Анотація до роботи:

Бородай Анжела Борисівна. Епізоотологія та патогенетична терапія криптоспоридіозу телят у зоні Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних
наук за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія.

Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, м. Харків, 2004.

У дисертації викладені матеріали розповсюдження, вікової і сезонної динамік криптоспоридіозу телят у господарствах Лісостепової зони України. Зясовані джерела та фактори передачі криптоспоридіозної інвазії. Встановлені зміни морфологічних та біохімічних показників крові тварин при паразитуванні криптоспоридій. Проведено вивчення порівняльної лікувальної ефективності препаратів вітчизняного виробництва та вперше при криптоспоридіозі застосовано імуномодулятор – спиртову настоянку ехінацеї пурпурової. Розроблена і впроваджена у виробництво комплексна схема застосування кокцидіостатика та імуномодулятора, що сприяла підвищенню ефективності лікувальних заходів, нормалізації гематологічних показників тварин, відновленню імунологічного статусу організму й підвищенню продуктивності.

1. Криптоспоридіоз телят на території Лісостепової зони України має широке розповсюдження – екстенсивність інвазії становить 43,5%. У господарствах північно-східних районів Сумської області екстенсивність криптоспоридіозної інвазії коливається від 32,0 до 56,5% – в середньому 47,4%, у центральних районах Полтавської області – від 17,8 до 62,5% – в середньому 43,1%. У тварин, уражених криптоспоридіями, спостерігаються зміни морфологічних і біохімічних показників крові, що вказує на пригнічення активності імунної системи. Специфічна терапія препаратами
вітчизняного виробництва – бровасептолом та бровітакокцидом – забезпечувала високу ефективність при криптоспоридіозі телят, проте відновлення імунного балансу відмічали при застосуванні бровітакокциду у поєднанні з імуномодулятором – спиртовою настоянкою ехінацеї пурпурової.

2. У господарствах Полтавської області телята молочного періоду
уражені криптоспоридіями, еймеріями і неоаскарисами. Одночасне паразитування криптоспоридій та еймерій реєструється у 22,9% тварин, криптоспоридій і неоаскарисів – у 6,6%, криптоспоридій, еймерій і неоаскарисів – у 12,4%, а моноінвазія криптоспоридіями – у 42,9%.

3. Криптоспоридіоз має виражену сезонно-вікову динаміку. Макси-
мальний прояв інвазії реєструється у весняний період (ЕІ – 78,1%), мінімальний – у літній період (ЕІ – 8,3%). У віковому аспекті пік інвазії спостерігається у телят 8 – 12-денного віку (ЕІ – 100%).

4. Джерелом криптоспоридіозної інвазії є корови (ЕІ – 8,9%, ІІ – 2 – 4 ооцисти у 10 полях зору мікроскопа), гризуни (ЕІ – 21,4%, ІІ – 3 – 7
ооцист у 10 полях зору мікроскопа), коти (ЕІ – 40,0%, ІІ – 2 – 6 ооцист у 10 полях зору мікроскопа) та собаки (ЕІ – 25,0%, ІІ – 4 ооцисти у 10 полях зору мікроскопа); факторами передачі – забруднені годівниці, вимя корів, інвентар, підлога та стіни індивідуальних кліток і приміщень.

5. Основною клінічною ознакою криптоспоридіозу є діарея. Тяжкий перебіг криптоспоридіозу реєструється у гіпоглобулінемічних телят із концентрацією загальних імуноглобулінів менше 5 мг/см³. У тварин
із концентрацією імуноглобулінів більше 15 мг/см³, інвазія має субклінічний перебіг.

6. Криптоспоридії зумовлюють запалення тонкого відділу кишечника, що проявляється набряками, гіперемією, крововиливами на слизовій оболонці голодної та клубової кишок. У паренхіматозних органах спостерігаються венозний застій і дистрофічні явища.

7. У крові тварин, уражених криптоспоридіями, в 10-денному віці спостерігається підвищення рівня еритроцитів та гемоглобіну за рахунок згущення крові, величина гематокриту становить 52,4%, проте на 30-й день досліджень у хворих телят вміст еритроцитів та гемоглобіну досягає відповідно 5,94 Т/дм³ і 90,6 г/дм³, при показниках у здорових тварин
6,38 Т/дм³ та 95,4 г/дм³. У лейкограмі крові тварин у період підйому екстенсивності та інтенсивності інвазії встановлено зсув нейтрофільного ядра вліво, підвищення рівня еозинофілів і моноцитів відповідно до 12,8 та 8,4% зі зниженням кількості лімфоцитів до 28,4% (Р<0,001).

8. В організмі телят при криптоспоридіозі рН крові знижується до
7,26 од., рівень глюкози – до 3,14 ммоль/дм³ та підвищується кількість
піровиноградної і молочної кислот відповідно до 252,4 та 7,8 ммоль/дм³ (Р<0,001). Рівень загального білка знижується до 57,6 г/дм³, загального кальцію – до 9,98 мг/100 см³, неорганічного фосфору – до 5,28 мг/100 см³, при показниках у контролі відповідно 79,6 г/дм³; 11,4 і 6,92 мг/100 см³ (Р<0,001).

9. Екстенс- та інтенсефективність бровасептолу при криптоспоридіозі після першого курсу лікування становить відповідно 60,0 і 68,0%, бровітакокциду – 60,0 і 79,0%. Імуномодулятор спиртова настоянка ехінацеї пурпурової та бровітакокцид забезпечують ЕЕ 80,0%, а ІЕ – 87,0. Після другого курсу лікування ЕЕ бровасептолу та бровітакокциду становить 60,0% і 70,0%, бровітакокциду з настоянкою ехінацеї пурпурової – 90,0%, ІЕ препаратів досягає відповідно 70,4; 79,7 та 91,9%. Запропоновані препарати на 30-й день досліджень відновлюють вміст еритроцитів і гемоглобіну до рівня 6,48 Т/дм³ та 98,8 г/дм³. Кількість лейкоцитів становить 10,2 Г/дм³, лімфоцитів – 63,8%, загального білку – 77,9 г/дм³. Економічна ефективність даної схеми застосування кокцидіостатика та імуномодулятора складає 1,52 – 1,72 грн – на 1 гривню затрат.

Публікації автора:

1. Бородай А.Б. Криптоспоридії як один з факторів діареї у телят // Матер. наук.- практ. конф. паразитоценологів. – К., 1999. – С. 22 – 23.

2. Бородай А.Б. Епізоотологічні особливості криптоспоридіозу телят // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – Полтава, 2000. – Вип. 4. – С 129 – 130.

3. Розповсюдження паразитозів у телят молочного періоду / Бородай А.Б., Дахно І.С., Шабатура Д.О., Дахно Г.П. // Наук. вісн. Львівської держ. академії вет. мед. ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2001. – Т. 3 (2). – С. 8 – 11.

Дисертант брав участь у вивченні розповсюдження криптоспоридіозу та інших інвазійних хвороб телят у колективних господарствах.

4. Бородай А.Б., Дахно І.С. Деякі питання патогенезу при криптоспоридіозі телят // Вет. мед. України. – К., 2002. – Вип. 5. – С. 42 – 43.

Дисертант провів морфологічні та біохімічні дослідження крові телят.

5. Бородай А.Б., Дахно І.С., Дахно Г.П. Ефективність бровасептолу та бровітакокциду при криптоспоридіозі телят // Наук. вісн. Львівської держ. академії вет. мед. ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2002. – Т. 4 (1). – С. 10 – 14.

Дисертант провів порівняння лікувальної ефективності бровасептолу та бровітакокциду при криптоспоридіозі телят.

6. Бородай А.Б., Дахно І.С. Ефективність бровітакокциду та настоянки ехінацеї пурпурової при криптоспоридіозі телят // Вісник Сумського державного аграрного університету. – Суми, 2002. – Вип. 7. – С. 10 – 13.

Дисертант визначив гематологічні показники тварин при лікуванні телят, хворих на криптоспоридіоз, бровітакокцидом та настоянкою ехінацеї пурпурової.

7. Дахно І.С., Дахно Г.П., Бородай А.Б. Імунологічна резистентність тварин при гельмінтозах // Тези доповідей ХІІ конф. Укр. наук. т-ва паразитологів. – Севастополь, 2002. – С. 33.

Дисертант брав участь у вивченні впливу криптоспоридій на імунологічну резистентність телят при криптоспоридіозі.

8. Бородай А.Б., Дахно І.С. Особливості перебігу криптоспоридіозу у телят у господарствах Полтавської області // Вет.мед.: Міжвід. темат.
   наук. зб. – Х., 2002. – С. 102 – 105.

Дисертант вивчив розповсюдження криптоспоридіозу телят у господарствах Полтавської області та визначив лікувальну ефективність препаратів.

9. Бородай А.Б. Криптоспоридіоз телят в господарствах Полтавської області // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – Полтава, 2003. – Вип. 5. – С. 94 – 95.

10. Методичні рекомендації “Криптоспоридіоз тварин (діагностика, лікування, профілактика)” / Бородай А.Б., Дахно І.С., Аранчій С.В. – Полтава, 2002. – 24 с.