Анотація до роботи:

Письменна Ю.О. „Етнічні особливості концептуалізації дійсності мовами європейського культурного ареалу (на матеріалі лексики і фразеології української, російської, англійської та італійської мов)”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.15 – загальне мовознавство. – Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2008.

Дисертація присвячена контрастивному вивченню етнічних особливостей концептуалізації дійсності, об’єктивованих у культурно маркованих одиницях лексико-фразеологічного рівня, що утворюють відповідні фрагменти української, російської, англійської та італійської національно-мовних картин світу. У дисертаційному дослідженні здійснено аналіз лексичних і фразеологічних одиниць, що містять у своїй семантиці національно-культурний компонент, репрезентують різні складові явища концептуалізації і багатовимірно характеризують людину як єдність фізичного, соматичного і духовного начал, демонструючи ідіоетнічні риси ментальності носіїв досліджуваних лінгвокультур. Встановлено, що національно-специфічні особливості певної лінгвокультури, що втілюються в типових рисах ментальності її носіїв, реалізуються різними групами культурно маркованих лексичних одиниць, поєднаних тезаурусними зв’язками.

Результати дослідження етнічних особливостей процесу концептуалізації дозволяють стверджувати, що лексико-фразеологічний рівень як пріоритетний в експлікуванні культурно детермінованих феноменів презентує явище концептуалізації в цілісному і нерозчленованому вигляді, хоча різні групи культурно забарвлених лексем можуть бути більшою мірою співвіднесені з певним видом концептуалізації (сенсорно-рецептивною, логіко-поняттєвою, емоційно-оцінною чи морально-ціннісною). Вивчення етноспецифічних номенів, що не утворюють онтологічної системи на вербально-семантичному рівні мовної особистості, засвідчує їх єдність на тезаурусному рівні через приналежність до концептуального простору етнічної культури.

У дисертації визначено та проаналізовано етнічні особливості явища концептуалізації, об’єктивовані в культурно маркованих одиницях лексико-фразеологічного мовного рівня, спрямованих на експлікацію національно-специфічних рис ментальності носіїв української, російської, англійської та італійської лінгвокультур. Спираючися на когнітивне тлумачення значення як ментальної синкретичної структури та визнання провідної ролі когнітивного контексту, ширше – системи людських знань, у процесах первинного і вторинного семіозису, було здійснено спробу дослідити концептуальний простір культури, що існує в мовній свідомості етнічної особистості, в проекції на лексичні і фразеологічні одиниці національної мови. Дослідження проводилося одночасно на вербальному і когнітивному рівнях мовної особистості.

Оскільки етномаркована лексика не утворює реальної системи на вербально-семантичному рівні мовної особистості, а культурно значуща інформація розміщується квантами в лексичному континуумі національних мов, важливим результатом дослідження ми вважаємо визначення системних зв’язків, що пов’язують національно марковану лексику в єдиний концептуальний простір культури на когнітивно-тезаурусному рівні. Встановлено, що „ключові” ідеї певної лінгвокультури – типові риси ментальності її носіїв реалізуються різними групами культурно маркованих лексичних одиниць, поєднаних тезаурусними зв’язками. Так, у межах нашого дослідження ми відстежили вплив культурного концепту privacy, релевантного для розуміння англійської ментальності, на формування етнічних особливостей поняття home; виявили паралелі між категорією ментальної сфери reason та категоріями морально-етичної сфери cunning і honesty в англійській лінгвокультурі; зв’язок італійського „ключового” слова furbizia з етноспецифічними семантичними дефініціями „розуму” і „дурості”; розвиток національно забарвлених конотацій вторинних метафоричних значень прикметника солодкий в українській мові як результат дії культурного концепту щирість тощо.

Вивчення культурно маркованих лексем і фразем із залученням поняття концептуалізації підтвердило не лише свою доцільність і вмотивованість, а й ефективність, що сприяло досягненню поставленої мети – відтворенню етноспецифічних рис національної ментальності з опертям на мовні факти. Аналіз різних груп культурно маркованих одиниць лексико-фразеологічного мовного стратуму виявив наскрізні ідеї світобачення, такі духовні константи етнічних спільнот, як-от: індивідуалізм, кордоцентричність, емоційність в українській лінгвокультурі; діалектику колективного й індивідуального, раціонального й трасцендентального – в російській; дистанційованість, прагматично-агентивну раціоналістичну орієнтованість англійської соціокультурної взаємодії; естетизацію дійсності, чуттєве світосприйняття, прагнення до збалансованості як типові риси італійської ментальності та ін.

Різні види концептуалізації розглядалися у проекції їхньої взаємодії з різними групами культурно маркованої лексики, це сприяло глибшому висвітленню семантичного і когнітологічного навантаження мовних одиниць. Так, прототипова й безеквівалентна лексика була співвіднесена із логіко-поняттєвою концептуалізацією дійсності, культурно конотовані сенсибілії – із сенсорно-рецептивною та емоційно-оцінною концептуалізаціями, водночас кожна з аналізованих груп культурно маркованих лексем і фразем виявилася дотичною до морально-ціннісної концептуалізації дійсності. Результати дослідження дозволяють стверджувати, що культурно маркована лексика об’єктивує етнічні особливості явища концептуалізації дійсності за допомогою цілісної і одночасної роботи її сенсорно-рецептивної, логіко-поняттєвої, емоційно-оцінної та морально-ціннісної складових.

Публікації автора:

1. Письменна Ю. О. Український культурний концепт „щирість” та італійське „semplicit” // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. – Випуск 18. Книга 2. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. – С.65–68.

2. Письменна Ю. О. Етнічні особливості мовної концептуалізації смакових відчуттів // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. – Випуск 19. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2006. – С.200–203.

3. Письменна Ю. О. Універсальне й ідіоетнічне в метафоризації температурних сенсибілій // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. – Випуск 21. Ч. 3. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. – С.24–30.

4. Письменна Ю. О. Нова лінгвістична парадигма: передумови, настанови, термінологічне визначення // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. – Випуск 22. Ч. ІІ. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. – С.52–56.

5. Письменна Ю. О. „Хата” як одиниця лексики з різним культурним фоном // Київська старовина. – 2006. – №4. – С. 113–118.