Анотація до роботи:

Рябцев А. Д. Електрошлаковий переплав металів та сплавів під флюсами з активними добавками у печах камерного типу. – Рукопис.

Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.16.07 “Металургія високочистих металів і спеціальних сплавів” – Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України, м. Київ, 2004 р.

Дисертація присвячена розробці теоретичних основ камерного електрошлакового переплаву (КЕШП), дослідженню його основних закономірностей, створенню і реалізації технології одержання товарних злитків з різних металів і сплавів.

На основі термодинамічного аналізу характеристик активних флюсів створена математична модель поводження компонентів металвміщуючих шлакових систем на фторидній основі (МеF₂ – Ме), досліджені фізико-хімічні, електричні і теплові особливості КЕШП під флюсами системи і визначені величини електропровідності флюсів системи .

Уперше теоретично обґрунтовані й експериментально підтверджені механізми видалення включень нітриду титану з титану і титанових сплавів при КЕШП флюсом системи .

Досліджені можливості одночасного рафінування, модифікування і мікролегування сталі кальцієм при КЕШП під флюсом системи .

Досліджені умови легування азотом сплавів на основі заліза при ЕШП у камерній печі в атмосфері азоту.

Розглянуті перспективні напрямки використання розробленої технології для виробництва ряду спеціальних сплавів. На прикладі сплавів титан-алюміній і залізо-неодим-бор показана принципова можливість одержання інтерметалідів методом КЕШП.

1. Показано, що реальним і перспективним напрямком в області виробництва злитків високореакційних металів і сплавів є електрошлаковий переплав під металвміщуючими флюсами в печах камерного типу (КЕШП). Розроблені теоретичні основи даного процесу і дослідження його основних закономірностей дозволили створити і реалізувати технології одержання товарних злитків з різних металів і сплавів.

2. На підставі теоретичних розрахунків і практичних досліджень поводження компонентів шлакової системи при ЕШП різних металів і сплавів у камерній печі в атмосфері аргону розроблена комплексна фізико-хімічна модель, що являє собою систему розрахунків, реалізованих у вигляді спеціального програмного забезпечення. Ця модель дозволяє розрахувати для рівноважних і нерівноважних умов концентрацію, активність, парціальні тиски, швидкість випаровування металевого компонента і його фториду залежно від складу і температури шлаку, а також визначати ступінь рафінування атмосфери печі.

3. Теоретично і практично визначений оптимальний, з погляду технологічності, рафінування і модифікування різних матеріалів, вміст металевого кальцію в шлаках системи . Він залежить від температури процесу і знаходиться в межах від 2 до

6 % _ваг.

4. Досліджені особливості електричних і теплових характеристик при КЕШП під різними флюсами. Встановлено, що під час переплаву під флюсом системи спостерігається перехід ЕШП у нестійку дугову область із рівнем коефіцієнта гармонік у межах 25-30 % у порівнянні з 2-3 % під час переплаву сталі під флюсом АНФ-6.

5. Розроблена методика визначення електропровідності шлаку системи в процесі реального КЕШП. Визначена величина електропровідності цього шлаку, що знаходиться в межах 1923 Ом^–1см^–1 . Встановлено, що значення електропровідності при температурах переплаву практично не залежать від маси кальцію, що додається в шлак, в розглянутих межах 315 % _ваг.

6. Теоретично обґрунтовані й експериментально підтверджені умови видалення включень нітриду титану з титану і титанових сплавів при КЕШП під флюсом . Під час використання даного флюсу парціальний тиск азоту в шлаці встановлюється на рівні 10^-12Па, у газовій фазі – 10^-22Па, що істотно нижче, ніж у нітридному включенні – 10^-3Па, що створює термодинамічну рушійну силу для видалення азоту. Встановлено, що руйнування збагачених азотом включень відбувається за рахунок взаємодії включення зі шлаком в умовах градієнта парціальних тисків азоту, який сформувався в робочому просторі камерної печі, зі швидкістю 0.7-1.1 мм/с. При цьому азот частково перерозподіляється у твердому розчині титанового злитка і частково переходить у газову фазу.

7. Встановлена можливість одночасного рафінування, модифікування і мікролегування сталі кальцієм у процесі КЕШП. Показано, що при змісті в шлаці системи від 2 до 6 % _ваг ([Са] = 0.002-0.006 %.) спостерігається значне рафінування металу і найбільш сильна модифікуюча дія на його первинну дендритну структуру, дендритну неоднорідність, а також диспергуючий вплив на вторинну мікроструктуру після перекристалізації. При більш високих вмістах кальцію в шлаці спостерігається ефект перемодифікування і погіршення рафінування металу, що переплавляється.

8. У роботі запропонована і випробувана комплексна технологія виготовлення виробів з g-алюмініду титану, в основі якої лежить одержання злитків інтерметалідів методом КЕШП, здрібнювання їх у порошок і виготовлення виробів методом високотемпературного спікання при тисках (9.81-49.05)10⁶Па у вакуумі 133.3210^-3Па .

9. Термодинамічно обґрунтовані й експериментально підтверджені умови азотування сталі з газової фази під час електрошлакового переплаву під флюсом системи в камерній печі в атмосфері азоту при тиску в 101 кПа за рахунок ефекту «накачування».

10. Встановлено, що КЕШП у середовищі аргону під флюсом , що містить 40-80 % _ваг фторидів РЗМ, дозволяє легувати метал злитка до значень 0.16-0.17 % _ваг РЗМ. Уведення ж у шлакову систему металевого кальцію до 7 % _ваг підвищує ступінь засвоєння рідкісноземельних металів до 84.5 %. Вміст РЗМ у металі досягає 0.54 % _ваг.

11. Експериментальним шляхом показана принципова можливість одержання сплавів залізо-неодим-бор шляхом переплаву в контрольованому середовищі під флюсом, що містить металевий кальцій, складеного за висотою електрода з залізної трубки з оксидом неодиму (98.7 %) та порошком бору і стрижня з армко-заліза. При цьому одночасно з плавленням заліза і бору відбувається відновлення кальцієм неодиму з його оксиду. Після кожного наступного переплаву вміст неодиму в злитку підвищується в середньому на 1.5-1.7 % _ваг.

12. З метою вивчення електричних і теплових характеристик процесу КЕШП розроблена вимірювальна інформаційна система (ІВС). Для аналізу й обробки одержаних сигналів створена комп'ютерна програма, що дозволяє розраховувати діюче значення струму і напруги, коефіцієнт форми, гармонійний склад. Показано перспективність використання такої характеристики як гармонійний склад струму для контролю і керування плавкою.

Публікації автора:

1. О влиянии кальция в сталях с различным содержанием углерода / Е.Л. Зац, В.Н. Радченко, А.Д. Рябцев, Е.Л. Иванов // Известия высших учебных заведений. Черная металлургия.-1991.-№7.-С.13-17.

2. Электрошлаковый переплав стали под флюсом системы CaF₂-фториды РЗМ/ Е.Л. Корзун, В.Н. Радченко, Е.Л. Зац, А.Д. Рябцев // Проблемы специальной электрометаллургии.-1995.-№2.-С.14-20.

3. Benz M.G., Meschter P.J., Nic J.P., Perocchi L.C., Gigliotti M.F.X, Gilmore R.S., Radchenko V.N., Riabtsev A.D., Tarlov O.V., Pashinsky V.V. ESR as a Fast Technique to Dissolve Nitrogen-rich Inclusions in Titanium // Materials Research Innovations. 1999, Issue 6 , pp. 364-368. USA.

4. Riabtsev A.D., Troynskiy A.A., Tarlov O.V., Pashinsky V.V., Benz M.G., Radchenko V.N. The developmen and investigation of the new technology-“active slag ESR” for refining of titanium alloys // Международный сборник научных трудов, Выпуск 8, Прогрессивные технологии и системы машиностроения ДонГТУ, Донецк, 1999. с.285-288.

5. Рябцев А.Д. Установка для электрошлакового переплава высокореакционных металлов и сплавов под активными кальцийсодержащими флюсами в контролируемой атмосфере или вакууме // Збірник наукових праць ДонДТУ. Металургія. – Випуск 14.- Донецк: ДонДТУ.- 1999. –– С. 58-60.

6. Рябцев А.Д., Троянский А.А., Ярошенко А.П., Савоськин А.П., Тарлов О.В., Иванов Е.Л., Радченко В.Н., Капкан Л.М., Попов А.Ф. Использование терморасщепленного графита в качестве тепло- и газоизолирующего покрытия при электрошлаковом переплаве сталей и сплавов // Проблемы специальной электрометаллургии.-1999.-№3.-С.9-15.

7. Рябцев А.Д., Троянский А.А., Тарлов О.В., Пашинский В.В., Бенц М.Дж., Радченко В.Н. Исследование возможности получения титан-алюминевого сплава методом электрошлакового переплава в инертной атмосфере под "активными" кальцийсодержащими флюсами // Проблемы специальной электрометаллургии. – 2000. – №1. – С. 75–78.

8. Рябцев А.Д., Троянский А.А, Пашинский В.В., Тарлов О.В., Бенц М.Дж. Исследование механизма разрушения нитридных включений в титановых сплавах при электрошлаковом переплаве под «активными» металлсодержащими флюсами // Наук. Праці ДонДТУ. Металургія. Випуск 18.- Донецьк: ДонДТУ.- 2000.- С. 65-69.

9. Рябцев А.Д., Троянский А.А., Пашинский В.В., Бенц М.Дж. Исследование возможности изготовления изделий из у-алюминида титана, полученного электрошлаковой технологией, методами порошковой металлургии // Международный сборник научных трудов, Выпуск 10, Прогрессивные технологии и системы машиностроения ДонГТУ, Донецк, 2000. с.213-218.

10. Рябцев А.Д., Троянский А.А., Тарлов О.В., Радченко В.Н. Лабораторное опробование возможности легирования титана редкоземельными элементами из шлака в процессе ЭШП // Проблемы специальной электрометаллургии. – 2000. – №2. – С. 11–15.

11. Пашинская Е.Г., Рябцев А.Д., Пашинский В.В., Белоусов Н.Н. Разработка технологии производства алюминидов титана и методов формирования заданной структуры и свойств // Физика и техника высоких давлений, 2000, том 10, № 3 с.48-55.

12. Исследование механизма разрушения нитридных включений в титановых сплавах при электрошлаковом переплаве под активными металлсодержащими флюсами/ А.А. Троянский, А.Д. Рябцев, О.В. Тарлов, В.В. Пашинский, М.Дж. Бенц, В.Н. Радченко// Теория и практика металлургии. – 2000. – №6(20). – С.11-12.

13. Разработка технологии интерметаллических соединений на базе алюминия и титана / В.В. Назаренко, Е.Г. Пашинская, А.Д. Рябцев, В.В. Пашинский // Металл и литье Украины. – 2001 – №7-9. – C.67-70.

14. Рябцев А.Д., Троянский А.А. Производство слитков титана, хрома и сплавов на их основе в камерных печах под «активными» металлсодержащими флюсами // Проблемы специальной электрометаллургии. – 2001 – № 4. – С. 6-10.

15. Троянский А.А., Рябцев А.Д., Самборский М.В., Мастепан В.Ю. Использование измерительной информационной системы для исследования процесса ЭШП // Металл и литье Украины. – 2002 – №7-8. – C.25-26.

16. Рябцев А.Д., Троянский А.А., Пашинский В.В., Самборский М.В., Картер В.Т. Использование электрошлаковой технологии для рафинирования титана и титановых сплавов от обогащенных азотом включений // Проблемы специальной электрометаллургии. – 2002 – № 3. – С. 10-13.

17. Рябцев А.Д., Троянский А.А., Корзун Е.Л., Мастепан В.Ю., Самборский М.В. Легирование металла азотом из газовой фазы в процессе ЭШП // Проблемы специальной электрометаллургии. – 2002 – № 4. – С. 3-8.

18. Рябцев А.Д., Троянский А.А., Мастепан В.Ю., Самборский М.В. Об электропроводности флюсов системы // Современная электрометаллургия. – 2003 – № 1. – С. 3-4.

19. Исследование возможности использования электрошлаковой технологии для получения высококачественных слитков чистой меди из различных видов отходов/ А.Д. Рябцев, А.А. Троянский // Металлургическая и горнорудная промышленность.-2001.-№2.-С.67-69.

20. Григоренко Г.М., Лакомский В.В., Рябцев А.Д., Помарин Ю.М., Троянский А.А., Орловский В.Ю. О возможности транспорта азота через фторидные шлаки с металлическим кальцием при ЭШП // Современная электрометаллургия. – 2003 – № 4. – С. 12-14.

21. Рябцев А.Д., Троянский А.А., Пашинский В.В. К вопросу о возможности получения сплавов железо-неодим- бор в камерных печах ЭШП // Наук. Праці ДонДТУ. Металургія. Випуск 66.-Донецьк:ДонДТУ. – 2003. – С.33-38.

22. Радченко В.Н. Рябцев А.Д., Корзун Е.Л. Корнеев Л.И. Получение способом электрошлакового переплава заготовок катодов для нанесения покрытий // Бюллетень НТИ “Черная металлургия” Выпуск №11 (1099), 1990 г.

23. Радченко В.Н., Рябцев А.Д. Тарлов О.В., Иванов Е.Л. Электрошлаковое рафинирование металлов и сплавов под активными флюсами // Физико-химические основы металлург. Процессов. Ч III.-М.:Черметинформация,1991.-С.49.

24. United States Patent US 6,309,441 B1, Reduction-melting process to form rare earth-transition metal alloys and the alloys. M.G.Benz, R.J.Zabala, V.N.Radchenko, A.D.Riabtsev, O.V.Tarlov Date of Patent oct.30,2001.

25. International Patent Classification: C22B 9/18, International publication Number: WO 99/20804, 29 29.04.99. Method for Dissolution of Nitrogen-Rich Inclusions in Titanium and Titanium Alloys. M.G. Benz, B.P. Bewlay, M.F. Gigliotti,W.T. Carter, B.A. Knudsen, P.J. Meschter, R.J. Zabala, J.P. Nic, L.C. Perocchi, V.N. Radchenko, A.D. Riabtsev, O.V. Tarlov.

Додаткові публікації:

26. Riabtsev A.D., Tarlov O.V., Pashinsky V.V., Benz M.G., Radchenko slag” ESR refining of titanium alloys for dissolution of nitrogen-rich inclusions // Proc.of the Ninth World Conf. on Titanium, Saint-Petersburg, Russia, 7-11 June 1999.-Saint-Petersburg: CRISN “Prometey”.-1999.-P.1507-1514.

27. Рябцев А.Д., Троянский А.А., Тарлов О.В., Пашинский В.В., Максимов А.П., Бенц М.Дж., Радченко В.Н. Разработка и внедрение в Донецком регионе технологии производства высококачественных слитков титана и титановых сплавов методом электрошлакового переплава в контролируемой атмосфере под активными металлсодержащими флюсами // Приоритеты научно-технического и инновационного развития: Материалы Региональной научно-технической конференции (28-30 сентября 1999г., г.Донецк).-Том1.-Донецк:ДонГТУ Минобразования Украины, ИЭПИ НАН Украины, Юго-Восток, 1999.-С.95-101.

28. Troyansky A.A., Ryabtsev A.D., Tarlov O.V., Pashinsky V.V., Benz M.G., Radchenko V.N. The Development of Technology of High-Quality Ingot Manufacturing from Metals with High Reaction Ability (Cr,Ti,V and others) by the ESR Method under “Active” calcium-Containing Slag System // Proc. of the 9-th International Metallurgical Conference, "Metal 2000", 16-18.5.2000-Ostrava, Czech Republic.

29. Ryabtsev A., Troyansky A., PashinskyV., RadchenkoV. The developmant of the technology of high quality ingots manufacturing from metals with high-reaction ability (Cr, Ti and oth.) and alloya on their base with using of the method of electroslag remelting under “active” Ca-containing fluxes (on Donetsk State Technical University basis) // Proc. of the International Symposium on Electroslag Ramelting Technology and Equipmant. Medovar Memorial symposium. 15-17May, 2001 Kyiv, Ukraine: Elmet-Roll-Medovar Group.-2001.-
P 79-81.

30. Рябцев А.Д., Троянский А.А., Пашинский В.В., Самборский М.В. Использование камерных электрошлаковых печей для производства высокореакционных металлов и сплавов // Науково-практична конференція «Донбас-2020, наука і техніка-виробництву» (05-06.02.2002, м.Донецьк).- Донецьк: ДонДТУ.- 2002.- С. 267-272.

31. Ryabtsev A.D., Troyansky A.A., PashynskyV.V. Titanium aluminide produsing in chamber electroslag remelting furnace // Proceeding of the V. International Conference Metallurgy, Refractories and Environment. Stara Lesna, Hegh Tatras, Slovakia, May 13-16, 2002.-Slovakia: Institute of Metallurgy and Materials, Harlequin, s.r.o., Kosice.-2002.-P. 323-327.

32. Troyansky A.A., Ryabtsev A.D., Samborsky M.V. Using of Information-measurment system for Diagnostic and Investigation of Electroslag Remelting Process (ESR) // Proceeding of the V. International Conference Metallurgy, Refractories and Environment. Stara Lesna, Hegh Tatras, Slovakia, May 13-16, 2002.-Slovakia: Institute of Metallurgy and Materials, Harlequin, s.r.o., Kosice.-2002.-P. 427-432.

33. Рябцев А.Д., Троянский А.А., Пашинский В.В., Самборский М.В. Электрошлаковые технологии рафинирования и легирования металлов и сплавов в камерной печи с использованием «активных» металлсодержащих флюсов // Специальная металлургия: вчера, сегодня, завтра: Материалы Межд. научно-техн. Конф.( 8-9 октября 2002 г., г. Киев, КНТУ).- Киев: ІВЦ “Видавництво “Політехніка””, 2002.-С.110-113.

34. Benz M.G., Meschter P.J., Nic J.P., Perocchi L.C., Gigliotti M.F.X, Gilmore R.S., Radchenko V.N., RiabtsevA.D., Tarlov O.V., Pashinsky V.V. Dissolution of Nitrogen-Rich Inclusions in Titanium Alloys by “Active Slag” ESR Refinig // Technical Information Series, USA, 98CRD131, September 1998, Class 1.- USA: General Electric Company.-1999.-P.1-5.

35. Riabtsev A.D., Tarlov O.V., Pashinsky V.V., Benz M.G., Radchenko slag” ESR refining of titanium alloys for dissolution of nitrogen-rich inclusions // Proc. of the Asian Industrial Technology Congress (AITC’99),Hong Kong, 26-29 April 1999.

36. Riabtsev A.D., Tarlov O.V., Pashinsky V.V., Benz M.G., Perocchi L.C. and Radchenko V.N.. “Active Slag” ESR Refining of Titanium Alloys for Dissolution of Nitrogen-Rich Inclusions // Technical Information Series, USA, 2000CRD040, April 2000, Class 1.- USA: General Electric Company.-2000.-P.1-12.

37. Ryabtsev A.D., Troyansky A.A., PashynskyV.V. Using of ESR technology under activ calcium containing fluxes for the titanium aluminide producing // Proceeding of the 11^th. International Metallurgical & Material Conference «Metal 2002». 14-16.05.2002 Hradec nad Moravich, Czech Republic: TANGER ltd.-2002

38. Ryabtsev A.D., Troyansky A.A., Pashinsky V.V., Samborsky M.V., Carter W.T., Benz M.G. Electroslag refining of titanium for the removal of nitrogen-rich inclusions // Proceeding of the 2003 International Symposium on Liquid Metal Processing and Casting «LMPC 2003». Nancy, France, September 21-24, 2003.- P 141-149.

39. Grigorenko G.M., Lakomsky V.V., Ryabtsev A.D., Pomarin Yu.M., Troyansky A.A., Orlovsky V.Yu. Possibility of transporting nitrogen through fluoride slags containing calcium metal during ESR // Proceeding of the 2003 International Symposium on Liquid Metal Processing and Casting «LMPC 2003». Nancy, France, September 21-24, 2003.- P 151-153.

Авторских свидетельствах и патентах:

40. А.с. 1319578 СССР, М.Кл. С 22 В 9/18. Способ электрошлакового переплава. В.Н. Радченко, А.В. Кодак, А.Г. Пономаренко, Е.Л. Иванов, А.Д. Рябцев, В.З. Камалов, А.И. Боровко, В.И. Фролов, А.Н. Шандыба (СССР) № 3754025/22-02 заявлено 15.06.84, не публ.

41. А.с. 1380227 СССР, М.Кл. С 22 В 9/18.Способ электрошлакового переплава тугоплавких металлов и сплавов. В.Н. Радченко, А.Д. Рябцев, А.Г. Пономаренко, Е.Л. Корзун, Е.Л. Иванов, О.В. Тарлов, С.В. Терехов (СССР) № 4040776/31-02 заявлено 20.03.86, не публ.

42. А.с. 1380217 СССР, М.Кл. С 21 С 5/54, С 22 В 9/18. Способ получения флюса для электрошлакового переплава. В.Н. Радченко, А.Д. Рябцев, А.Г. Пономаренко, Л.И. Корнеев, В.И. Родионов (СССР) № 4040408/31-02 заявлено 19.03.86, не публ.

43. А.с. 1407065 СССР, М.Кл. С 21 С 5/54. Флюс для электрошлакового переплава. С.В. Терехов, В.Н. Радченко, Е.Л. Иванов, О.В. Тарлов, А.Г. Пономаренко, Е.Л. Корзун, А.Д. Рябцев, В.И. Литвинов (СССР) № 4116076/31-02 заявлено 30.06.86, не публ.

44. А.с. 1410540 СССР, М.Кл. С 21 С 5/54. Флюс для электрошлакового переплава. В.Н. Радченко, С.В. Терехов, Е.Л. Корзун, А.Г. Пономаренко, О.В. Тарлов, Е.Л. Иванов, А.Д. Рябцев, В.В. Супруненко, В.Н. Минаков, В.Н. Статкевич, В.Г. Мизин, Л.И. Корнеев, В.В. Родионов (СССР) № 4116078/31-02 заявлено 30.06.86, не публ.

45. А.с. 1424345 СССР, М.Кл. С 21 С 5/54. Флюс для электрошлакового переплава. С.В. Терехов, В.Н. Радченко, В.И. Литвинов, Е.Л. Иванов, А.Г. Пономаренко, А.Д. Рябцев, Ю.М. Мухин, Е.Л. Корзун, О.В. Тарлов (СССР) № 4040777/31-02 заявлено 20.03.86, не публ.

46. А.с. 1429576 СССР, М.Кл. С 22 В 9/18. Способ электрошлакового переплава. В.Н. Радченко, А.Д. Рябцев, О.В. Тарлов, Л.И. Корнеев, В.В. Родионов (СССР) № 4139124/31-02 заявлено 28.10.86, не публ.

47. А.с. 1443420 СССР, М.Кл. С 22 В 9/18. Способ электрошлакового переплава. В.Н. Радченко, О.В. Тарлов, С.В. Терехов, А.Д. Рябцев, Е.Л. Иванов, Е.Л. Корзун (СССР) № 4210222/31-02 заявлено 16.03.87, не публ.

48. А.с. 1445220 СССР, М.Кл. С 22 В 9/18. Способ электрошлакового переплава хромоникелевых сплавов. В.Н. Радченко, А.Д. Рябцев, А.Г. Пономаренко, Е.М. Ломков, В.П. Степанов, В.С. Тальянцев, В.Г. Мизин, Н.И. Чернега, А.Т. Овчарук, А.С. Дубровин, В.Л. Кузнецов, Б.В. Воронин, С.С. Максимовских (СССР) № 4234712/31-02 заявлено 22.04.87, не публ

49. А.с. 1503330 СССР, М.Кл. С 22 В 35/00. Лигатура для выплавки хромоникелевых сплавов. В.Н. Радченко, А.Д. Рябцев, Е.Л. Корзун, А.Г. Пономаренко, Е.М. Ломков, Б.Ф. Борин, В.П. Степанов (СССР) № 4331097/31-02 заявлено 05.10.87, не публ

50. А.с. 1593239 СССР, М.Кл. С 21 С 5/54. Флюс для электрошлакового переплава меди и ее сплавов. В.Н. Радченко, А.Д. Рябцев, Е.Л. Корзун, Л.И. Корнеев (СССР) № 4640908/31-02 заявлено 25.01.89, не публ.

51. А.с. 1656884 СССР, М.Кл. С 22 В 9/18. Способ получения расходуемых электродов. В.Н. Радченко, О.В. Тарлов, А.Д. Рябцев, А.П. Максимов (СССР) № 4662621/31-02 заявлено 15.03.89, не публ.

52. А.с. 1624815 СССР, М.Кл. В 22 F 3/12//C 22 B 9/18. Способ получения расходуемых электродов. В.Н. Радченко, А.Д. Рябцев, С.В. Терехов, Е.Л. Корзун, А.А. Андреев, Г.Н. Картмазов, В.К. Ушаков, Л.И. Корнеев, А.А. Семенов, А.Г. Слемзин, В.В. Родионов, Т.П. Волкова (СССР) № 4496740/02 заявлено 21.10.88, не публ.

53. А.с. 1739652 СССР, М.Кл. С 22 В 9/18. Способ старта электрошлакового переплава. В.Н. Радченко, О.В. Тарлов, А.Д. Рябцев, А.П. Максимов (СССР) № 4657123/02 заявлено 01.03.89, не публ.

54. А.с. 1767905 СССР, М.Кл. С 22 В 34/32. Способ рафинирования хрома. В.Н. Радченко, В.И. Трефилов, А.Н. Ракицкий, А.Д. Рябцев, Е.Л. Корзун, О.В. Тарлов, С.Ю. Андриенко (СССР) № 4858319/02 заявлено 08.08.90, не публ.

55. А.с. 1782035 СССР, М.Кл. С 21 С 5/54. Флюс для электрошлакового переплава. В.Н. Радченко, О.В. Тарлов, В.В. Супруненко, А.Д. Рябцев (СССР) № 4867134/02 заявлено 14.09.90, не публ.

56. А.с. 1751993 СССР, М.Кл. С 21 С 5/54. Флюс для электрошлакового переплава. В.Н. Радченко, Е.Л. Корзун, О.В. Тарлов, А.Д. Рябцев, Е.Л. Иванов (СССР) № 4867133/02 заявлено 14.09.90, не публ.

57. Патент СССР 1789074, С 22 В 9/18. Способ электрошлакового переплава. В.Н. Радченко, Е.Л. Иванов, А.Д. Рябцев, О.В. Тарлов, Е.Л. Корзун, А.П. Ярошенко, В.В. Шапранов, В.А. Кучеренко, М.В. Савоськин (СССР) № 5019292/02 заявлено 28.10.91, зарегистрировано 15.09.92г не публ.

58. Патент України 23150А, С 22 С1/08, Спосіб переплавлення металів та сплавів. О.П. Ярошенко, О.В. Тарлов, М.В. Савоськін, А.Д. Рябцев, О.А. Троянський, Л.Г. Скряіна (Україна)-94117644. Зарєєстровано 31.08.98 р.

59. Патент України 23387А, С 22 В34/12, Спосіб електрошлакового переплавлення титану. О.П. Ярошенко, В.М. Радченко, М.В. Савоськін, О.В. Тарлов, Л.М. Капкан, Б.І. Медовар, А.Ф. Попов, А.Д. Рябцев, Л.Г. Скрябіна, Є.Л. Корзун, Є.Л. Іванов (Україна)-95041554. Зарєєстровано 31.08.98 р.

60. А.с. 1185859 СССР, М.Кл. М.Кл. С 22 В 9/18. Способ старта электрошлакового переплава. В.Н. Радченко, А.Д. Рябцев, А.Г. Пономаренко, Ю.М. Мухин, О.В. Тарлов (СССР) № 3705890/22-02 заявлено 29.02.84, не публ.

У Публікаціях, що виконані в співавторстві, дисертантові належить наступне:

[3, 4, 8, 12, 16] – дослідження механізму руйнування збагачених азотом включень при КЕШП під кальційвміщуючими флюсами, практична перевірка запропонованого механізму, аналіз одержаних результатів; [7, 9, 11, 13] – ідея використання КЕШП для одержання інтерметалідів системи титан-алюміній, її практична реалізація, проведення обробки одержаних результатів і розробка технології; [1] – вивчення рафінуючої, модифікуючої і мікролегуючої дії металевого кальцію на сталі різного класу при КЕШП під флюсом ; [2, 10] – ідея та її практична реалізація використання КЕШП для легування сплавів рідкісноземельними металами, встановлення умов, що забезпечують заданий вміст їх у металі; [15] – дослідження електричних характеристик КЕШП під флюсами системи , встановлення закономірностей про перехід ЕШП під кальційвміщуючими системами в нестійку дугову область з високим рівнем коефіцієнта гармонік; [17, 20] – ідея використання металевого кальцію та КЕШП для створення умов переходу азоту з газової фази в метал, практична її перевірка, аналіз одержаних результатів; [6] – експериментальне випробування використання терморозщіпленого графіту як тепло- і газоізолюючого покриття під час електрошлакового переплаву сталей і сплавів, аналіз одержаних результатів; [14, 22, 23] – практичне використання розроблених технологій; [18] – ідея та методика визначення електропровідності флюсів системи в умовах реального КЕШП, визначення величин електропровідності, проведення аналізу одержаних результатів; [21] – встановлення умов та практична реалізація ідеї використання КЕШП та кальцію для одержання сплавів системи залізо-неодим-бор, встановлення умов, що забезпечують заданий їх вміст у металі, практична реалізація ідеї використання КЕШП [19] – використання активних флюсів для рафінування міді; [24-25, 40-60] – рівнодолева участь автора в генеруванні ідей винаходів, їх експериментальній перевірці і промисловому випробуванні.