Іринчук Віктор Володимирович. Епізоотичний процес демодекозу собак в м. Одесі, клінічний перебіг та заходи боротьби : дис... канд. вет. наук: 16.00.11 / Одеський держ. аграрний ун-т. — О., 2007. — 148арк. — Бібліогр.: арк. 110-133.
Анотація до роботи:
Іринчук В.В. Епізоотичний процес демодекозу собак в м. Одесі, клінічний перебіг та заходи боротьби. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2007.
Дисертація присвячена вивченню особливостей прояву епізоотичного процесу демодекозу собак у м. Одесі, клінічного перебігу, ефективності лікування в залежності від форм клінічного перебігу та розробці і впровадженню у виробництво науково обґрунтованих заходів з профілактики цієї інвазії в умовах великого міста.
Проведеними дослідженнями встановлено, що питома вага демодекозу в загальній захворюваності собак на акарози в м. Одесі склала 40,6%. Хворіють на демодекоз собаки різних порід, вікових і статевих груп. Епізоотичний процес демодекозу в популяції собак характеризується щомісячною захворюваністю упродовж року з двома сезонними підйомами: в березні-квітні та жовтні-листопаді, контактним механізмом передачі збудника інвазії, чітко вираженими територіальними, часовими і популяційними межами. В умовах великого міста найчастіше зустрічається локальна форма демодекозу (64,6%). Генералізована форма діагностується рідше (34,4%), перебігає важко з достовірними змінами морфологічних та біохімічних показників крові, що свідчить про серйозні ураження печінки і нирок.
Ефективність лікування собак, хворих на демодекоз, залежить від форми клінічного перебігу хвороби: при лускатій вона складає 100%, при пустульозній – 88,4%, при пододемодекозі – 86,8%. Через 2,5 місяці після проведеного лікування собак, хворих на генералізовану форму демодекозної інвазії, морфологічні та біохімічні показники крові достовірно стабілізуються і набувають фізіологічної норми.
1. Проведеними дослідженнями встановлені особливості прояву епізоотичного процесу і клінічного перебігу демодекозу собак в м. Одесі; запропоновані ефективні методи лікування хворих тварин в залежності від форми клінічного перебігу хвороби; розроблені і впроваджені у виробництво науково обґрунтовані заходи з профілактики демодекозної інвазії в умовах великого міста.
2. Демодекоз є однією з чотирьох найбільш поширених заразних патологій собак у м. Одесі. Інвазію виявлено у 40,6% тварин від кількості хворих на акарозні захворювання.
3. Сприйнятливість собак до збудника демодекозу залежить від віку, породи та статі. Найчастіше хворіють собаки віком від шести місяців до одного року (31,8%). Найбільш сприйнятливими до збудника є собаки таких порід, як боксер (30,3%), доберман-пінчер (22,2%), французький бульдог (19,5%). Самці виявились більш чутливими до збудника і склали 53,3% серед всіх хворих собак.
4. Середньорічний показник неблагополуччя щодо демодекозу собак в м. Одесі за період дослідження (2000-2005 рр.) становив 1,44%, найвищим він був у 2000 р. – 1,66%.
5. Тривалість функціонування епізоотичних вогнищ демодекозної інвазії, після клінічного одужання собак, при лускатій формі склала 2-5, а при генералізованій формі – 8-14 місяців.
6. Середньорічний рівень популяційних меж епізоотичного процесу демодекозної інвазії в м. Одесі характеризується наступними показниками: захворюваність – 1,44%; превалентність – 14,4 та інцидентність – 14,1 на 1000 собак.
7. Демодекоз собак в умовах м. Одеси реєструється щомісячно упродовж року з двома сезонними підйомами: в березні-квітні та жовтні-листопаді. Середньорічний показник сезонності становить 60,4%, індекс сезонності – 1,65%.
8. Ефективність лікування собак з лускатою формою демодекозу складає 100%, термін одужання 3,6-4,6 тижнів, з генералізованою формою – 88,4%, термін одужання – 8,4 тижня.
9. При генералізованій формі демодекозу у собак виявлені суттєві зміни морфологічних та біохімічних показників крові, які вказують на наввність анемії та функціональні порушення в печінці і нирках. Через 2,5 місяці після проведеного лікування морфологічні та біохімічні показники крові достовірно стабілізуються і набувають фізіологічної норми.
2. Іринчук В.В. Особливості епізоотології демодекозу собак в умовах великого міста // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2002. – Т.4 (№2). –Ч.1.– С. 62-65.
3. Іринчук В.В. Клінічні форми демодекозу собак та їх залежність від породи // Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса, 2002. – С. 72-75.
4. Іринчук В.В. Терапія собак, хворих на демодекоз в залежності від форми клінічного перебігу хвороби // Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса, 2003. – Вип. 21. – С. 318-321.
5. Іринчук В.В. Морфологічні та біохімічні показники крові собак, хворих на генералізовану форму демодекозу // Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса, 2004. – Вип. 30. – С. 62-65.
6. Іринчук В.В. Роль та місце демодекозу у загальній заразній патології собак в місті Одесі // Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса, 2005. – Вип. 30. – С. 63-66.
7. Іринчук В.В. Особливості епізоотології демодекозу собак в умовах великого міста // Матеріали І-ї міжнародної науково-практичної ветеринарної конференції з проблем дрібних тварин. – Одеса, 2002. – С. 148-151.
8. Іринчук В.В. Рекомендації з діагностики, лікування та профілактики демодекозу собак в умовах великого міста. – Одеса, 2006. – 8 с.
