1. В дисертації дано теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі розробки системи диференційованої терапії емоційних розладів у чоловіків, хворих на ішемічну хворобу серця з порушеннями сексуальної функції на основі комплексного клінічного та психодіагностичного дослідження їх клінічної структури і особливостей патопсихологічних механізмів. 2. Психопатологічна структура у хворих на ішемічну хворобу серця з порушеннями сексуальної функції характеризується наявністю афективних розладів (невротична депресія у 68,33±3,00% хворих) і невротичних реакцій (фобічна – 47,08±3,22%, іпохондрична – 24,58±2,78%, дезадаптації – 22,50±2,70%, обсесивно-компульсивна – 5,83±1,51%). 3. Хворі на ішемічну хворобу серця з порушеннями сексуальної функції характеризуються переважанням високого рівня реактивної тривоги (77,50±2,70%). Високий рівень особистісної тривожності при цьому реєструється лише у хворих зі стабільною стенокардією поза залежністю від наявності в анамнезі інфаркту міокарду (82,00±2,72%), хворі з постінфарктним кардіосклерозом відрізняються помірним рівнем особистісної тривожності (60,00±7,75%). Виражена депресія виявляється у 58,00±3,49% хворих на ішемічну хворобу серця з порушеннями сексуальної функції (стабільна стенокардія), для хворих на ішемічну хворобу серця з порушеннями сексуальної функції (постінфарктний кардіосклероз) характерні показники помірно вираженої депресії (72,50±7,06%). Більшість хворих на ішемічну хворобу серця з порушеннями сексуальної функції, стабільною стенокардією, оцінюють своє самопочуття, активність і настрій як низькі (відповідно 84,50±2,56%, 61,00±3,45%, 87,00±2,38%), хворі з постінфарктним кардіосклерозом як низький оцінюють лише настрій (62,50±7,65%). 4. Ступень впливу ішемічної хвороби серця з порушеннями сексуальної функції на соціальне функціонування хворих складає 42,50±3,19% і не має значущих розбіжностей між клінічними групами. При цьому структура даного впливу характеризується високим ступенем як віталізації (значущість сфери «обмеження задоволень» 94,58±1,46%), так і соціалізації (значущість сфери «погіршення відношення у сім’ї» 82,92±5,90%). Найбільш розповсюдженими серед хворих на ішемічну хворобу серця з порушеннями сексуальної функції є тривожний (29,58±2,95%), іпохондричний (20,83±2,62%) і ергопатичний (17,08±2,43%) типи відношення до хвороби. 5. При усіх формах захворювання найчастіше спостерігаються застрягаючий (26,67±2,85%) і тривожний (23,75±2,75%) типи акцентуації, рідше – демонстративний (2,08±0,92%), циклотимічний (2,92±1,09%), збудливий (3,75±1,50%) та екзальтований (4,17±1,67%) типи. 6. Для всіх обстежених характерно зниження сексуальної активності, котре поряд зі зниженням ерекції і сексуального задоволення є найчастішим наслідком ішемічної хвороби серця з порушеннями сексуальної функції. Незалежно від вікової групи всі сексуальні порушення більш виражені у хворих зі стабільною стенокардією напруги з інфарктом міокарду в анамнезі та з постінфарктним кардіосклерозом. 7. Розроблені схеми лікування включають застосування раціональної, гіпносугестивної, особистісно-реконструктивної та сімейної психотерапії в індивідуальній та груповій формах. Апробація запропонованої системи терапії свідчить про її високу ефективність у 82,35±2,92% хворих, при цьому стійкий терапевтичний ефект протягом двох років зберігається у 72,94±3,41% хворих. |