Анотація до роботи:

Бучко Ж.І. Естетичні якості ландшафтів у контексті використання та збереження гуманістичного ресурсного потенціалу регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.01 – фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, географічний факультет, Чернівці, 2002.

Обґрунтовано теоретико-методичні основи виявлення естетичної цінності ландшафтів як складової рекреаційного та гуманістичного ресурсного потенціалу території чи акваторії. Виявлено критерії естетичної цінності ландшафтів та ландшафтоутворюючих складових. Проаналізовано різні підходи до оцінювання естетичних якостей ландшафтів та запропоновано методику естетичного оцінювання краєвиду. Здійснено дослідження різноманітності ландшафтної структури території Чернівецької області та укладена картосхема хорологічного різноманіття ландшафтів з диференціацією ступеня різноманіття. Проведено узгоджений аналіз між ступенем різноманіття ландшафтів та естетичною цінністю краєвидів. Запропоновано використання досліджень естетичних якостей ландшафтів у освітньо-виховній, туристичній та природоохоронній діяльності.

1. Вивчення процесів взаємодії людини з природою – один з актуальних напрямів перцепційної географії – науки про закономірності сприйняття людиною навколишнього середовища, про використання цих закономірностей при територіальному проектуванні та плануванні будь-яких рішень, пов’язаних з життєдіяльністю людини. Важливим завданням є вивчення естетичного сприйняття людиною довкілля.

2. Ландшафт як фокус взаємодії людини і природи концентрує також і естетичні якості, такі необхідні для духовного розвитку людини. Це їх натуральність, мальовничість, виразність, гармонійність, пейзажна різноманітність, привабливість. Гуманістичне ландшафтознавство розглядає ландшафт як джерело відновлення сил людини, її духовного збагачення, отримання естетичного задоволення, формування високої культури.

3. Естетичні якості ландшафту створюють естетично-ресурсну цінність. Здатність ландшафту виконувати естетичні функції зумовлюється його естетичним потенціалом. Під естетичним потенціалом ландшафту слід розуміти його природні та антропогенні властивості, які здатні через свої виняткові і звичайні риси викликати в людини різні емоції: натхнення, прагнення до життя, радість, стимул до творчої діяльності, почуття захоплення, інтересу, прив’язаності тощо.

5. Естетична цінність ландшафтів визначається шляхом оцінювання, що передбачає виявлення естетичних якостей ландшафту і ступеня інтересу до них. Таке оцінювання повинно проводитися з врахуванням різноманіття ландшафтів. В результаті дослідження й аналізу ландшафтної структури Чернівецької області виявлені ареали з дуже низьким, низьким, середнім, високим і дуже високим ступенем ландшафтного різноманіття. Укладена картосхема хорологічного різноманіття ландшафтів області (на рівні видів місцевостей) дає можливість визначити показники ландшафтного різноманіття. Високий і дуже високий ступінь ландшафтного різноманіття відзначається у напрямку розташування долин рр. Дністра, Черемошу, Сірету, Сучави. Низькі, іноді дуже низькі показники різноманіття ландшафтів властиві місцевостям лівобережних терас Пруту, низько- та середньогірним місцевостям Буковинських Карпат.

7. Естетичне оцінювання пейзажів у межах ландшафтних районів Чернівецької області показало, що на естетичну цінність пейзажу, окрім ландшафтного різноманіття, мають вплив інші чинники, зокрема кутовий розмір, ступінь розчленування рельєфу, оптимальне поєднання елементів у пейзажі, наявність кількох перспектив, антропогенна зміненість, заповідність. Можна стверджувати, що не завжди найрізноманітніші ландшафти мають найвищі бали естетичної цінності.

8. Сучасний етап посиленої експлуатації природних ландшафтів супроводжується втратою їх різноманітності, порушенням гармонійності і, як наслідок, збідненням естетичного потенціалу. Зрозуміло, що за таких обставин зусилля науки слід спрямувати на збереження ландшафтного різноманіття як носія естетичної цінності природи.

9. Дослідження ландшафтного різноманіття і пов’язаної з ним естетичної цінності краєвидів дають підставу рекомендувати посилене використання певних типів ландшафтів для потреб туризму і рекреації, при плануванні туристичних маршрутів, екологічних стежок. Збереження естетично різноманітних та цінних краєвидів повинно стати головним напрямом в діяльності наукових, культурних, громадських та адміністративних структур. Пропонується створення об’єктів природозаповідного фонду, в яких би охоронялися естетично цінні ландшафти.

10. Результати досліджень естетичних якостей ландшафтів слід використовувати у навчально-виховному процесі для формування в учнів та студентів екологічного, етичного та естетичного ставлення до природи. До програми туристично-краєзнавчої роботи слід запровадити новий напрям досліджень – ландшафтно-естетичний. Це дасть змогу відродити зацікавленість людей до неутилітарних, в тому числі естетичних цінностей природи.

Публікації автора:

1. Бучко Ж.І. До аналізу естетичних властивостей ландшафту // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. Вип. 19: Географія. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – С. 144-150.

2. Бучко Ж. До питання про розвиток естетичних поглядів на природу України // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. Вип. 49: Географія. – Чернівці: ЧДУ, 1999. – С. 52-63.

3. Бучко Ж.І. Методологічні проблеми естетичного сприйняття ландшафтів // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. Вип.104: Географія. – Чернівці: ЧНУ, 2001. – С.61-66.

4. Скрипник Я.П., Бучко Ж.І., Гамаль Г.В., Атаманюк Я.Д. Питання картографічного моделювання рекреаційних ресурсів //Наук. вісник Черн. ун-ту. Вип. 19: Географія. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – С. 194-199.

5. Бучко Ж.І. До питання еколого-естетичного виховання в структурі географічної освіти // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра. Збірка наукових праць. – Луцьк: Надстир‘я, 1998. – С.211-212.

6. Бучко Ж. Проблеми естетики ландшафтів // Людина в ландшафті ХХІ століття: гуманізація географії. Проблеми постнекласичних методологій. – Київ, 1998. – С. 89-90.

7. Бучко Ж.І. До естетичної оцінки ландшафту // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя: Збірник наукових праць. – К., 1999. – С. 193-194.

8. Бучко Ж.І. Особливості візуального сприйняття ландшафту як естетичної цінності // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя: Збірник наукових праць. – К., 1999. – С. 170-174.

9. Бучко Ж.І. Теоретичні аспекти проблеми естетичного потенціалу // Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України. – Чернівці: Рута, 2000. – С.28-30.

10. Бучко Ж.І. Регіональні дослідження ландшафтного різноманіття (на прикладі Чернівецької області) // Проблеми ландшафтного різноманіття України: Збірник наукових праць. – Київ, 2000. – С.207-212.

11. Андрейчук В.М., Бучко Ж.І. Питання вивчення естетичних можливостей ландшафтів для потреб рекреації // Географічна наука і освіта в Україні: Збірник наукових праць. – Київ: Фітосоціоцентр, 2000. – С.21.

12. Бучко Ж.І., Дутчак М.В., Чернега П.І. Відеоекологічний підхід до вивчення ландшафтних комплексів // Ландшафти і сучасність. Збірник наукових праць. – Вінниця: Гіпаніс, 2000. – С.131-133.

13. Бучко Ж.І. До класифікації естетичних ресурсів ландшафтів Чернівецької області // VII з‘їзд Укр. геогр. тов-ва: Тези доп. Київ, 30 травня - 1 червня 1995 р. – Київ, 1995. – С. 197.

14. Бучко Ж.І. До питання про еколого-естетичні якості ландшафту // Еколого-географічні дослідження в сучасній географічні науці: матеріали конф. – Тернопіль, 1999. – С.46-47.

15. Бучко Ж.І., Бучко Н.Д. Особливості еколого-естетичного виховання в екологічному таборі // Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя. Матер. міжнар. науково-методичної конференції (1-3 жовтня 1998 року м. Херсон). – Київ: Реформа, 1998 р. – С. 29-31.

16. Бучко Ж.І., Чернега П.І. Деякі підходи до естетичної оцінки ландшафтів Українських Карпат // Екологічні передумови розвитку рекреації на Гуцульщині. Тези доп. – Яремче, 1996. – С. 18-19.