1. У дисертаційному дослідженні здійснено спробу визначити місце енантіосемії в лексико-семантичній системі мови. Детально вивчивши прояви енантіосемії у сфері лексики та фразеології сучасної болгарської мови (проаналізовані 560 лексичних фактів енантіосемії та 86 фразеологічних), зроблено висновок, що енантіосемія становить самостійну лексико-семантичну категорію, яка є суміжною з антонімією, полісемією та омонімією і має зону перетину з конверсією. Семантичне відношення енантіосемії спостерігається між значеннями однієї мовної одиниці, які пов’язані як протилежні, тому в лексикографічній практиці енантіосеми слід подавати як багатозначні слова та фразеологізми. 2. Причини виникнення енантіосемії в лексико-семантичній системі болгарської мови мають лінгвальний та екстралінгвальний характер. Найбільший вплив на розвиток енантіосемії в сучасній болгарській мові справляє емоційний фактор. У сфері дієслівної лексики основними причинами появи протилежних значень у семантичній структурі одного слова є лексико-семантичний словотвір на основі імплікаційних зв’язків понять і явищ навколишньої дійсності, морфологічний словотвір незалежно від значень словотворчих формантів та протилежні значення словотворчих префіксів. Такі фактори появи енантіосемів, як особливості людського мислення та прагнення до експресивного вираження думок, є універсальними, бо вони зумовлюють розвиток протилежних значень у семантичній структурі однієї мовної одиниці в різних мовах. Особливості їхнього прояву в сучасній болгарській мові, а також вплив лінгвальних причин та факторів культурно-історичного характеру визначають специфіку виявлення семантичних відношень енантіосемії у сфері лексики та фразеології сучасної болгарської мови. 3. За характером зв’язку значень досліджуваних мовних одиниць з явищами поза-мовної дійсності розрізняємо номінативні та емоційно-оцінні енантіосеми. Оскільки фразеологічна номінація безпосередньо пов’язана з вираженням певної оцінки, до номінативної енантіосемії віднесено фразеологізми, протилежні значення яких протиставляються за номінативними елементами значень. Емоційно-оцінну енантіосемію становлять фразеологізми, полярні значення яких розрізняються за позитивною та негативною емоційною оцінкою. 4. Через неоднорідність відношення протилежності, яке лежить в основі енантіосемії, виділені чотири його типи (види) – векторний, градуальний, комплементарний та конверсивний. Останній становлять мовні одиниці, які є як енантіосемами, так і конверсивами, тобто представляють зону перетину цих двох явищ. Найбільш представленими у сфері лексики є градуальний та конверсивний види енантіосемії, у сфері фразеології – векторний. За характером полярних сем у структурах значень енантіосемів визначені детальніші семантичні типи, які складаються з семантично однорідних мовних одиниць, що нерідко мають і однакові умови реалізації протилежних значень. 5. Енантіосемія у сфері лексики і фразеології сучасної болгарської мови може бути повною й неповною. Повна спостерігається тоді, коли протилежні значення слів (фразеологізмів) розрізняються за однією диференційною семою. При неповній енантіосемії, що простежується частіше за повну, одне з енантіосемічних значень містить додаткову сему, яка не має семантичного відповідника в іншому, і це порушує симетричність їхньої протилежності. 6. Протилежні значення болгарських енантіосемів можуть розрізнятися за сферами вживання (загальновживані, діалектні, термінологічні) та стильовою співвіднесеністю (стилістично нейтральні, розмовні, поетичні). У семантичних структурах деяких лексичних енантіосемів виявляються два семантичні відношення протилежності. 7. Одним із стилістичних прийомів, що приводить до лексичної мовленнєвої енантіосемії, є антифразис. У фразеологічній сфері він став основою мовного явища – іронічних СП, абстрактна ознака яких є логічно несумісною з їхнім образом і набуває під його впливом протилежного значення. Завдяки цьому створюється сильний іронічний ефект. 8. Енантіосемічні значення слів та фразеологізмів болгарської мови мають різні умови реалізації. Розбіжність у контекстах знімає можливість двозначного розуміння змісту. У синтагматичному плані енантіосемія не відрізняється від омонімії й полісемії. 9. Для емоційно-оцінних лексичних і фразеологічних енантіосемів у більшості випадків при актуалізації протилежних значень визначальну роль відіграють екстралінгвістичні засоби контексту. Значення номінативних лексичних та деяких фразеологічних енантіосемів виявляються за допомогою різних видів лінгвістичного контексту: найчастіше при своїй реалізації вони залежать від синтаксичних та лексичних контекстуальних засобів, які можуть взаємодіяти, рідше актуалізуються за допомогою морфологічного контексту. 10. Значення енантіосемічних мовних одиниць своєрідним чином пов’язані зі значеннями інших членів того самого семантичного поля: синоніми до одного з протилежних значень є одночасно антонімами до іншого; багато лексичних і фразеологічних енантіосемів пов’язані синонімічними відношеннями з іншими енантіосемами; у багатьох випадках дериваційні утворення від енантіосемів також є енантіосемічними, значення яких пов’язані тим самим семантичним відношенням, що і значення мотивуючих мовних одиниць. Якщо в син-тагматичному плані енантіосемія не відрізняється від омонімії та полісемії, то за парадигматичними та епідигматичними характеристиками це явище наближається до антонімії. Енантіосемія, таким чином, виявляється як системне явище, яке разом з антонімією та синонімією, а також дериваційними зв’язками впорядковує і систематизує мовні одиниці за їхньою семантикою, об’єднуючи слова (фразеологізми) з інваріантним значенням в одне семантичне поле. Проблеми, порушені в роботі, можуть набути подальшого розвитку в дослідженнях лексико-семантичної системи мови, зокрема в дослідженнях причин зміни значення слова; у вивченні семантичної структури слова і фразеологізму; у дослідженні семантичних об’єднань слів і фразеологізмів на основі парадигматичних відношень, особливо перехідних випадків між різними лексико-семантичними явищами. Основні положення дисертаційного дослідження відображені в п’яти статтях: 1. Причини появи енантіосемії в сучасній болгарській мові // Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Філологічні науки. – 2000. – Т.18. – С.56-63. 2. Синтагматичні особливості енантіосемічних слів сучасної болгарської мови // Наука і сучасність: Зб. наук. пр.- К.: Логос, 2001. – Т.24. – С.249-263. 3. Місце енантіосемії серед інших лексико-семантичних явищ (на матеріалі болгарської мови) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія “Філологія”. – 2001. – Т.4. - №1. – С.213-223. 4. Явище енантіосемії у сфері болгарської фразеології // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. – К.: Логос, 2001. – Т.27. – С.266-279. 5. Ироничните устойчиви сравнения в българския и украинския език // Съпоставително езикознание. – 1999. - №2-3. – С.13-23. | 