Анотація до роботи:

Музика Д.В. Епізоотологічний моніторинг вірусних хвороб у диких птахів в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.08 – епізоотологія та інфекційні хвороби. Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2006.

Дисертація присвячена вивченню епізоотичної ситуації щодо вірусних хвороб у диких птахів України, удосконаленню методів діагностики інфекційних хвороб у них. У роботі висвітлено проблему необхідності постійного моніторингу епізоотичної ситуації серед диких птахів. Проведеними імунологічними та вірусологічними дослідженнями встановлено інфікованість диких мігруючих водоплавних птахів 4 видів, синантропних птахів 9 видів, а також птахів, 11 фонових видів Сходу та Півдня України, які не пов’язані з сільськогосподарською птицею, збудниками ньюкаслської хвороби, грипу, синдрому зниження несучості-76, вірусного гепатиту каченят, інфекційного бронхіту курей, інфекційного ларинготрахеїту, хвороби Гамборо, вірусного ентериту гусей. Наявність антитіл до вірусу ньюкаслської хвороби підтверджено ізоляцією збудників з патологічного матеріалу. Розроблено методику виготовлення та використання в імунологічних реакціях екстрактів жовтків яєць диких птахів, що дозволяє спростити проведення досліджень диких птахів. Запропоновано програму постійного епізоотологічного моніторингу диких птахів.

1. За результатами імунологічних та вірусологічних досліджень встановлено інфікованість диких мігруючих водоплавних птахів 4 видів збудниками ньюкаслської хвороби, грипу, синдрому зниження несучості-76, вірусного гепатиту каченят, вірусного ентериту гусей; синантропних птахів 9 видів збудниками ньюкаслської хвороби, грипу, синдрому зниження несучості-76, інфекційного бронхіту, інфекційного ларинготрахеїту, хвороби Гамборо, вірусного ентериту гусей, а також птахів 11 фонових видів Сходу та Півдня України, не пов’язаних з сільськогосподарською птицею, збудниками ньюкаслської хвороби, грипу, синдрому зниження несучості-76, інфекційного бронхіту курей, інфекційного ларинготрахеїту, хвороби Гамборо. Циркуляцію вірусу ньюкаслської хвороби підтверджено ізоляцією збудника від водоплавних птахів.

2. Встановлено, що від 35 до 100 % мігруючих водоплавних птахів (крижень, огар, білолоба та сіра гуски) та від 13,3 до 86,67 % синантропних птахів (горобець, грак, голуб, ластівка, галка, мартин) мають у сироватках крові та жовтках яєць антитіла до вірусу ньюкаслської хвороби в діагностичних титрах. Максимальні титри антитіл до збудника цієї хвороби у водоплавних птахів становили 7–9 log₂, у синантропних – 6 log₂. У жовтках яєць чикотнів, співочих та чорних дроздів, сорок, мухоловок, зябликів, костогризів, зеленяків, сорокопудів рівень цих антитіл коливався від 2 до 8 log₂.

3. У сироватці крові та жовтку яєць 2,2–14,8 % крижнів у різні сезони виявлені антитіла в титрах (1:40–1:640) до вірусів грипу підтипів Н1, Н2, Н3, Н5, Н6, Н8, Н9, Н10, Н12; у 8,3–100 % огарів – у титрах 1:40–1:160 до підтипів Н1, Н2, Н5, Н6, Н7, Н8, Н9, Н10, Н12; у 37,5 % сірих гусей – до Н8, Н9 у титрах 1:40; у 20 % білолобих гусей - до Н1, Н2, Н6, Н8, Н9 у титрах 1:40–1:320. Встановлено антитіла до вірусу грипу підтипу Н1 у титрі 1:80 у ворон та підтипів Н1, Н8 у титрах 1:40–1:320 у горобців.

4. У різні сезони року в 47,37–100 % диких качок та в 36,84–87,5 % диких гусей виявлено антитіла в діагностичних титрах до збудника синдрому зниження несучості-76. У горобців, ластівок та яструба великого встановлено антитіла до цього збудника в титрах 5–7 log₂, а в чикотнів, співочих та чорних дроздів, сорок, мухоловки, зябликів, костогризів, зеленяків у жовтку виявлені антитіла у титрах 4–7 log₂.

5. У крижнів та огарів у сироватках крові та жовтку яєць виявлено низький рівень віруснейтралізуючих антитіл до збудника вірусного гепатиту каченят. В різні сезони року титри антитіл коливалися від 3 до 4 log₂.

6. Встановлено наявність антитіл у титрах 3–4 log₂ до вірусу хвороби Гамборо в голубів, галок, ворон, мартинів, ластівок, яструба великого, а також у співочих та чорних дроздів і костогризів.

7. Виявлено антитіла до вірусу інфекційного бронхіту курей у титрі 3 log_{2 у} сироватках крові голубів, ластівок, ворон, у титрах 5–8 log₂ у сироватках крові горобців та галок, а також у жовтках мухоловки в титрі 6 log₂, костогризів – у титрі 3–5 log₂, сорокопуда та горихвістки – 4 log₂.

8. Антитіла до вірусу інфекційного ларинготрахеїту виявлено в синантропних птахів: у горобців (титри антитіл 3–6 log₂), граків (3 log₂), галок (6 log₂), голубів (3 log₂), яструба великого (4 log₂), ластівки сільської (3 log₂), а також у чорного дрозда та сорокопуда (3–4 log₂).

9. Діагностичні титри антитіл до вірусу ентериту гусей виявлені в 7–66,6 % крижнів та огарів, а також у 36,82–80,0 % диких гусей у різні сезони року. Причому в гусей були зареєстровані високі титри антитіл – 7–8 log₂. Антитіла в титрах 2–3 log₂ до парвовірусу гусей виявлено в ластівок сільських та в титрі 12 log₂ у сироватці крові яструба великого.

10. Розроблено дві методики підготовки жовтка яєць диких птахів для досліджень (на фізіологічному розчині та з використанням хлороформу), які дають можливість їх використання при проведенні імунологічних досліджень, значно спрощують проведення епізоотологічного моніторингу диких птахів у період гніздування.

11. Ізольовано лентогенний вірус ньюкаслської хвороби з патологічного матеріалу мігруючого крижня. В патологічному матеріалі чорного лебедя виявлено антиген вірусу ньюкаслської хвороби, який за результатами визначення та порівняльного аналізу первинної структури гена має 96 % гомології зі штамом Ulster.

12. Найкритичнішими з точки зору виникнення та поширення інфекційних захворювань серед диких птахів є гніздування та міграція, тому епізоотологічний моніторинг мігруючих, синантропних птахів доцільно проводити в ці періоди з використанням вірусологічних та імунологічних методів.