працях так і в ідейному контексті художніх творів, зроблено висновок про еволюцію творчої позиції письменника від “чистого мистецтва” до “масової культури” через періоди захоплення ірраціоналізмом та натуралізмом. Вимоги масового читача У.С. Моем теоретично сформулював у етико-естетичних вимогах розважальності, доступності, простоти стилю та втішливості. У той самий час, беручи участь у загальнолітературній для Великобританії тенденції здолання вікторіанської спадщини, У.С. Моем ставив перед собою ті ж самі художні вимоги, які стояли й перед модерністським мистецтвом. Таким чином, У.С. Моем художньо адаптував для масового читача проблематику, сюжетний та персонажний плани модерністського мистецтва, являючи своєю творчістю ранній зразок художнього синтезу, характерного для подальшого мистецтва ХХ ст. Співвіднесення творчості У.С. Моема з масовою культурою визначається етико-естетичними настановами, на які автор спирається у творчому процесі: характером розповідний манери, використанням стереотипів, моралізаторством, адресацією узагальнень, а також своїм уявленням про ідеальний текст, який повністю задовольняє запитам та вимогам розважальності, цікавості, доступності та "втішності". Центральними для етико-естетичної системи У.С. Моема є питання сенсу життя, критеріїв моралі, пошуку естетичного ідеалу, місця літератури у суспільстві та впливу творчої особистості автора на вибір теми. Етико-естетичні вимоги розважальності, зображення "пристрастей та інстинктів" і "драматизації дії" обумовили у творчості У.С. Моема зміну художньо-методологічних орієнтирів та художнього пошуку від "чистого мистецтва" до реалістичної манери й обумовили перехід письменника до формування етико-естетичних задач, характерних для канонів масової культури. |
