1.У дисертації викладено теоретичне узагальнення літературних даних і власних спостережень щодо ролі Y.enterocolitica в патології сільськогосподарських і свійських тварин, результати досліджень по удосконаленню лабораторної діагностики ієрсиніозу у ветеринарній медицині, визначено циркуляцію збудника серед різних видів тварин, виділено культури й вивчено їх біологічні властивості, а також чутливість до антибіотиків. Розроблені і впроваджені в виробництво „Набір для серологічної діагностики ієрсиніозу тварин” і методичні рекомендації з лабораторної, клінічної та патоморфологічної діагностики хвороби. 2. У порівняльних дослідженнях польових і специфічних сироваток визначено діагностичну цінність серологічних досліджень у реакції аглютинації на ієрсиніоз різних видів тварин. Виготовлені антигени й контрольні сироватки забезпечують чутливість, специфічність, економічність й інформативність методу щодо визначення циркуляції збудника, виявлення групи ризику, можливого виникнення клінічних спалахів хвороби, підтвердження клінічного діагнозу на ієрсиніоз. Остаточний діагноз на ієрсиніозну інфекцію підтверджується бактеріологічними дослідженнями, виділенням і типуванням збудника. 3.Позитивні титри в РА (1:200 і вище) у тварин з клінічними ознаками хвороби, зокрема абортами, ентероколітами, артритами, свідчать про етіологічну роль Y.enterocolitica в захворюванні. Уточнення діагнозу проводять шляхом повторних досліджень через 2-4 доби з урахуванням динаміки зрозтання титрів антитіл та ізоляції культури збудника. 4.При планових серологічних дослідженнях на бруцельоз у разі виявлення поодиноких позитивно реагуючих тварин в РБП, РА або РЗК необхідно обов’язково проводити диференційну діагностику від ієрсиніозу. 5.У неблагополучному на ієрсиніоз господарстві в новонароджених телят виявили колостральні ієрсиніозні антитіла, які спостерігалися впродовж 45 діб. 6.Випробувана і запропонована скорочена схема ідентифікації ієрсиній. Невеликий набір тестів значно скорочує час і трудомісткість досліджень. 7.Ізольовані з різних біологічних об’єктів та регіонів Украіни 35 культур Y.enterocolitica мали характерні культурально-морфологічні й біологічні властивості, були високочутливі до макролідів (офлоксацину, пефлоксацину, ципрофлоксацину, енрофлоксацину) і резистентні до препаратів пеніцилінового ряду. 8.При експериментальному відтворенні ієрсиніозної інфекції у 4-х нетелів з 7-ї доби спостерігалося різке зниження абсолютної кількості лейкоцитів з 9,8 – 10,2 до 5,7 – 7,6 тис./мм3 крові, лімфоцитопенія (48 – 50 %), при помірній нейтрофілії (36 – 46%) з виявленням юних (2 – 7%) і еозинофілів (7-12%). 9.При спонтанному і експериментальному ієрсиніозі в різних видів тварин захворювання характеризувалося пригніченням, ознаками гострої або хронічної катаральної бронхопневмонії, гастроентероколіту, запаленням суглобів, ендометритами, абортами або народженням нежиттєздатного молодняка. 10.При патологоанатомічному та патогістологічному дослідженні встановлено катарально-геморагічний гастроентероколіт, катаральну бронхопневмонію, артрити, ендометрити. 11.Розроблено й впроваджено нормативну документацію на виготовлення, контроль і застосування “Набору для серологічної діагностики ієрсиніозів тварин” ТУ У 46.15.091-95. |