У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування змісту та методичного забезпечення ергономічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання, відображено результати дослідно-експериментальної роботи з визначення ефективності методики формування ергономічної готовності студентів до педагогічної діяльності. Проведене дослідження підтвердило правильність висунутої гіпотези і дало підстави зробити такі висновки. 1. Система заходів ергономізації технологічної освіти учнів є об’єктивним закономірним елементом процесу трудового навчання, адже специфіка трудової підготовки учнівської молоді наближається до виробничої діяльності, необхідним компонентом якої є дотримання ергономічних вимог. Поряд з цим питання ергономічного характеру залишаються досить розрізненими серед навчальних дисциплін у змісті фахової підготовки вчителів трудового навчання. Ергономічна підготовка не лише узагальнює, конкретизує комплекс відповідних знань та умінь ергономічного характеру, а й сприяє усвідомленню необхідності їх застосування на всіх етапах організації людської діяльності. Під ергономічною підготовкою розуміємо процес набуття стійких ергономічних знань, умінь та навичок, що формують у майбутніх учителів трудового навчання критичний ергономічний підхід до проектування навчальних методів, форм, об’єктів, засобів, робочих місць та навчального середовища. У результаті теоретичного аналізу було визначено, що поряд із категорією ергономічна освіта у процесі професійного становлення вчителів трудового навчання категорія ергономічна готовність має більшу практичну спрямованість. А відтак, цілеспрямоване засвоєння студентами основ ергономіки пов’язане з їх практичною реалізацією у майбутній педагогічній діяльності. При цьому ергономічна готовність розглядається нами з одного боку як особистісне утворення майбутнього вчителя, а з іншого – як результат процесу ергономічної підготовки, яка виконує освітню, розвиваючу, систематизуючу і прогресивну функції. 2. Обґрунтування сутності та необхідності ергономічної підготовки вчителів трудового навчання, виявлення складної структури ергономічної готовності, аналіз та усвідомлення безпосередньої залежності її розвитку від сформованості кожного структурного елементу дозволило визначити основні компоненти ергономічної готовності випускників вищих педагогічних закладів освіти до організаційно-педагогічної діяльності: когнітивний, діяльністний, ціннісний і креативний. Така структура у повній мірі відображає наявність знань і умінь ергономічного характеру у майбутніх учителів трудового навчання, сприяє формуванню в них відповідального ставлення до вибору змісту, методів і форм трудового навчання учнівської молоді, висвітлює творчий ергономічний підход до проектування навчальних об’єктів, технологій, засобів та середовища. 3. Процес ергономічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання включає вивчення забезпечуючих навчальних предметів, інтегруючого курсу "Основи ергономіки", виконання завдань ергономічного характеру при написанні курсової роботи з методики трудового та професійного навчання, реалізацію набутих ергономічних знань і вмінь у процесі наступної навчально-трудової діяльності та під час проходження педагогічної практики. Розрізнені знання зі споріднених з ергономічною наукою навчальних дисциплін, які за навчальним планом отримують студенти вищих педагогічних закладів освіти, не задовольняють рівень фахової підготовки вчителів трудового навчання. Розроблено програму нового інтегруючого курсу "Основи ергономіки" для студентів технологічних факультетів вищих педагогічних закладів освіти. Зміст програми структуровано за графо-матричною методикою, проведено експертну оцінку її змістового наповнення. За результатами самоспостереження та хронометражу серед студентської аудиторії визначено розподіл часових витрат за видами навчальних робіт. Зміст та структура розробленого й впровадженого у навчальний процес навчально-методичного забезпечення ергономічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання активізує самостійну навчально-пізнавальну діяльність студентів. Експериментально перевірена доступність змісту програми курсу "Основи ергономіки" та ефективність методики ергономічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання. Результатами експериментальної перевірки доведено, що існує відмінність розподілу ймовірності рівня ергономічної готовності у студентів, які залучалися до ергономічних досліджень за розробленою методикою, й тих хто вивчав ергономічну науку за іншою методикою, а також тих, що займався за традиційною вузівською системою. Після проведеного експерименту студенти експериментальних груп досягли більш високого рівня ергономічної готовності, ніж студенти контрольних груп. 4. Уточнені критерії визначення рівнів ергономічної готовності, як очікуваного результату ергономічної підготовки. Критеріями визначення рівня ергономічної готовності обрано сформованість кожного компоненту: когнітивного, діяльністного, ціннісного та креативного. Створена шкала рівнів на основі європейської системи оцінювання знань студентів, а відтак означено високий, вище середнього, середній, низький і дуже низький рівні ергономічної готовності. Кожному рівню ергономічної готовності відповідає сукупність критеріїв, що характеризують сформованість всіх компонентів. Лише на дуже низькому рівні не виявлено критерії ціннісного та креативного компонентів. Отже, визначено, що студенти, які знаходяться на цьому рівні ергономічної готовності, лише обізнані з ергономічною проблематикою. Теоретичний аналіз та експериментальна перевірка змісту та методики ергономічної підготовки з використанням інноваційних технологій у кредитно-модульній системі підготовки педагогічних працівників підтвердили, що вони сприяють ефективному формуванню ергономічної готовності майбутніх учителів трудового навчання до організаційно-педагогічної діяльності. Одержані результати педагогічного дослідження пройшли якісний аналіз та статистичну обробку і довели правомірність основних положень гіпотези дослідження, доцільність та своєчасність даної розробки. Дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої в дисертації проблеми. Перспективними є впровадження заходів підвищення ергономічної підготовки вчителів трудового навчання у системі післядипломної освіти; розробка ілюстративно-методичних рекомендацій для вчителів про ергономічні методи удосконалення процесу трудового навчання з технічних та обслуговуючих видів праці; дослідження та обґрунтування інноваційних технологій удосконалення ергономічних умов педагогічної праці вчителя. |