Анотація до роботи:

Шевченко Р.П. Емоційно-особистісні особливості осіб з ІХС – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.04 – медична психологія. - Харківська медична академія післядипломної освіти: Харків, 2007 р.

У дисертаційній роботі на основі багатобічного вивчення антропометричних, психосоціальних і медико-біологічних чинників отримана комплексна характеристика емоційно-особистісних особливостей осіб з ІХС.

Визначені емоційно-особистісні особливості осіб з ІХС залежно від віку, гендерних характеристик, рівня освіти, а також тяжкість захворювання.

Виявлена порівняльна медико-психо-соціальна характеристика осіб з ІХС і виявлений ступінь її впливу на виникнення і розвиток ІХС.

Використання реабілітаційно-корекційного комплексу в умовах стаціонару дозволило в науково-прикладному аспекті розробити основні принципи обліку особистісно-емоційних характеристик, сприяючих виникненню і розвитку ІХС.

1. У дисертації наведено рішення наукової задачі розробки реабілітаційно-корекційного комплексу, який враховує систему антропометричних, психосоціальних і медико-біологічних складових, є ефективним засобом поліпшення характеристик емоційно-особистісної сфери, особистого і соціально-трудового статусу хворих ІХС.

2. Встановлена певна кореляція вікових та емоційно-особистісних характеристик. Із збільшенням віку зростали показники іпохондричності: від 45 до 54 років – 72 Т-бала, від 55 до 64 років – 74 Т-бала, після 65 років – 84 Т-бала (р<0,05); індивідуалістичність: від 45 до 54 років – 69 Т-бала, від 55 до 64 років – 75 Т-балів, після 65 років – 78 Т-балів; депресії: у віковій категорії від 45 до 54 років – 72 Т-бала, від 55 до 64 років – 77 Т-балів, після 65 років – 81 Т-бал (р<0,05); прагнення до економії сил, незадоволеність своїм положенням в соціумі (р<0,05); відчуття самоти: від 45 до 54 років – 5,83 %, від 55 до 64 років –7,49 %, після 65 років – 17,49 % (р<0,05); розчарованості: від 45 до 54 років – 5,83 %, від 55 до 64 років –7,49 %, після 65 років – 10,83 % (р<0,05). Інші параметри також змінювалися але в межах незначного відхилення від коридору нормативних показників.

3. Були встановлені певні гендерні відмінності емоційно-особистісних характеристик. Найбільші розбіжності спостерігалися за такими показниками: індивідуалістичність: чоловіки – 80 Т-балів, жінки – 73 Т-бал; депресії: чоловіки – 80 Т-балів, жінки – 73 Т-бала (р<0,05); іпохондричністі: чоловіки – 78 Т-балів, жінки – 74 Т-бала (р<0,05); тривалі роздуми про себе, самовивчення, інтровертированість (р<0,05); відчуття самоти: чоловіки – 14,99 %, жінки – 9,99 % (р<0,05); стомлюваність: чоловіки - у 16,66 %, жінки – 11,66 % (р<0,05). Інші параметри також змінювалися але в межах незначного відхилення від коридору нормативних показників.

Також була виявлена кореляція емоційно-особистісних характеристик з рівнем освіти: депресія: вища освіта – 85 Т-бала, середньо-спеціальна – 74 Т-бала, середня – 64 Т-бала (р<0,05); іпохондричність: вища освіта – 84 Т-бала, середньо-спеціальна – 75 Т-балів, середня – 65 Т-бала (р<0,05); індивідуалістичність: вища освіта – 83 Т-бала, середньо-спеціальна – 71 Т-бал, середня – 62 Т-бала (р<0,05); недовір'я, тривожність, боязкість в стосунках з тими, що оточують, підозрілість і напруженість у відносинах (р<0,05); відчуття самотності: вища освіта – 18,33 %, середньо-спеціальна – 16,66 %; середня – 11,66 % (р<0,05); виснаженість: вища освіта – 15,83 %, середньо-спеціальна – 13,33 %; середня – 10,83 % (р<0,05). Інші параметри також змінювалися але в межах незначного відхилення від коридору нормативних показників.

4. Встановлено взаємозв’язок між нозологічною приналежністю захворювання та емоційно-особистісних характеристик. Іпохондричність: у хворих з стенокардією – 75 Т-бала, у тих, що перенесли ІМ – 78 Т-балів (р<0,05); депресія: у хворих з стенокардією – 73 Т-балів, у тих, що перенесли ІМ – 80 Т-балів (р<0,05); індивідуалістичність у хворих з стенокардією – 70 Т-балів, у тих, що перенесли ІМ – 77 Т-балів (р<0,05); розбіжність між реальним і ідеальним Я: у хворих з стенокардією – 12,49 %, у тих, що перенесли ІМ – 18,33 % (р<0,05); самотність: у хворих, що не перенесли ІМ, – 11,66 %, у тих, що перенесли ІМ, – 14,99 % (р<0,05); бажання відпочити у хворих з стенокардією - 9,16 %, у тих, що перенесли ІМ – 14,99 % (р<0,05). Інші параметри також змінювалися але в межах незначного відхилення від коридору нормативних показників.

5. Зі збільшенням кількості перенесених ІМ в анамнезі наростала індивідуалістичність: один ІМ - 68 Т-балів, два – 82 Т-бала, три – 89 Т-балів, чотири – 104 Т-бала (р<0,05); депресія: один ІМ - 75 Т-балів, два – 79 Т-бала, – 88 Т-балів, чотири – 98 Т-балів (р<0,05), іпохондричність: один ІМ - 73 Т-бала, два – 79 Т-балів, три – 86 Т-балів, чотири – 96 Т-балів (р<0,05); інертність мислення, стереотипність, банальність в думках, тенденція до роздумів про себе, свого місця і призначення в соціумі (р<0,05); байдужість: один ІМ – 5,83 %, два – 7,49 %, три – 10,83 %, чотири – 18,33 % (р<0,05). Інші параметри також змінювалися але в межах незначного відхилення від коридору нормативних показників.

6. Тяжкість загального клінічного стану впливала на емоційно-особистісні характеристики наступним чином. Депресія: легкий ступінь - 64 Т-бала, середній - 78 Т-балів, важкий - 78 Т-балів, дуже важкий - 100 Т-балів (р<0,05), індивідуалістичність: легкий ступінь - 65 Т-балів, середній - 75 Т-балів, важкий - 80 Т-балів, дуже важкий - 99 Т-балів (р<0,05), іпохондричність: легкий ступінь - 68 Т-балів, середній - 79 Т-балів, важкий - 80 Т-балів, дуже важкий - 95 Т-балів) (р<0,05); прагнення до економії емоційних і фізичних сил (р<0,05); самотність: легкий ступінь – 6,66 %, середній -12,49 %, важкий – 14,16 %, дуже важкий– 19,16 % (р<0,05); розчарованість: легка – 9.16 %, середня – 11,66 %, важка – 14,16 %, дуже важка – 18,33 % (р<0,05). Інші параметри також змінювалися але в межах незначного відхилення від коридору нормативних показників.

7. Встановлені найбільш інформативні показники змін емоційно-особистісного стану, які застосовувались як кількісні критерії оцінки ефективності моделі реабілітаційно-корекційного комплексу: зниження емоційної лабільності (різниця – 23,34 %), іпохондричності (різниця – 26,02 %), депресії (різниця – 20,16 %); відчуття байдужості (різниця – 22,50 %), бажання відпочити (різниця – 19,17 %), поліпшення настрою (різниця – 16,66 %), зменшення станів схильності до сну (різниця – 15,00 %); скорочення тривалості санаторно-відновного курсу (різниця – 16,66 %) (р<0,05). Високий ступінь ефективності досягнута у 76,60 % хворих основної групи, середній ступінь – у 13,32 % хворих; низький – у 9,99 % (р<0,05).

Публікації автора:

1. Скрипченко Р.П. Сравнительная характеристика психических особенностей больных ИБС (по возрасту и полу) // Вісник національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут”. – Київ: Політехніка, 2003. - №1(7). – с.161-168.

2. Скрипченко Р.П. Особенности психического статуса больных ИБС, перенесших и не перенесших инфаркт миокарда // Науково-практичний журнал південного наукового центру АПН України „Наука і освіта”. – Одеса, 2003.- №2-3. – с.66-68.

3. Скрипченко Р.П. Психоэмоциональные особенности больных ИБС, перенесших мелкоочаговый и крупноочаговый инфаркт миокарда.// Науково-практичний журнал південного наукового центру АПН України „Наука і освіта”.- Одеса, 2003. - №4. –с.47-51.

4. Скрипченко Р.П. Зависимость психического статуса больного ИБС от степени тяжести клинического заболевания.// Науково-практичний журнал південного наукового центру АПН України „Наука і освіта”.- Одеса, 2004. - №2. –с.39-43.

5. Скрипченко Р.П. Некоторые особенности психо-эмоционального состояния лиц с заболеваниями сердца. // Психологія на перетині тисячоліть. Сборник научных работ участников Пятых Костюковских чтений, 1999.- с. 202-206.

6. Скрипченко Р.П. Некоторые особенности состояния интеллектуальной недостаточности при врождённых пороках сердца. // Опыт и перспективы развития психологии в Приднестровье. Материалы Международной научно-практической конференции.- Тирасполь, 2000.- с.170-172.

7. Скрипченко Р.П. Некоторые особенности психосоматических взаимосвязей в трудах В.М. Бехтерева. // Динаміка наукових досліджень. Материалы международной научно-практической конференции.- том 10. Психология.- Днепропетровск: Наука і освіта, 2003.- с. 29-31.

8. Скрипченко Р.П. Некоторые аспекты социализации больных с психоэмоциональными девиациями. // Крок у майбутнє. Третья всеукраинская научно-практическая конференція студентов, аспирантов и молодых ученых.- Київ: Політехніка, 2003.- с.42-43.

9. Висковатова Т.П., Шевченко Р.П. Психокоррекционные возможности иcпользования физических загрузок в клинике ишемической болезни сердца // Молода спортивна наука України. Збірник наукових праць з галузі фізичної культури та спорту.- выпуск 11.- Львов, 2007.- с.71-72 (особистий внесок - 2/3 розробки, складена система реабілітаційно-корекційного комплексу)

10. Шевченко Р.П. Проблема зростання захворювань серцево-судинними відхиленнями населення сучасної України // 60-я професорко-викладацька науково-технічна конференція Одеського національного морського університету.- Одеса, 2007.- с. 75.