1. Внаслідок проведених нами ембріологічних досліджень встановлено, що за способом насінної репродукції види є статевими (Fragaria viridis) та апоміктичними (агамними), серед яких необхідно виділити види з різними формами апоміксису: факультативні апомікти, які в локальних популяціях утворюють агамно-статеві комплекси (Potentilla aurea); псевдогамні апомікти з індукованим партеногенезом (Potentilla obscura); автономні апомікти (Cotoneaster horizontalis, Crataegus oxyacantha, C. monogyna, C. corallina, Alchemilla flabellatа, A. glabra). Одночасно у C. horizontalis та видів Crataegus нами виявлена і псевдогамія. 2. Стінка мікроспорангія у представників родини Rosaceae формується за типом дводольних. Тип тапетума секреторний. Чоловічий гаметофіт двоклітинний. Утворення мікроспор відбувається за симультанним типом. Мікроспорогенез у апоміктів супроводжується аномаліями при мейозі, що проявляються в утворенні уні- та тетравалентних хромосом, які в анафазі першого поділу мейозу нерівномірно розходяться до полюсів. Наслідком цих аномалій є утворення поліад – мікроспор, що містять мікро- та макроядра з різною кількістю хромосом, що призводить до зниження кількості морфологічно нормальних та утворення нежиттєздатних пилкових зерен. У статевих видів та факультативних апоміктів відсоток фертильних пилкових зерен коливається від 82 до 90% для Fragaria viridis та 62-82% для видів роду Potentilla. Роди Crataegus та Cotoneaster характеризуються значною варіабельністю відсотку стерильних пилкових зерен, а саме: від 23 до 68% (Crataegus) та 43,7% (Cotoneaster). У Alchemilla відсоток фертильних пилкових зерен знаходиться в межах від 21 до 38. 3. Особливості насінної репродукції Rosaceae обумовлені структурою і функціонуванням потужного спорогенного комплексу, реалізація функцій якого здійснюється як в напрямі статевого відтворення, так і апоміксису. Для статевих видів характерне трансформування значної кількості спорогенних клітин у мегаспороцити, утворення декількох тетрад мегаспор, паралельний розвиток декількох зародкових мішків із мегаспор одної або декількох тетрад (Fragaria viridis). Аналогічне функціонування спорогенного комплексу виявлено у статевих особин факультативних апоміктів (Potentilla aurea). Для апоміктів властивими є: незначна кількість мегаспороцитів, дегенерація центрального і латеральних мегаспороцитів, тетрад мегаспор, еуспоричних зародкових мішків, утворення диплоспоричних зародкових мішків, дегенерація спорогенного комплексу і його похідних в цілому, розвиток і диференціювання апоспоричних зародкових мішків. 4. У високогірного виду Potentilla aurea, з індукованим партеногенезом (псевдогамія), в межах локальних популяцій встановлено наявність агамно-статевих комплексів. Співвідношення статевого і агамного способів репродукції у таких комплексах варіабельне: у популяції з г. Близниці – 78 до 22%, г. Говерла – 68 до 32%, г. Піп-Іван Чорногірський – 60 до 40%. Домінуючим у популяціях є статеве відтворення. 5. Для видів Rosaceae притаманний гаметофітний апоміксис. Аналіз форм гаметофітного апоміксису свідчить, що диплоїдні зародкові мішки розвиваються як із клітин спорогенного комплексу шляхом випадання мейозу і заміни його мітозом – диплоспорично (Potentilla aurea, P. obscura, Cotoneaster horizontalis, Alchemilla flabellatа, A. glabra), так і мітотично із соматичних клітин нуцелуса – апоспорично (Potentilla aurea, P. obscura, Cotoneaster horizontalis, Crataegus oxyacantha, C. monogyna, C. corallina, Alchemilla flabellatа, A. glabra). Найбільш поширеною формою апоміксису є апоспорія – партеногенез та диплоспорія – партеногенез. Для Alchemilla характерна адвентивна нуцелярна ембріонія. 6. Ендосперм нуклеарного типу. У статевих видів і факультативних апоміктів ендосперм утворюється внаслідок потрійного злиття – полярних ядер із спермієм і передує розвитку зародка за формулою ендосперм-зародок. Утворення системи ендосперм-зародок у автономних апоміктів відбувається в напрямі – зародок-ендосперм. Індукуючим фактором для розвитку ендосперма є початкові стадії розвитку зародка. Формування системи зародок-ендосперм є специфічним явищем характерним для апоміктів Rosaceae. Розвиток зародка в представників родини Rosaceae відбувається за типом Asterad var. Geum. Виняток складає вид Potentilla obscura у якого встановлено і Solanad-тип var. Nicotiana. |