1. Встановлено закономірності взаємодії при застосуванні органічних і мінеральних добрив, різних схем посіву, густоти рослин на 1 га на продовольчі і насіннєві цілі, а також застосування стимуляторів росту, строків дозарювання насіння на чорноземі типовому мало гумусному легкосуглинковому лівобережного Лісостепу України в богарних умовах. На час утворення шатрика у рослин кавуна в ґрунті міститься 118-138 мг/кг азоту (NO3), 147-291 мг/кг рухомого фосфору і 29-154 мг/кг обмінного калію (K2O). 2. Внесення добрив позитивно впливало на урожайність кавуна на продовольчі цілі. При схемі розміщення 140140 см формувалися товарні плоди середньою масою 3,0 кг, що на 1,5 кг більше, ніж на схемі 14035 см. Доцільним було внесення перегною 40 т/га врозкид, приріст урожайності становив 2,2 т/га або 15 % до контролю. Найбільш ефективно вносити біоком і перегній в дозі по 100 г локально. Цей спосіб є найбільш ефективним і енергозберігаючим. Приріст урожаю збільшується до 33 ц/га або на 23 %, а норма внесення біокому і перегною зменшується до 2 т/га. Мінеральні добрива ефективно вносити локально в дозі N30P40K30. Приріст урожаю становив 2,2 т/га і перевищував приріст, одержаний від мінеральних добрив, внесених врозкид в дозі N45P60K45. 3. Кращі умови для розвитку рослин на продовольчі цілі складалися при схемах розміщення рослин 14070, 140140 см. Рослини мали більшу кількість листків, довжину головного стебла, сумарну довжину бічних пагонів. На удобреному варіанті N30P40K30 зростав коефіцієнт використання фотосинтетичної активної радіації від 0,0006 у фазу шатрика до 0,34 у фазу технічної стиглості. 4. Найбільшу урожайність як плодів, так і насіння одержано при вирощуванні кавуна за схемою розміщення 14035 см при густоті рослин 20 тис/га – 15,5 т/га плодів і 171 кг/га насіння. Але за такої схеми формувалося більше дрібних плодів, за рахунок чого і одержано приріст урожайності насіння на 58 кг проти урожаю на схемі розміщення рослин 14070 см і на 45 кг – проти 140140 см. 5. Застосування фізіологічно активних речовин Росток 2МЄ і Росток МЄ в дозі 3 л/га, а також гумату натрію 0,01-0,02 % розчину суттєво впливали на розвиток рослин. Підвищувалась кількість бічних пагонів до 8 шт. проти 4 на контролі без обробки, зростала сумарна довжина бічних пагонів на 22-59 см проти 210 на контролі, збільшувалась кількість листків на 23-27 шт. і кількість жіночих квіток на 2-3 шт. Підвищувалась урожайність плодів на 2,5-3,6 т/га, і насіння на 25-27 кг/га. 6. Стимулятори росту Росток 2МЄ і МЄ забезпечували приріст урожайності до 2,5-3,6 т/га при урожайності на контролі 13,8 т/га, приріст урожайності насіння складав 18-27 кг/га. Стимулятори росту суттєво не впливали на хімічний склад плодів кавуна. Кількість нітратів в плодах не перевищувала встановлені граничні концентрації, вміст сухої речовини, цукру і аскорбінової кислоти був на рівні контролю. 7. Найбільш високими посівними якостями характеризувалось насіння, одержане з плодів сорокаденного віку, та від плодів цього ж строку з десятиденним дозарюванням. Дозарювання протягом 10-20 днів тридцятиденних плодів дозволяє підвищувати енергію проростання, схожість і одержати кондиційне насіння. В несприятливих умовах можливе дозарювання плодів двадцятиденного віку протягом 20 днів. 8. Економічна ефективність застосування добрив була високою. Прибуток складав при внесенні добрив під кавун на товарні цілі – 357-1057 грн/га, 1 кг NPK окупився 22-31 кг плодів кавуна. Посівні якості насіння підвищувались в процесі дозарювання плодів. Найбільший біоенергетичний коефіцієнт був на варіантах при локальному внесенні N30P40K30 (1,09 – 1,20) та біокому 100 г в лунку (1,28 – 1,50) відповідно схем розміщення |