Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Ветеринарні науки / Епізоотологія та інфекційні хвороби


Абрамов Артур Вікторович. Епізоотологічні особливості грипу птахів в Україні : Дис... канд. наук: 16.00.08 - 2008.



Анотація до роботи:

Абрамов А.В. Епізоотологічні особливості грипу птахів в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.08 – епізоотологія та інфекційні хвороби. – Національний аграрний університет, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню епізоотологічних особливостей, молекулярному аналізу штамів вірусу пташиного грипу, виділеного в АР Крим, Одеській, Сумській та Херсонській областях. Встановлено, що циркуляцію різних штамів вірусу грипу підтримують таксономічна та екологічна гетерогенність диких, домашніх, синантропних та промислових видів птахів, що є сприятливою умовою для реасортації геномів вірусу грипу.

Встановлено, що епізоотія грипу птахів в Україні в грудні 2005–червні 2006 років була зумовлена високопатогенним вірусом грипу «A/chiken/ Crimea/1/2005(H5N1)».

Вперше в личинках комарів – хіронамід виділений і ідентифікований високопатогенний вірус грипу птахів «A(chironomida)Azov/11/2006(H5N1)». Вивчено молекулярно-біологічні властивості нового штаму і продемонстровано, що титр вірусної рідини на курячих ембріонах становить 108,45ЕЛД50/0,1см3, а на культурах курячих фібробластів – 105,9ЦПД50/0,1см3.

Одержані дані щодо епізоотологічних особливостей поширення та збереження високопатогенного грипу птахів у природних водних епізоотичних вогнищах змінюють сучасні уявлення про роль гідробіонтів (хіронамід, риб) в епізоотичному процесі високопатогенного грипу птахів.

На основі одержаних даних досліджень розроблена і впроваджена електронна інтегральна система контролю за спалахами пташиного грипу в Україні.

  1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в проведенні епізоотологічного моніторингу високопатогенного грипу птахів (H5N1) на території України та виявленні природних осередків цієї хвороби, які виникли внаслідок спалахів на півдні України (АР Крим, Одеська та Херсонська області) у 2005–2007 роках. Встановлено перелік видів птахів, які найбільш чутливі до високопатогенного вірусу грипу птахів, та охарактеризовано ареал їх проживання. Циркуляція збудника грипу між представниками різних видів пернатих може призвести до появи реасортантів з високою вірулентністю.

  2. Вперше в Україні ізольовано високопатогенний вірус грипу від птахів 6 видів, з яких 4 види (дикі гуси, качки, лиски, баклани) надають перевагу гніздуванню у водних та навколоводних біотопах, п’ятий вид (дрозди) – мешкають на сухій рівнинній місцевості, а для місць гніздування шостого виду (павичі) – необов’язкова наявність великих водоймищ.

  3. Епізоотія грипу в грудні 2005 – червні 2006 років була зумовлена високопатогенним вірусом грипу «A/chiken/Crimea/1/2005(H5N1)», який подібний до ізолятів, виділених від деяких водоплавних птахів з оз. Цинхай (Китай) та ізолятів від диких птахів з Монголії, що зумовили епізоотії грипу птахів у Росії, в 2005 році, в Новосибірській, Тульській та Архангельській областях. Спорідненість за геном гемаглютиніну становить від 99,2 % до
    99,8 %, а за геном нейрамінідази – від 99,5 % до 99,7 %.

  4. Застосування молекулярно-генетичних методів досліджень дало змогу встановити, що серед ізолятів високопатогенного вірусу грипу птахів не виявлено мутацій збудника адаптогенного характеру до рецепторів слизової оболонки респіраторного тракту людини, а також генетичних змін, що зумовлюють стійкість вірусу до ремантадину, амантадину та азельтимівірину.

  5. Вперше з личинок комарів – хіронамід, зібраних у системі озер Сиваша (Херсонська область, Україна), виділений і ідентифікований високопатогенний вірус грипу птахів «A(chironomida)Azov/11/2006(H5N1)», який за нуклеотидною послідовністю геному суттєво відрізняється від штаму «A/chiken/Crimea/1/2005(H5N1)».

  6. Виділений штам «A(chironomida) Azov/11/2006(H5N1)», що виявився патогенним для курячих ембріонів, зумовлює їх загибель протягом 48 годин після зараження. Концентрація вірусу в алантоїсній рідині сягає
    108,45ЕЛД50/0,1 см3. Патогенна дія вірусу в курячих ембріонах характеризується ураженням головного та спинного мозку, мозкових оболонок, ендотелію судин, ознаками жирової дистрофії гепатоцитів та зернистої дистрофії клітин коркового шару нирок. Штам обумовлює чітку цитопатогенну дію в культурі курячих фібробластів, і при цьому вірус накопичується у титрі 105,9ЦПД50/0,1 см3.

  7. Встановлена можливість перебування в організмі риб (протягом 3–5 діб) вірусу високопатогенного грипу птахів після його інокуляції в черевну порожнину. Динаміка стану імунокомпетентних органів коропа (гепатопанкреас, нирки, селезінка), вмісту білка та активність лізоциму у цих органах та сироватці крові відображає реакцію риб на інфікування їх вірусом пташиного грипу, яка проявляється загальним адаптаційним синдромом. Достовірне (р<0,05) підвищення лізоцимної та бактерицидної активності сироватки крові заражених коропів, а також відсутність патолого-анатомічних змін в їх організмі свідчить про природну резистентність організму коропових риб до вірусу пташиного грипу.

  1. Високопатогенний вірус пташиного грипу, інокульований в організм медичної п’явки, зберігає свою вірулентність впродовж 45 діб, що обумовлює необхідність подальшого вивчення цього явища на предмет причетності п’явок до резервуара, джерела або механічного фактора переносу інфекції.

  2. Вперше запроваджена альтернативна гіпотеза контролю і поширення пташиного грипу шляхом визначення аліментарного механізму «естафетної» передачі збудника ланцюгом харчування хіронаміди: птахи або хіронаміди – риби – птахи за наявності відповідних факторів. Аборигенні види водоплавних птахів можуть включатися в циркуляцію збудника через трофічний зв’язок з гідробіонтами.

  3. Розроблена ефективна електронна інтегральна програма контролю за спалахами грипу птахів в Україні, яка дає можливість оперативно організовувати і проводити заходи боротьби з цією інфекційною хворобою.

Публікації автора:

1. Абрамов А.В. Ранняя диагностика гриппа птиц // Вет. мед. України. – 2006. – №4. – С. 12–14.

2. Абрамов А.В., Галатюк О.Є. П’явка – як можливий резервуар збудника пташиного грипу (H5N1) // Вет. мед. України. – 2007. – № 4. – С. 13–14. (Здобувач провів дослідження з вивчення медичної п’явки як можливого резервуара збудника пташиного грипу, провів статистичну обробку одержаних результатів, підготував роботу до друку).

3. Абрамов А.В., Герман В.В. К вопросу о возникновении высокопатогенного вируса гриппа птицы на территории Украины // Міжвідомчий темат. наук. зб. «Ветеринарна медицина». – Харків, 2006. – №87. – С. 13–16. (Здобувач проаналізував основні причини виникнення грипу птахів на території України і підготував роботу до друку).

4. Абрамов А.В., Троценко З.Р., Галатюк О.Є. Особливості циркуляції штамів вірусу грипу птахів на території України // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2007. – Вип. 44. – С. 15–20. (Здобувач провів дослідження з вивчення циркуляції патогенних штамів вірусу грипу птахів на території України, провів статистичну обробку одержаних результатів, підготував роботу до друку).

5. Галатюк О.Є., Абрамов А.В. Роль водних тварин у формуванні природних вогнищ інфекції // Науково-теоретичний збірник «Вісник Державного агроекологічного університету». – Житомир, 2007. – Т.1, №2 (19). – С. 76–83. (Здобувач вивчив роль медичної п’явки і мотиля у формуванні природних вогнищ пташиного грипу, провів статистичну обробку одержаних результатів, підготував роботу до друку).

6. Абрамов А.В. Молекулярно-генетичний аналіз вірусу пташиного грипу, виділеного в системі озер Сиваш // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету: Ветеринарні науки. – Луганськ, 2007. – №78 (101). – С. 3–8.

7. Стегній Б.Т., Герілович А.П., Головко А.М., Олійник Л.В., Абрамов А.В.,
Лимарська О.Ю., Бузун А.І., Стегній А.Б. Розробка засобів моніторингу високопатогенного грипу птиці та ньюкаслської хвороби на основі методів ПЛР–аналізу // Міжвідомчий темат. наук. зб. «Ветеринарна медицина». – Харків, 2007. – № 88. – С. 222–229. (Здобувач провів молекулярну діагностику (ПЛР, сиквенування), біоінформаційний аналіз нуклеотидних послідовностей генів М, гемаглютиніну та нейрамінідази вірусу грипу).

8. Герман В.В., Синицин В.А., Абрамов А.В., Троценко З.Р. О гриппе птицы в Украине // Сб. матеріалів III Междунар. научн. конф. «Мониторинг распространения и предотвращения особо опасных болезней животных и птиц». – Самарканд, 2006. – С. 115–118.

9. МПК (2006) А61В 10/00 Біологічний засіб діагностики збудника паразитарної хвороби у людини або тварини: Пат. №13934, Україна /
Абрамов А.В., Давидов О.М. – Заявка №200510867; Заявлено 17.11.2005.; Опубл. 17.04.2006. – 2006. – Бюл. №2. – 2 с.

10. МПК (2006) А61L 2/00 Спосіб контролю поширення захворювання пташиного грипу: Пат. №18122, Україна / Абрамов А.В., Давидов О.М. – Заявка №200605955; Заявлено 30.05.2006.; Опубл. 16.10.2006. – 2006. – Бюл. №10. – 4 с.