Анотація до роботи:

Романюк Ж.В. Епізоотологічні особливості та удосконалення профілактики лептоспірозу великої рогатої худоби в господарствах Житомирської області. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.08 – епізоотологія та інфекційні хвороби. – Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню епізоотичної ситуації щодо лептоспірозу великої рогатої худоби в господарствах Житомирської області, розробці та удосконаленню методів діагностики, лікування та профілактики. Досліджена етіологічна структура протягом 1998 –2005 рр. і виявлено, що лептоспіроз у великої рогатої худоби спричиняють серогрупи: L. sejroe, L. grippotyphosae, L. hebdomadis, L. icterohaemorragiae, L. pomona, L. tarasovi, L. canicola. При цьому, у 2005 році, у 19,5% тварин лептоспіроз зумовлений одночасно двома серогрупами, зокрема L. sejroe та L. hebdomadis. Встановлено, що у стаціонарно неблагополучному господарстві у тварин відмічали схуднення, ураження очей (гнійні кон’юнктивіти, кератити, помутніння рогівки, сліпота), алопеції на тулубі, перегули у корів. У таких тварин відмічали достовірне (р < 0,001 – р < 0,05) зменшення гемоглобіну, еритроцитів (р < 0,01), зменшення альбумінів у протеїнограмі з 35,8±8% до 22,8±5,7% (р<0,01 – р<0,001), АСТ з 3675±20,3 до 4575±639 нкат/л (р < 0,001 – р < 0,05), ГГТ з 275,24±18,4 до 332,3±17,8 нкат/л (р < 0,001 – р < 0,05). Також встановлена тенденція до збільшення гамаглобулінів з 32,9±0,7% до 49,7±4,8 %, зменшення вмісту каротину в залежності від рівня специфічних антитіл в РМА з 16,06±0,54 мкмоль/л до 10,99±0,9 мкмоль/л. У таких тварин титр специфічних антитіл у РМА був 1:100 та вище. У тварин, які протягом року серопозитивні в РМА в титрах 1:400 і вище, виявлено вогнищевий та розлитий лізис ниркових канальців у нирках, розвиток зернистого переродження у печінці. Показано, що для лікування лептоспіроносіїв великої рогатої худоби ефективним є 10%-ний розчин байтрилу в дозі 2,5 см³/100 кг та кефзол в дозі 1 г/100 кг маси тварини. Встановлено, що вакцинація поголів’я великої рогатої худоби вакциною з антигенами лептоспір сероваріанту Polonica зумовлює формування активного імунітету до 6 місяців.

1. В результаті проведення епізоотологічного моніторингу та серії експериментальних досліджень вивчена епізоотична ситуація, удосконалено методи лікування та профілактики лептоспірозу великої рогатої худоби. Доведено, що біохімічні показники, у комплексі з серологічними та клінічними дослідженнями, можуть слугувати як додаткові при діагностиці лептоспірозу.

2. Показники інцидентності найвищі у Житомирському, Володарськ-Волинському та Червоноармійському районах і становлять відповідно 1%, 1,2% та 2%, а показники неблагополучності відповідно 30% та 80% у Червоноармійському та Житомирському адміністративних районах, що свідчить про значне поширення лептоспірозу в даних районах.

3. Серологічний спектр лептоспір на території Житомирського регіону періодично змінюється. Так, домінуючими серогрупами у 1998 – 2000 роках були L. sejroe, L. hebdomadis та L. icterohaemorragiae; у 2001 – 2002 – L. sejroe та L. hebdomadis, L. icterohaemorrgiae та L. grippotiphosae, а у 2003 -2005 - L. sejroe, L. hebdomadis. Кількість тварин, сироватка крові яких реагувала з двома лептоспірозними антигенами, поступово зростала: у 2001 – 2002 роках зареєстровано 3,4%; 2003 – 11,5%; 2004 – 17,7% та 2005 – 19,5% тварин.

4. У крові тварин з прихованим перебігом хвороби за титру специфічних антитіл в РМА 1:100 встановлено достовірне (Р<0,001) зниження кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну. Підвищення титру специфічних антитіл від 1:100 до 1:800 свідчить про патологічні зміни функцій печінки, що проявляється у зниженні альбумінсинтезуючої функції (зниження вмісту альбуміну з 35,8±8% до 22,8±5,7%), підвищення синтезу грубодисперсних фракцій білків (гамаглобулінів) з 32,9±0,7 до 49,7±4,8% та порушення засвоєння каротину (зниження його вмісту в сироватці крові з 16,06±0,54 мкмоль/л до 10,99±0,9 мкмоль/л відповідно).

5. Підвищення титру специфічних антитіл в РМА від 1:200 до 1:400 супроводжується підвищенням активності АСТ з 3675±20,3 до 4575±639 нкат/л, ГГТ з 275,24±18,4 до 332,3±17,8 нкат/л і свідчить про доцільність проведення санації організму антибіотиками.

6. У тварин, які протягом року були серопозитивними в РМА у титрах 1:400 і вище, виявлено вогнищевий та дифузний лізис ниркових канальців, а у печінці розвиток зернистої дистрофії, що проявлялась лізисом гепатоцитів та розростанням міжчасточкової сполучної тканини.

7. Ефективними засобами лікування лептоспіроносіїв великої рогатої худоби є 10%-ний розчин байтрилу в дозі 2,5 см³/100 кг маси тіла та кефзол в дозі 1 г/100 кг маси тіла тварини один раз на добу протягом трьох діб.

8. Імунізація поголів’я великої рогатої худоби інактивованою моновалентною вакциною з антигенами лептоспір сероваріанту Polonica зумовлює формування активного імунітету до 6 місяців.

9. Економічна ефективність на 1 гривню витрат при лікуванні великої рогатої худоби стрептоміцину сульфатом становить 1,34 грн, байтрилом – 2,9 грн., а профілактичних заходів – 41,7 грн.

Публікації автора:

1. Етіологічна структура лептоспірозу великої рогатої худоби у господарствах Житомирщини / Галатюк О.Є., Романюк Ж.В., Жиліхівський А.С. та ін. // Ветеринарна медицина України. – К. – 2004. – №6. – С. 14 – 15. (Дисертант приймала участь у обробці матеріалу, аналізі та описанні отриманих результатів досліджень).

2. Романюк Ж. В. Біохімічні показники крові при лептоспірозі корів // Зб. наук. пр.: Вісник Державного агроекологічного університету. – Житомир, 2004. – № 2. – С. 73 – 77.

3. Галатюк О. Є., Романюк Ж. В. Особливості розвитку інфекційного процесу та морфофункціональні показники діагностики лептоспірозу великої рогатої худоби // Аграрний вісник Причорномор’я, Одеса, 2004. – Вип. 25. - Ч.1 – С. 55 – 63. (Дисертант провела біохімічні дослідження сироваток крові тварин та приймала участь в аналізі та описанні отриманих результатів досліджень).

4. Романюк Ж. В. Ефективність терапії при лептоспіроносійстві великої рогатої худоби // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. –– Біла Церква. – 2004.– В. 29. – С. 203 – 207.

5. Епізоотологічний моніторинг лептоспірозу великої рогатої худоби у Житомирській області / Галатюк О. Є., Романюк Ж. В., Жиліхівський А. С., Прес Н.А. // Ветеринарна медицина України. – 2005. - №6. – С. 16 – 17. (Дисертант приймала участь у обробці матеріалу, аналізі та описанні отриманих результатів досліджень).

6. Галатюк О. Є., Романюк Ж. В. Епізоотологічний моніторинг та контроль лептоспірозу великої рогатої худоби в господарствах Житомирської області // Міжвідомчий тематичний науковий збірник Т. ІІ (№85). – Ветеринарна медицина. – Харків. – 2005. – С. 267 – 271. (Дисертант приймала участь у обробці матеріалу, аналізі та описанні отриманих результатів досліджень).

7. Романюк Ж. В. Биохимические показатели сыворотки крови коров – лептоспироносителей, подвергшихся лечению // Материалы Сибирского международного ветеринарного конгресса: «Актуальные вопросы ветеринарной медицины». – Новосибирский гос. аграр. ун-т. –Новосибирск, 2005. – С. 159.

8. Романюк Ж.В. Природно-географічні та екологічні аспекти лептоспірозу великої рогатої худоби у господарствах Житомирської області // Наукові статті міжнародної науково-виробничої конференції “Проблеми екології ветеринарної медицини Житомирщини”.– Житомир, 2005.– С. 80–82.

9. Романюк Ж.В. Рекомендації „Лікування та профілактика лептоспірозу великої рогатої худоби в господарствах Житомирської області”.– Житомир, 2006. – 17 с.