Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.06 – вірусологія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2009 р.
Дисертація присвячена визначенню ареалу розповсюдження вірусу шарки сливи в Закарпатській області та вивченню молекулярно-біологічні властивостей закарпатських ізолятів ВШС.
В результаті обстеження насаджень кісточкових плодових культур 13 районів Закарпатського регіону на наявність вірусу шарки сливи встановлено, що найвищий відсоток ураження кісточкових культур вірусною інфекцією знаходиться в Іршавському, Хустському, Берегівському та Мукачівському районах.
Досліджено, що в насадженнях кісточкових культур Закарпатського регіону найбільш ураженими ВШС із представників роду Prunus є дерева сливи (P. domestica), найменш ураженими – дерева персика (P. persicae).
За допомогою електронної мікроскопії виявлені нитковидні вірусні частки біля 700-720±0,5 нм завдовжки та 20±0,5 нм в діаметрі, що характерні для ВШС.
Ідентифіковано чотири види попелиць – потенційних векторів ВШС в Закарпатському регіоні, а саме – Hyalopterus pruni, Phorodon humuli, Brachycaudus helichrysi та B. сardui.
Вперше при проведенні ЗТ-ПЛР та порівнянні продукту ампліфікації з даними Генбанку, показано до 99 % гомології із послідовностями гена капсидного білка ВШС штаму D, що дало змогу ідентифікувати закарпатські ізоляти ВШС саме як штам D.
В результаті виконання дисертаційної роботи було проведено візуальну, серологічну та молекулярно-біологічну діагностику вірусу шарки сливи, отримано продукти ампліфікації закарпатських ізолятів ВШС, які при порівнянні з даними Генбанку показали 99 % гомологій із послідовностями гену капсидного білка ВШС штаму D. Головні наукові та практичні результати роботи сформульовано у наступних висновках:
1. В результаті візуального дослідження насаджень кісточкових культур 13 районів Закарпатської області протягом 2004-2008 рр. на наявність вірусу шарки сливи встановлено, що вірус поширений в 11 районах; вірус не виявляли у Воловецькому та Міжгірському районах Закарпатської області. Найбільший відсоток уражених рослин знаходиться в насадженнях Іршавського, Хустського, Берегівського та Мукачівського районів (52, 48, 40,1 та 29,4 %, відповідно).
2. Тестування в ІФА 668 зразків кісточкових культур (490 з симптомами та 178 без видимих симптомів ураження ВШС) показало, що найбільший відсоток уражених рослин знаходиться в Хустському та Іршавському районах Закарпатської області (87,1 та 76,9 % відповідно).
3. Встановлено, що із кісточкових культур найбільш інфікованими в Закарпатській області є дерева сливи, найменш ураженими – дерева персика – 85,8 та 9,3 % відповідно.
4. Тестування 6 сортів сливи, які вирощують в насадженнях Закарпатської області, показало, що епідеміологічне значення для ВШС мають три сорти - „Угорка звичайна”, „Угорка італійська” та „Угорка молдавська”, сорт “Ренклод фіолетовий” має обмежене епідеміологічне значення, а сорти “Анна Шпет” та “Стенлі” – не мають епідеміологічного значення для ВШС в умовах Закарпаття.
5. Показано, що ВШС найбільш поширений в насадженнях кісточкових культур, що зростають в передгірному агро-кліматичному районі Закарпаття.
6. В результаті ідентифікації попелиць, відібраних в насадженнях кісточкових культур Закарпатської області, ідентифіковано чотири види попелиць, які є найбільш ефективними переносниками вірусу шарки сливи, а саме – сливова обпилена (Hyalopterus pruni), хмелева (Phorodon humuli), хеліхризова (Brachycaudus helichrysi) та татарникова (B. сardui) попелиці.
7. При дослідженні динаміки накопичення ВШС в вегетативних органах рослини-хазяїна показано, що локалізація вірусу протягом вегетаційного періоду значно варіює, що необхідно враховувати при відборі зразків кісточкових культур для тестування методом ІФА.8. В результаті електронномікроскопічних досліджень соку хворих рослин, що давали позитивний результат в ІФА з тест-системою до ВШС, була встановлена наявність ниткоподібних вірусних часток довжиною біля 700-720 нм та 20 нм в діаметрі, що за літературними даними характерні для ВШС.
9. При проведенні ПЛР з праймерами до гена капсидного білка ВШС показана наявність продукту ампліфікації 243 по. Сіквенс продуктів ампліфікації та порівняння їх з даними Генбанку показав до 99 % гомології із послідовностями гена капсидного білка ВШС штаму D, що дало змогу ідентифікувати закарпатські ізоляти ВШС саме як штам D.
Публікації автора:
Юсько Л.С. Вірусні хвороби кісточкових культур / Л.С. Юсько, А.М. Садляк // Карантин і захист рослин. – 2006. – № 10. – С. 8-12. (Дисертантом визначено ідею роботи, проведено пошук та узагальнено літературні дані, крім того дистертантом підготовлено статтю до друку. Висновки зроблено колективно).
Staniulis J. Incidence of Plum pox virus in Lithuania and Ukraine / J. Staniulis, M. iyt, T. Norkus, L. Yusko, H. Snihur, I. Budzanivska // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер. Біологія. – 2008. – № 51. – С. 40-42. (Дисертантом проведені обробка одержаних результатів, виготовлення ілюстрацій. Відбір зразків та їх тестування здійснено колективно. Висновки зроблено при участі всіх авторів).
Юсько Л.С. Поширення вірусу шарки сливи на кісточкових в різних агрокліматичних зонах Закарпатської області / Л.С. Юсько, Г.О. Снігур, О.О. Афоніна, С.М. Петренко, В.П. Поліщук // Вісник аграрної науки. – 2008. – № 4. – С. 42-45. (Дисертантом визначено ідею роботи та виконано експериментальну частину. Висновки зроблено колективно).
Norkus T. Molecular identification of Plum pox virus isolates from Lithuania and Ukraine / T. Norkus, J. Staniulis, M. iyt, M. Melnyk, L. Yusko, H. Snihur, I. Budzanivska, V. Polischuk // Zemdirbyste-Agriculture. – 2008. – T.95, № 3. – С. 277-285. (Дисертантом визначено ідею роботи. Відбір зразків та їх тестування здійснено колективно. Висновки зроблено при участі всіх авторів).
Юсько Л.С. Попелиці – потенційні вектори вірусу шарки сливи в Закарпатті / Л.С. Юсько, В.О. Чумак, Г.О. Снігур // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. – 2008. – № 24. – С. 96-99. (Дисертантом визначено ідею роботи. Відбір попелиць та їх визначення здійснено колективно. Висновки зроблені при участі всіх авторів)
Yusko L. Identification of Plum pox virus in Ukraine / L. Yusko, H. Snihur, O. Afonina, S. Petrenko, V. Polischuk // Journal of plant patology. – V. 90 (1). – 2008. – P. 81.
Юсько Л.С. Результати моніторингу вірусу віспи сливи в Закарпатській області / Л.С. Юсько // Міжнародна наукова конференція “Мікробні біотехнології”, 11-15 вересня 2006 р., – Одеса, Україна. – С. 165.
Юсько Л.С.Карантинні вірози кісточкових культур в Закарпатській області та методи їх ідентифікації / Л.С. Юсько, Н.В. Козіко // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи”, 13-16 листопада 2006 р., Київ, Україна. – С. 179-182.
Станіоліс Ю. Виявлення вірусу шарки сливи в Литві та Україні / Ю. Станіоліс, М. Жижите, Г. Снігур, І. Будзанівська, В. Поліщук, Л. Юсько // V Міжнародна конференція "Біоресурси та віруси", 10-13 вересня 2007, Київ, Україна. – С. 198.
Юсько Л.С. Поширення вірусу шарки слив в Закарпатській області / Л.С. Юсько, Г.О. Снігур, О.О. Афоніна, Н.В. Козіко, В.П. Поліщук // V Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених "Шевченківська весна", 1-4 березня 2007, Київ, Україна. – С. 24.
Юсько Л.С. Ідентифікація вірусу шарки слив в Закарпатській області / Л.С. Юсько, Г.О. Снігур, О.О. Афоніна, В.П. Поліщук // ІІІ Міжнародна наукова конференція студентів і аспірантів "Молодь та поступ біології". 23-27 квітня 2007, Львів, Україна. – С. 381-382.
Yusko L. Identification of Plum pox virus in Ukraine / L. Yusko, H. Snihur, O. Afonina, S. Petrenko, V. Polischuk. // European meeting on Plum pox 2007, 24-28 September 2007, Pula, Croatia. – P. 55.
Yusko L. Spread of Plum pox virus in Ukraine / L. Yusko, H. Snihur, I. Budzanivska, О. Afonina and V. Polisсhuk. // 10th International Plant Virus Epidemiology Symposium. 15-20 October 2007, ICRISAT, Hyderabad, India. – Р. 102.
Norkus T. Molecular identification of Plum pox virus isolates from Lithuania and Ukraine / T. Norkus, J. Staniulis, M. iyt, M. Melnyk, L. Yusko, H. Snihur, I. Budzanivska, V. Polischuk // Аbstracts of International Plant Protection Conference "Advances in Plant Protection Strategies", 10-12 September 2008, Druskininkai, Lithuania. – P. 51.
