Анотація до роботи:

Городиловська Г.П. Елементи наукового та публіцистичного стилів в історичних творах Романа Іваничука. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2008.

У дисертації подано системний аналіз текстів історичних творів Романа Іваничука з погляду використання в їхній структурі елементів наукового та публіцистичного стилів, з’ясовано доцільність і прийоми реалізації таких засобів в історичній прозі, показано тенденції в їхньому вживанні та функції в різних мовленнєвих ситуаціях. Здійснено лексико-семантичний аналіз елементів наукового стилю (спеціальної лексики) та елементів публіцистичного стилю (суспільно-політичної лексики), а також специфічних синтаксичних конструкцій. Особливу увагу зосереджено на використанні наукових термінів у складі тропеїчних фігур – порівнянь і метафор.

1. Художні твори Романа Іваничука на історичну тематику є своєрідним рефлектором, який через призму минулого відбиває проблеми сучасності. Саме цьому підпорядкована мета письменника – змалювати історію України від XV до ХХ століть, осучаснити її та донести до свідомості читача. Цьому слугують продуманий відбір мовного матеріалу, а також особливості його використання. Будь-яке слово в художній прозі романіста вагоме, тому що вводить у текст уявлення автора про конкретну історичну епоху, побачену його очима.

2. Використання стильових маркованих засобів у мові художніх текстів Іваничука свідчить про високу майстерність автора. Аналіз цих текстів показав, що з інших функціональних стилів у них наявні елементи наукового, публіцистичного, офіційно-ділового, розмовного, конфесійного, а також епістолярного та ораторського як підстилів розмовного та публіцистичного, які виступають дієвим засобом об’єктивного і переконливого висвітлення найрізноманітніших питань, що їх торкається романіст. Виражальні одиниці названих стилів письменник вміло вплітає в мовну канву творів, змушує їх взаємодіяти, що створює неповторну атмосферу достовірності розповіді в історичних романах.

Елементи експресивних стилів (стилістичні колорити інтимності–ласкавості, гумору, сатири) в мові творів історичного жанру вжито для характеристики різних комунікативних ситуацій. Вони дають змогу письменникові описувати події, факти, змальовувати героїв. Ці елементи позначені авторською експресією, що відгукується в почуттях читача.

3. Особливо яскраво в історичних творах виокремлюються мовні засоби наукового стилю. Їх досить широко залучено в тканину художнього мовлення прозаїка, вони не тяжіють над художнім текстом і є органічним компонентом у його творах. Функціонування цих слів пов’язане із творчими задумами автора, сприяє відтворенню характерних подій минулого часу, надає формі відображення особливої естетичної спрямованості, розрахованої на досягнення максимальної передачі зображуваних історичних фактів.

4. Наявність лексем наукового стилю, зокрема термінів, свідчить про обізнаність письменника з різними галузями знань: і природничими, і суспільними. Статистичний аналіз показав, що найчастіше в творах романіста-історика вживається філософська (16,2%), правнича (10,1%), фінансово-економічна та банківська (8,5%), фізична (7,8%), літературознавча (7,3%), математична (7,0%) та медична (6,8%) лексика. Менш уживаною є мовознавча (4,5%), музична (4,4%), театральна (2,8%), хімічна (2,3%) та біологічна (2,1%). Зовсім мало використано астрономічної (1,9%), архітектурної та з образотворчого мистецтва (1,7%), географічної та геологічної лексики (1,2%). Наукову лексику Роман Іваничук використовує в прямому значенні, тобто у звичній для неї функції номінації понять, а також у стилістично-виражальному значенні, як образотворчий засіб. Тому, з одного боку, вона виконує інформативну роль і несе потрібну в творі наукову інформацію, а з іншого – функціонує як стилістичний засіб.

5. Відповідно до тематики творів та специфіки жанру, спеціальні слова часто знаходимо без жодних роз’яснень у тексті. Таке вживання зумовлене тим, що багато із цих назв увійшли до складу загальновживаних і є широко відомі. Проте автор використовує і терміни, які через своє вузьке, спеціальне призначення маловідомі й потребують роз’яснення, але їхній зміст письменник теж не завжди розкриває в тексті. Це, очевидно, пов’язано з тим, що для нього важливе не стільки значення цього слова, як його належність до конкретної наукової сфери. Трапляється, що окремі спеціальні слова розтлумачено в творах.

6. Уживані в переносному значенні терміни відображають глибокий процес естетизації. Для мови художніх творів романіста характерні метафори зі спеціальними словами, що пов’язано з асоціативним мисленням письменника. Серед метафор, до складу яких входить термін, особливе місце посідають індивідуально-авторські новотвори. Найчастіше метафоризованим компонентом у них стають іменники, в окремих випадках такими компонентами є прикметники та дієслова. У таких утвореннях виявляється характерна особливість Іваничукової манери письма.

7. Улюбленим засобом стилістичної виразності автора історичного жанру є порівняльні конструкції, об’єктом зіставлення в яких є найчастіше фізичні, математичні, хімічні, біологічні, астрономічні та медичні терміни. Спеціальні слова у складі таких порівнянь зазнають семантичних перетворень двопланового характеру.

Здатність Іваничука бути достовірним зумовлюється тим, що він вміє досконало стилізувати мову в науковій манері, добирати відповідні лексичні елементи наукового стилю, що є своєрідною та визначальною рисою індивідуального стилю письменника. Маємо підстави стверджувати, що наукова термінологія стала органічною складовою частиною словника історичних творів прозаїка.

8. Пишучи історичні твори, Р.Іваничук глибоко вникає в суспільні явища змальовуваної доби з проекцією на сучасність, тому для об’єктивного та реального відтворення цієї доби він користується елементами публіцистичного стилю. Аналіз художнього мовлення письменника показав, що з цього стилю в мову його романів увійшли суспільно-політична лексика (становить 15,4%) та специфічні синтаксичні конструкції. Стилістично маркована лексика використана здебільшого в номінативному значенні. Семантичних змін зазнає цей пласт слів, коли їх вжито як образотворчий засіб. Відповідно до розкриття змісту творів, створення ефекту сарказму, сатири автор використовує експресивні сталі словосполучення, які характеризують мову тоталітарного режиму. Для художніх творів письменника характерні й різні типи речень, зокрема речення із словесною анафорою; речення, побудовані за моделлю “запитання–відповідь”; окличні речення-гасла і навіть мікротексти стилізованого характеру, в яких яскраво виявляються ознаки публіцистики.

9. Аналіз елементів наукового і публіцистичного стилів в історичних творах Романа Іваничука дав змогу осмислити минуле, побачити його зв’язок із сучасністю, заглибитися в мовну індивідуальність автора, а також засвідчив, що письменник, користуючись багатими ресурсами національної мови, розширює її функціональні можливості.

Публікації автора:

1. Городиловська Г. П. Елементи публіцистичного стилю у романі “Орда” Р. Іваничука / Г. П. Городиловська // Вісник Харківського національного університету. Серія філологія. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, 2000. – № 491.– С. 648–651.

2. Городиловська Г. Функціонування елементів наукового стилю у романі Р. Іваничука “Четвертий вимір” / Галина Городиловська // Науковий вісник Чернівецького університету. Слов’янська філологія : Збірник наукових праць. – Чернівці : Рута, 2001. – Вип. 119. – С. 154–161.

3. Городиловська Г. Семантико-стилістична характеристика термінологічної лексики в історичних творах Р. Іваничука / Галина Городиловська // Науковий часопис “Філологічні студії”. – Луцьк : Волинський Академічний Дім, 2002. – №3. – С. 99–108.

4. Городиловська Г. Термінологічна лексика як елемент наукового стилю в історичних творах Р. Іваничука / Галина Городиловська // Вісник Луганського державного педагогічного університету. Філологічні науки. – Луганськ : Видавництво ЛДПУ “Альма Матер”, 2002. – №4(48) квітень. – С. 83–88.

5. Городиловська Г. Елементи наукового стилю у романі “Шрами на скалі” Р. Іваничука / Галина Городиловська // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. – Вип. 30. – С. 286–292.

6. Городиловська Г. П. Правнича термінологічна лексика в історичних творах Р. Іваничука / Г. П. Городиловська // Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Філологічні науки. – К. : Видавничий дім “КМ Академія”, 2003. – С. 43–47.

7. Городиловська Г. Проблема стилів в українському мовознавстві / Галина Городиловська // Вісник Львівського університету. Серія журналістика. – Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. – Вип. 23. – С. 136–143.

8. Городиловська Г. Термінологічна лексика та її стилістичне використання у художньому тексті / Галина Городиловська // Українська термінологія і сучасність. – К. : КНЕУ, 2003. – Вип. V. – С. 202–205.

9. Городиловська Г. Елементи наукового стилю в історичних творах Р. Іваничука / Галина Городиловська // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2004. – Вип. 34. – С. 259–265.

10. Городиловська Г. Термінологічні слова і словосполучення у складі метафор (на матеріалі художніх творів Р. Іваничука) / Галина Городиловська // Вісник Прикарпатського національного університету. Філологія. – Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2007. – Вип. XV-XVIII. – С. 582–584.