Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Оториноларингологія


Боєнко Дмитро Сергійович. Ендоскопiчне хiрургiчне лiкування хворих з непухлинними ураженнями верхньощелепної пазухи : Дис... канд. наук: 14.01.19 - 2003.



Анотація до роботи:

Боєнко Д.С. Ендоскопiчне хiрургiчне лiкування хворих з непухлинними ураженнями верхньощелепної пазухи. - Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спецiальнiстю 14.01.19 - оториноларингологiя. - Інститут отоларингологiї iм. проф. О.С.Коломійченка АМН України, Київ, 2003.

Дисертацiю присвячено питанню ендоскопiчного хiрургiчного лiкування хворих з непухлинними ураженнями верхньощелепної пазухи. В роботi надається подальший розвиток нового напрямку - методу причинного лiкування синуситу. Встановлено, що порушення прохiдностi максилярного спiвустя бiльш 40 см вод.ст. може бути критерiєм, що визначає необхiднiсть, а разом з ендориноскопiєю i комп'ютерною томографiєю - обсяг i спрямованiсть ендоскопiчних хiрургiчних втручань в осiб з непухлинними захворюваннями верхньощелепної пазухи. Змiни в остiомеатальному комплексi при гострих гайморитах мають оборотний характер у 97,1% хворих. При хронiчних запаленнях верхньощелепної пазухи ендоскопічне хірургічне лiкування є необхiдним у 56,1% пацiєнтiв, причому, у порiвняннi з гострими процесами, значно зростає його обсяг i змiнюється спрямованiсть. Мiкрогайморотомiя, виконана доступом через iклову ямку з використанням розробленого троакара, є оперативним втручанням, що вiдповiдає вимогам сучасної ринохiрургiї. Оригiнальний троакар дозволяє здiйснювати операцiю пiд постiйним контролем зору в автономному режимi, а запропонований спосiб остiопластики - розширити максилярне спiвустя iз збереженням гачкуватого вiдростку. Пiдготовлено промисловий випуск розробленого троакара.

  1. Кількість хворих з непухлинними ураженнями верхньощелепної пазухи за теперішнього часу за даними нашої кліники становить 53,1% від кількості усіх пацієнтів із захворюваннями носа і приносових пазух. При цьому порушення дренажної функції максилярного співустя відмічається у 92,5% випадків. Застосування ендоскопічних методів істотно підвищує ефективність діагностики і лікування цих хвороб.

  2. Ендориноскопія, манометричне оцінювання прохідності максилярного співустя в динаміці і комп'ютерна томографія є мінімальним комплексом обстежень, який дозволяє робити висновок щодо стану усіх ланок системи "верхньощелепна пазуха – максилярне співустя – порожнина носа", а також провести диференціальну діагностику між різними формами захворювань верхньощелепної пазухи і обгрунтувати патогенетичо спрямоване ендоскопічне хірургічне лікування таких хворих.

  3. Порушення прохідності максилярного співустя більш 40 см вод.ст. може бути критерієм, що визначає необхідність, а разом з ендориноскопією і комп'ютерною томографією – обсяг і спрямованість ендоскопічних хірургічних втручань в осіб з гострими і хронічними запальними захворюваннями верхньощелепної пазухи.

  4. Перед екстракцією п’ятого – сьомого зубів верхньої щелепи необхідно виконувати рентгенографію приносових пазух. Пневматичний тип будови верхньощелепної пазухи з низьким розташуванням дна (на 6-10 мм нижче від дна порожнини носа) слід вважати за "критерій ризику" відносно стороннього тіла стоматологічного генезу.

  5. Зміни в остіомеатальному комплексі при гострих гайморитах мають оборотний характер у 97,1% хворих, ендоскопічне хірургічне лікування є необхідним лише у 2,9% пацієнтів. При хронічних запаленнях верхньощелепної пазухи таке лікування потрібне у 56,1% хворих, причому, у порівнянні з гострими процесами, значно зростає його обсяг і змінюється спрямованість.

  6. Мікрогайморотомія, виконана доступом через іклову ямку з використанням розробленого нами троакара, є оперативним втручанням, що відповідає вимогам сучасної ринохірургії. Оригінальний троакар дозволяє здійснювати операцію під постійним контролем зору в автономному режимі, а запропонований спосіб остіопластики – розширити максилярне співустя із збереженням гачкуватого відростка.

Публікації автора:

1. Боенко Д.С. Роль микрогайморотомии при лечении лиц с неопухолевыми заболеваниями верхнечелюстных пазух // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 2000. – №2. – С. 119-121.

2. Боенко Д.С. Эндоскопическое хирургическое лечение неопухолевых заболеваний верхнечелюстных пазух // Современные вопросы аудиологии и ринологии: Тез. докл. науч.-практ. конф. (г.Курск, 7-8 июня 2000г.). – М.: Б.и., 2000. – С. 49-50.

3. Боенко Д.С. Устройство для трепанопункции верхнечелюстной пазухи // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 2001. – №1. – С. 68-69.

4. Боєнко Д.С. Прохідність максилярного співустя та вибір оптимального методу лікування гаймориту // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 2001. – №3 (додаток). – С. 20-21.

5. Боенко С.К., Боенко Д.С. Инородное тело в верхнечелюстной пазухе как следствие различных стоматологических манипуляций и операций // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 2000. – №5. – С. 69-73.

6. Боенко С.К., Боенко Д.С. Инородные тела верхнечелюстных пазух // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2001. – Т.10, №3. – С. 367-369.

7. Боенко С.К., Крюк Ю.Я., Боенко Д.С. Влияние различных концентраций раствора антибиотика зинацеф на функцию мерцательного эпителия пищевода лягушки и обоснование местного использования зинацефа при синуситах // Современные вопросы аудиологии и ринологии: Тез. докл. науч.-практ. конф. (г.Курск, 7-8 июня 2000г.). – М.: Б.и., 2000. – С. 51.

8. Боєнко С.К., Глазков Г.П., Боєнко Д.С., Патока О.Ф. Метод "причинного" лікування синуїту як нова медична технологія дитячого віку // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 2001. – №5 (додаток). – С. 7-8.

9. Пискунов С.З., Тарасов И.В., Должникова Н.В., Гурьев И.С., Боенко Д.С. Рекомендации по выполнению эндоскопии верхнечелюстной пазухи через лицевую стенку // Рос. ринология. – 1996. – №2-3. – С. 96-97.

10. Боєнко С.К., Боєнко Д.С., Патока О.Ф. Оптимізація діагностики і консервативного лікування хворих на гайморит // Медицина залізничного транспорту України. – 2002. - №4. – С.70-72.

11. Боєнко Д.С. Пристрій для трепанопункції // Патент на корисну модель №560. – Бюл. №4.

Боенко Д.С. Устройство для трепанопункции // Свидетельство РФ на полезную модель №14117 от 04.02.2000.

12. Боєнко С.К., Боєнко Д.С. Пристрій для ендоназальної хірургії // Деклараційний патент на винахід №31557А. – Бюл. №7-11.

13. Боєнко Д.С., Гавриш О.В., Внукова М.О. Спосіб ендоскопічного хірургічного лікування одонтогенного гаймориту // Рішення про видачу деклараційного патенту України на винахід від 5.02.03 р. по заявці №2002086827.