1. Енергетична оцінка виробництва продукції вівчарства забезпечує визначення менш енергоємних технологічних елементів виробництва вовни та баранини в залежності від породи, напряму продуктивності, рівня годівлі, терміну ягніння та системи утримання овець, і впливає на зниження собівартості та підвищення рентабельності галузі вівчарства. 2. Вміст енергії в продукції вівчарства (вовні і баранині) залежить від віку та генотипу тварин. Так, з розрахунку на 1 кг живої маси від народження до 4-9-місячного віку у молодняку овець породи прекос цей показник зростає в 1,3-2,0 рази і становить 3,73-7,47 МДж, помісей полварс х прекос – в 1,6-2,0 рази (3,77-7,59 МДж), австралійський корідель х прекос – в 1,9-2,0 рази (4,12-8,11 МДж) відповідно. 3. Встановлено, що за показниками вмісту валової енергії у немитій вовні, чистопородні вівці породи полварс, переважають тварин породи прекос та їх помісей: по баранах – на 25,2%, матках – на 30,9%, баранчиках – на 28,1-22,2%, ярочках – на 8,3-8,5%. 4. Найвищу конверсію енергії витраченої на корм в енергію одержаної продукції мають вівці з комбінованою мясо-вовновою продуктивністю в порівнянні зі смушково-молочною та шубною. Коефіцієнт конверсії енергії корму у овець породи прекос становив 6,5%, тоді як у овець українського типу м’ясо-вовнових овець харківської селекції – 6,33%, романівської – 4,9%, сокільської – 4,97%. 5. Встановлено, що у овець різних напрямів продуктивності валова енергія корму розподіляється в продукцію неоднаково: у овець породи прекос на м’ясо і субпродукти - 63,7%, вовну і вовновий жир – 27,8%, шкіру – 8,5%; у овець українського типу м’ясо-вовнових овець харківської селекції – 58,9%, 30,7%, 10,4%; романівської – 72,6%, 14,8%, 12,5%; сокільської – 66,0%, 25,8%, 8,2% відповідно. 6. Енергетична оцінка вирощування молодняку овець при різних термінах ягніння показала, що витрати сукупної енергії на 1 вівцематку при зимовому ягнінні в порівнянні з ранньовесняним зростають на 44,9%. Коефіцієнт енергетичної ефективності виробництва продукції вівчарства при ранньовесняному ягнінні на 11,9% вищий у порівнянні з зимовим ягнінням. 7. Річні норми заготівлі кормів та їх структура при настpигах вовни в митому волокні 2,0; 2,4; 2,8 та 3,2 кг з розрахунку на 1 вівцю та пpиpостів живої маси 20; 30; 40 та 50 кг з розрахунку на 1 вівцематку за рік, повинні бути забезпечені на рівні 5,6; 5,9; 6,4 та 6,9 ц коpмових одиниць, з відповідною структурою кормів за поживністю та мінімумом потреби сукупної енергії і земельної площі при виробництві кормів. 8. В умовах стійлово-пасовищної системи виробництва продукції вівчарства (на вівцекомплексах) сукупні витрати енергії з розрахунку на 1 вівцю при настригу вовни в митому волокні 2,0 кг і приросту живої маси 20 кг з розрахунку на 1 вівцематку за рік складають 5,99 ГДж, і з підвищенням рівня продуктивності до 3,2 і 50 кг збільшуються до 6,76 ГДж, або на 12,9%. Енергоємність 1 ц вовни і баранини, при цьому, зменшується на 41,8%, і складає на 1 ц вовни в митому волокні – 187,3-109 ГДж, на 1 ц баранини – 18,7-10,9 ГДж відповідно. В структурі витрат енергії найбільшу питому вагу займають корми – 39,7-44,6%. Коефіцієнт енергетичної ефективності в межах – 2,3-4,6%. 9. В умовах пасовищно-стійлової системи виробництва продукції вівчарства (традиційне утримання) сукупні витрати енергії при настригу вовни в митому волокні 2,0 кг з розрахунку на 1 вівцю і приросту живої маси 20 кг з розрахунку на 1 вівцематку за рік складають 4,94 ГДж, і з підвищенням рівня продуктивності до 3,2 і 50 кг збільшуються до 5,59 ГДж, або на 13,2%. Енергоємність 1 ц вовни та баранини, при цьому, зменшується майже вдвічі і складає 123,43-68,21 ГДж та 12,34-6,82 ГДж відповідно. В структурі затрат енергії корми займають - 53,0-59,5%. Коефіцієнт енергетичної ефективності в межах 2,79-5,56%. 10. Економічна оцінка двох систем виробництва продукції вівчарства не спростовує результати енергетичної оцінки. Так, грошові витрати з розрахунку на 1 голову як при стійлово-пасовищній системі утримання овець, так і при пасовищно-стійловій, з підвищенням рівня продуктивності, зростають відповідно на 16,4 і 18,4%, а собівартість 1 ц вовни і баранини зменшується - в 1,6 раза. 11. В умовах діючих цін економічна ефективність виробництва продукції вівчарства, з підвищенням продуктивності овець як при стійлово-пасовищній, так і при пасовищно-стійловій системах утримання овець, зростає. Рентабельним при стійлово-пасовищній системі (на рівні 5,0%) вівчарство може бути при забезпеченні настригів вовни не нижче 3,2 кг у митому волокні на вівцю та приростів живої маси - 50 кг на вівцематку за рік, тоді як при пасовищно-стійловій системі рентабельність (на рівні 3,7%) забезпечується при настригах вовни в митому волокні 2,4 кг на вівцю та приростів живої маси 30 кг на вівцематку за рік. |
