В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що полягає в розробці адекватної моделі засобів символьної обробки і методики її застосування до конкретних різновидів СО. Це включає такі результати. 1. Побудовано та досліджено еталонні моделі (у формі композиційних систем) визначних відгалужень СО (літерна, конкатенаційна, з однозначних структурами), що характеризуються різними типами структур слів та різними логічними структурами програмування. Для цих моделей доведено повноту (у сенсі можливості виразити довільну обчислювану функцію над словами даної структури), обгрунтовано адекватність відображення в них логіки програм та підтримку звичних процесів конструювання програм. Узагальнення одержаних результатів для часткових випадків СО дозволило побудувати еталонну модель СО в цілому. 2. Виявлено та математично обґрунтовано сутнісно-визначальні та загальнозначущі ознаки поняття символьної обробки. При відмінностях різноманітних відгалужень СО вони мають спільну основу семантики та логіки програмування, що робить можливою концептуально єдину експлікацію СО в цілому. Для моделей різних відгалужень СО показано можливість виразити одну в іншій, чим підтверджується єдність СО. 3. Доведено, що семантичні засоби СО і типова логіка програмування допускають експлікацію в термінах композиційного програмування. Основу всіх моделей СО становлять експлікація характерного різновиду символьних даних в термінах структури та базових операцій породження, а також експлікація логіки програм та засобів управління обчисленнями, основаних на розпізнаванні (розборі) структур слів. 4. Побудовано математичну модель загального поняття структури слів, що містить моделі конкретних різновидів структур як часткові випадки. Розбір однозначних структур адекватно підтримується спеціальними диз’юнкціями, а неоднозначних — циклічним перебором по всіх варіантах розбору. Доведено умови, яким повинні задовольняти структури слів, щоб їх обробка була конструктивною: ієрархічні символьні дані повинні мати скінчену глибину ієрархії, і множина варіантів розбору повинна бути скінченою. 5. Математично обґрунтовано, що використана методологічна основа дозволяє гнучко, за потребою, утворювати нові спеціалізовані моделі логіки та семантики програмування, налаштовані на конкретні класи задач, а також встановлювати зв’язок моделей СО з загальними програмологічними та семантичними структурами програмування. Еталонні моделі придатні для специфікації складних систем, які містять підсистеми СО. Еталонні моделі СО можуть використовуватися при програмуванні задач символьної обробки в якості мов специфікацій, що відображають природний зміст, притаманний предметній галузі, та водночас допускають конструктивну інтерпретацію, як проблемно-орієнтовані мови високого рівня. Опубліковані праці за темою дисертації 1. Вінник В.Ю. Композиційні моделі літерних структур слів // Вісник Київського університету. Серія: фізико-математичні науки — 2002. — № 1 — С. 199–207. 2. Вінник В.Ю. Структури функцій символьної обробки літерного рівня // Вісник Київського університету. Серія: фізико-математичні науки — 2002. — № 2. — С. 169–178. 3. Вінник В.Ю. Про експлікацію символьної обробки: загальна характеристика проблеми та методологічні аспекти // Проблемы программирования. — 2002. — № 1-2. — С. 51–57. 4. Vinnik V.Yu. On formal models of pattern matching // Proceedings of the fifth international scientific conference “Electronic Computers and Informatics 2002”, Koice–Herany (Slovakia). — 2002. — P. 57–62. 5. Вінник В.Ю. Еталонні моделі символьної обробки: конкатенаційний рівень // МКІМ-2002. Міжнародна конференція з індуктивного моделювання, Львів, 20–25 травня 2002: Праці в 4-х томах. — Т. 2. — Львів: Державний НДІ інформаційної інфраструктури, 2002. — С. 47–53. 6. Вінник В.Ю. Композиційна семантика мови Рефал // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. Серія: технічні науки. Спец. випуск за матеріалами Міжнародної науково-технічної конференції “Інформаційно-комп’ютерні технології 2002”. — 2002. — С. 44–52. Анотації |