Проведені дослідження з питань способів підготовки ґрунту при вирощуванні редьки лобо у повторних посівах, строків сівби і густоти рослин, способів зберігання коренеплодів, густоти садіння маточників дозволяють зробити наступні висновки: 1. Редьку лобо доцільно вирощувати у повторних посівах після збирання моркви на ранню продукцію. Даний прийом дає можливість отримати додатковий чистий прибуток від реалізації моркви близько 2,9 тис.грн./га, а також забезпечує більш ефективне використання посівних площ. За сумісної оцінки проміжної культури (моркви на ранню продукцію) і редьки лобо сумарний біоенергетичний коефіцієнт складає 2,18. 2. При вирощуванні маточників редьки лобо у повторних посівах доцільно використовувати мілкий обробіток ґрунту. При цьому порівняно з загальноприйнятою оранкою знижується забур’яненість посівів на 53,6-66,2%, витрати робочого часу скорочуються на 37,5%, пального – на 27,9%, енерговитрати - на 54,3%. 3. Застосування дискування з наступною культивацією, порівняно з оранкою на глибину 20-22 см, сприяє збереженню вологи в орному шарі. У період появи сходів за мілкого обробітку ґрунту вологість ґрунту є вищою на 5 – 7 % НВ. 4. В лісостепу України при вирощуванні коренеплодів редьки лобо на маточні цілі сівбу насіння слід проводити у ІІІ декаді липня з густотою рослин 250 тис.шт./га. Це забезпечує максимальний вихід маточників - 125,0 тис.шт./га (34,5 т/га). 5. На середню масу маточного коренеплоду впливає строк сівби. Якщо середня маса маточника, отриманого з першого (ІІ декада липня, контроль) і другого строку (ІІІ декада липня), змінювалася неістотно і складала відповідно 369,3 і 295,0 г, то за сівби насіння у першій декаді серпня цей показник знижувався майже у два рази - до 182,3 г. Середня маса коренеплодів змінюється під дією суми ефективних температур, про що свідчить відповідний кореляційний коефіцієнт r= 0,94. 6. Встановлено тісну кореляційну залежність (r=0,99) між масою коренеплодів і сумою ефективних температур під час вегетації рослин. На основі отриманих даних виявлено, що мінімальна сума ефективних температур (вище + 5 С) за вегетаційний період для настання у коренеплодів технічної стиглості повинна складати не менше 830 С. 7. Маточники доцільно зберігати у бурті з перешаруванням піском. За цього способу не спостерігається природних втрат маси, коренеплоди на 13,4 % менше уражуються хворобами. Вихід маси коренеплодів після зберігання складає 101,1 % (кількісний вихід - 96,0 %) (на контролі у контейнерах – 75,7%). 8. Найвищу приживлюваність коренеплодів (85,2 %) і урожайність насіння (410 кг/га), можна отримати при зберіганні маточників в умовах сховища у бурті з перешаруванням піском. Собівартість отриманого насіння складає 13,29 грн../кг, а витрати енергії 197,68 МДж/кг. 9. Приживлюваність коренеплодів після висадки в полі залежить від інтенсивності відростання листя під час зберігання і розповсюдженості хвороб. Встановлено тісний зворотній кореляційний зв’язок r= -0,83, -0,75 між цими показниками. Простежується зворотній кореляційний зв’язок (r= -0,88) між природними втратами маси маточників і урожайністю насіння. 10. Оптимальною густотою садіння маточника є 50 тис.шт./га, за якої витрати найкраще компенсуються урожаєм насіння. За цієї густоти садіння продуктивність рослин відносно контролю (30 тис.шт./га) залишається незмінною і складає 13,4 г. Подальше загущення рослин (до 70, 90 тис.шт./га) істотно зменшує їх продуктивність відповідно до 11,0, 7,8 г. 11. При загущенні насінників редьки лобо зазнає зміни їх висота і ступінь галуження. Зі збільшенням густоти рослин з 30 до 70 тис.шт./га їх висота зростає зі 108,5 до 118,3 см відповідно. Подальше збільшення густоти до 90 тис.шт./га зменшує цей показник до 106,5 см. Ступінь галуження рослин під дією явища ”самообрізки” зі збільшенням густоти рослин зменшується з 3,8 (30 тис.шт./га) до 2,6 (90 тис.шт./га). 12. Кореляційний аналіз виявив тісний зв'язок між сумою ефективних температур за вегетаційний період маточників редьки лобо і висотою насінників (r=0,87), ступенем їх галуження (r=0,96), продуктивністю рослин (r=0,98). Скорочення вегетаційного періоду призводить до зменшення цих біометричних показників. 13. Розроблені елементи технології дозволяють суттєво підвищити урожайність насіння до 670 кг/га, собівартість 1 кг насіння знижується на 8 грн., витрати енергії порівняно з базовою технологією зменшуються удвічі - до 180 МДж/кг. Отримане насіння редьки лобо має високі сортові і посівні якості, які повністю відповідають вимогам діючого ДСТУ-2240-93. |