5. Горжеєв Володимир Михайлович. Епізоотологічний моніторинг та удосконалення системи боротьби з туберкульозом великої рогатої худоби у господарствах України: дис... канд. вет. наук: 16.00.08 / УААН; Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини. - Х., 2005.
Анотація до роботи:
Горжеєв В. М. Епізоотологічний моніторинг та удосконалення системи боротьби з туберкульозом великої рогатої худоби у господарствах України.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.08 – епізоотологія та інфекційні хвороби. Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2005.
Проведеними дослідженнями показано, що на розвиток епізоотичного процесу впливають епізоотологічні та економічні чинники.
За останні 30 років від реагуючої на туберкулін великої рогатої худоби збільшилось виділення атипових мікобактерій, зокрема M. smegmatis, M. fortuitum, M. phlei, M. vaccae та ін., до 86,2 % від загального числа виділених мікобактерій, що значно ускладнює проведення діагностичних та оздоровчих заходів, особливо в умовах повторного виникнення захворювання на туберкульоз. Тому для визначення природи позитивних реакцій на туберкулін у благополучних господарствах слід використовувати комплексний метод діагностики, що дозволяє підтвердити або спростувати діагноз на туберкульоз протягом 60-90 діб.
Важливе значення у системі заходів боротьби з туберкульозом мають випадки повторного захворювання. Визначено, що у 5,3 % випадків причиною повторних спалахів є анергія на туберкулін у хворих тварин; у 71 % неблагополучних на туберкульоз господарствах хвороба виникає повторно внаслідок неповного проведення комплексу заходів при оздоровленні стад і у 15,8 % повторні спалахи зумовлені новим занесенням туберкульозного збудника хворими тваринами або незнезараженими молочними продуктами. Для виявлення тварин з анергією рекомендується застосовувати комплексне дослідження тварин з використанням РЗК. У неблагополучних стадах, де методом РЗК виявляють від 2,8 до 3,2 % хворих тварин, анергічних до туберкуліну, оздоровлення стад слід проводити шляхом повної заміни поголів’я здоровою худобою.
Вирішальне значення має застосування комплексного методу діагностики в неблагополучних щодо туберкульозу господарствах, де худоба одночасно уражена збудником туберкульозу і сенсибілізована до туберкуліну атиповими або вакцинними штамами мікобактерій. Проведені господарчі дослідження показали, що за допомогою комплексного методу їх можна оздоровити від туберкульозу. Визначено, що стада ВРХ, де реакції на туберкулін зумовлені атиповими мікобактеріями, слід вважати благополучними щодо туберкульозу, а сенсибілізованих до туберкуліну тварин – здоровими.
Проведений епізоотологічний моніторинг дозволив встановити особливості захворювання на туберкульоз великої рогатої худоби при різних системах оздоровчих заходів впродовж 1951-2003 років. Визначено причини повторних спалахів захворювання худоби на туберкульоз в оздоровлених господарствах, розроблено і впроваджено комплексний метод діагностики, який забезпечує диференціацію параалергічних реакцій на туберкулін, спричинених непатогенними атиповими мікобактеріями, а також запропоновано і впроваджено метод оздоровлення та подальшого контролю стад худоби, ураженої збудником туберкульозу і сенсибілізованої непатогенними атиповими мікобактеріями, що прискорило оздоровлення господарств, скоротило економічні збитки та поліпшило загальну епізоотичну ситуацію з туберкульозу в Україні.
Епізоотологічними особливостями туберкульозної інфекції є поширеність в різних природнокліматичних зонах, висока сприйнятливість до M. bovis тварин різновікових та статевих груп і стаціонарність. Найбільша кількість неблагополучних пунктів щодо туберкульозу зареєстрована в період з 1951 по 1976 рік, відповідно 1901 і 978. За період 1977-2003 рр., завдяки впровадженню нових широкомасштабних протиепізоотичних заходів, кількість неблагополучних пунктів зменшилась з 743 до 29, а захворюваність тварин відповідно з 0,56% до 0,1%.
За останні 30 років при дослідженні проб матеріалу від реагуючої на туберкулін великої рогатої худоби збільшилась частка культур атипових мікобактерій з 2,0% у 1974 р. до 82,6% у 2003 році від загальної кількості виділених культур мікобактерій. Кількість ізольованих культур M. bovis зменшилась з 94,1% до 15,8%, M. tuberculosis – з 2,6% до 0,3 %, а M. avium – з 1,2% до 1,0%.
Виникнення повторних спалахів захворювання на туберкульоз худоби зумовлено в 5,3% господарств хворою худобою, що не реагувала на туберкулін і залишалася у стаді; у 71% – внаслідок проведення неякісної дезінфекції; у 15,8% – новим занесенням збудника хворими тваринами і в 7,9% – хворими на туберкульоз людьми.
У неблагополучних щодо туберкульозу господарствах, в яких методом РЗК виявляють 2,8% і більше хворих тварин, анергічних до туберкуліну, оздоровлення необхідно проводити шляхом заміни поголів'я здоровим.
У благополучних щодо туберкульозу господарствах параалергічні реакції на туберкулін зумовлюють непатогенні атипові мікобактерії M. smegmatis, M. fortuitum, M. phlei, M. vaccae, M. avium, що ускладнює діагностичні та оздоровчі заходи.
Для визначення природи реакцій на туберкулін у великої рогатої худоби благополучних господарств запропоновано використовувати комплексний метод діагностики (епізоотологічний, алергічний, патологоанатомічний та бактеріологічний методи досліджень), який дозволяє підтвердити або спростувати діагноз на туберкульоз протягом 60-90 діб.
У неблагополучних щодо захворювання на туберкульоз господарствах, де худоба уражена збудником туберкульозу і сенсибілізована непатогенними атиповими мікобактеріями, дослідження тварин після шестимісячного контролю необхідно проводити комплексним методом.
Мікобактерії видів M. smegmatis, M. phlei, M. fortuitum, M. vaccae, M. avium є непатогенними для великої рогатої худоби. Стада великої рогатої худоби, де реакції на туберкулін обумовлені непатогенними атиповими мікобактеріями, слід вважати благополучними щодо туберкульозу.
Публікації автора:
Поширення мікобактерій різних видів у господарствах України / Ю. Кассіч, А. Завгородній, М. Павленко, В. Горжеєв, В. Манченко // Ветеринарна медицина України. – 1996. – № 8. – С. 26–27.
Дисертант зібрав і провів аналіз звітної інформації про поширення мікобактерій.
Епізоотичне значення видів мікобактерій, виділених в господарствах України / Ю. Кассіч, А. Завгородній, П. Тіхонов, В. Горжеєв, М. Павленко, В. Манченко // Ветеринарна медицина України. – 1996. – № 9. – С. 24 – 25.
Дисертант визначив епізоотичне значення різних видів мікобактерій.
Шляхи поліпшення епізоотичного стану щодо туберкульозу великої рогатої худоби в господарствах України / Ю. Кассіч, А. Завгородній, В. Горжеєв, М. Зелінський, В. Манченко, М. Павленко, С. Долецький, А. Мазурок // Ветеринарна медицина України. – 1997. - № 3. - С. 21 – 23.
Дисертант визначив шляхи поліпшення епізоотичного стану щодо туберкульозу ВРХ.
Антигенна спорідненість видів мікобактерій та її значення для діагностики туберкульозу / Ю. Кассіч, А. Завгородній, В. Горжеєв, В. Манченко, М. Павленко, З. Троценко // Ветеринарна медицина України. – 1997. – № 10. – С. 16 – 17.
Дисертант з’ясував значення антигенної спорідненості видів мікобактерій при алергічній діагностиці туберкульозу.
Методичні рекомендації з визначення природи реакцій на туберкулін у великої рогатої худоби господарств благополучних щодо туберкульозу і встановлення видової належності культур мікобактерій / Ю. Кассіч, В. Бабкін, А. Завгородній, В. Горжеєв, А. Борзяк, М. Павленко, В. Манченко // Ветеринарна медицина України. – 1997. - № 12. – С. 32 – 38.
Дисертант запропонував застосування симультанної алергічної проби в комплексі методів дослідження ВРХ на туберкульоз.
Зупинити поширення туберкульозу / Ю.Я. Кассіч, В.Ф. Бабкін, А.І. Завгородній, В.М. Горжеєв // Ветеринарна медицина: Міжвід. тематич. наук. зб. – Х. – 1998. - № 74. – С. 3 – 9.
Дисертант дав оцінку існуючої епізоотичної ситуації щодо туберкульозу ВРХ та обгрунтував доцільність активної дії в боротьбі з хворобою.
Науково – методичне забезпечення тваринництва України в боротьбі з туберкульозом / Ю. Кассіч, В. Бабкін, А. Завгородній, С. Долецький, В. Горжеєв, М. Павленко // Ветеринарна медицина України. – 1998. - № 4. – С. 28 – 29.
Дисертант обґрунтував напрямки протиепізоотичних заходів для покращення науково-методичного забезпечення боротьби з туберкульозом тварин.
Щодо вивчення туберкульозу тварин у господарствах України / Ю. Кассіч, В. Бабкін, А. Завгородній, П. Достоєвський, В. Горжеєв, М. Павленко // Ветеринарна медицина України. – 1998. - № 11–12. - С. 16 – 17.
Дисертант показав необхідність подальшого вдосконалення методу алергічної діагностики туберкульозу тварин.
Достижения науки и практики в изучении туберкулеза животных / Ю.Я. Кассич, В.Ф. Бабкин, А.И. Завгородний, П.П. Достоевский, В.М. Горжеев, Н.С. Павленко // Ветеринария. – М. – 1998. – № 12. – С. 9 – 11.
Дисертант визначив місце алергічного методу в комплексі діагностичних досліджень на туберкульоз.
Досягнення науки і практики в застосуванні методу алергічної діагностики туберкульозу великої рогатої худоби / Ю. Кассіч, П. Фукс, А. Завгородній, П. Вербицький, П. Достоєвський, В. Горжеєв, М. Павленко, В. Прискока, С. Долецький, А. Ображей, М. Мандигра, М. Косенко // Ветеринарна медицина України. – 1999. - № 9. – С. 18 – 20.
Дисертант дав оцінку алергічного методу діагностики худоби при визначенні епізоотичної ситуації щодо туберкульозу ВРХ.
Щодо вирішення проблеми атипових мікобактерій у скотарстві України / Ю. Кассіч, А. Завгородній, С. Негіпа, В. Білушко, П. Вербицький, В. Горжеєв, М. Павленко, С. Долецький, В. Льоля, М. Часник // Ветеринарна медицина України. – 1999. - № 11. – С. 14 – 16.
Дисертант обґрунтував напрямки досліджень з визначення проблеми атипових мікобактерій у скотарстві.
Визначення природи реакцій на туберкулін у великої рогатої худоби шляхом застосування симультанної алергічної проби / Ю. Кассіч, А. Завгородній, В. Кассіч, П. Вербицький, В. Горжеєв, О. Кучерявенко, В. Льоля, В. Яковлєв, С. Негіпа // Ветеринарна медицина України. – 2001. - № 5. – С. 14 – 15.
Дисертант провів аналіз результатів застосування симультанної алергічної проби при вивченні епізоотичної ситуації по туберкульозу.
Реабілітаційні заходи у господарствах щодо туберкульозу великої рогатої худоби / Ю. Кассіч, А. Завгородній, П. Вербицький, В. Горжеєв, О. Кучерявенко, М. Ігнатов, В. Льоля, М. Часник, Г. Мінасян, В. Гетьманський, П. Ігнатенко // Ветеринарна медицина України. – 2002. – № 1. – С. 13 – 14.
Дисертант дослідив особливості досліджень при оздоровленні неблагополучних стад, де тварини заражені збудником туберкульозу та одночасно сенсибілізовані до туберкуліну атиповими мікобактеріями.
Повторний спалах туберкульозу в оздоровленої худоби – це рецидив чи реінфекція? Які ж причини їх виникнення? / Ю. Кассіч, А. Завгородній, В. Кассіч, В. Горжеєв, В. Льоля // Ветеринарна медицина України. – 2002. - № 8. - С. 33 – 34.
Дисертант визначив доцільність застосування методу повної заміни неблагополучного поголів’я здоровим в стадах де відбувся рецидив захворювання ВРХ на туберкульоз.
Епізоотичне спостереження – засіб прогнозування епізоотичної ситуації, керування нею та вдосконалення заходів боротьби з туберкульозом / Ю. Кассіч, А. Завгородній, В. Кассіч, П. Вербицький, В. Горжеєв, О. Кучерявенко, М. Зелінський, М. Співак, Є. Резуненко, В. Льоля, М. Павленко // Ветеринарна медицина України. – 2003. - № 3. – С. 15 – 17.
Дисертант визначив значення епізоотологічного обстеження для вдосконалення методів боротьби з туберкульозом тварин.
Горжеєв В. М. Перспективи оздоровлення неблагополучних господарств України від туберкульозу великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України. – 2003. - № 5. – С. 18 – 19.
17. Оздоровлення стад великої рогатої худоби, ураженої збудником туберкульозу та водночас сенсибілізованої до туберкуліну непатогенними мікобактеріями / Ю. Кассіч, А. Завгородній, В. Кассіч, В. Горжеєв, М. Павленко, П. Онищенко, В. Наумчук, М. Ігнатов // Ветеринарна медицина України. – 2004. - № 7. – С. 11-14.
Дисертант теоретично обґрунтував і виконав експерименти щодо застосування нового методу боротьби з туберкульозом ВРХ.
