У дисертації наведені теоретичні узагальнення та нове розв’язання актуальної науково-практичної задачі створення електрооптичних резонансних НВЧ модуляторів, необхідних для розробки лазерних віддалемірів-рефрактометрів з абсолютною інструментальною похибкою вимірювання довжини, що не перевищує ± 0,05 мм при = 0,95, на основі: 1) розв’язування крайових задач про власні коливання та теплопровідності НКР, навантажених електрооптичними кристалами класу , чисельних та експериментальних досліджень тонкої структури електромагнітного та температурного полів як в порожнинах НКР, так і в об’ємах та на поверхнях електрооптичних кристалів; 2) аналізу властивостей електрооптичних кристалів класу в електромагнітних і теплових полях та обґрунтуванню вибору кристала ; 3) аналізу метрологічних характеристик електрооптичних резонансних НВЧ модуляторів лазерних пучків. Виконане дисертаційне дослідження дозволяє зробити наступні висновки щодо наукового значення та сформулювати рекомендації щодо практичного використання отриманих результатів. 1. Нові наукові та практичні результати, що отримані в дисертації, характеризуються наступними якісними та кількісними показниками. 1.1. У результаті розв’язування крайової задачі знайдені розподіли електромагнітного поля в об’ємі кристалів класу і порожнині резонатора, що дозволило встановити: - у коаксіальній частині резонатора збуджується -хвиля, в електрооптичному кристалі - -хвиля; - в області поширення лазерного пучка модуль подовжньої компоненти поля перевищує модуль радіальної компоненти поля більш, ніж у 100, що дозволяє ефективно використовувати подовжній лінійний електрооптичний ефект в одноосьових кристалах класу ; - електричні компоненти і мають різні градієнти в ортотропних кристалах класу , що приводить до нерівномірного нагрівання кристалів, тому потрібно дослідження температурних полів модулятора з метою вибору кристалів і теплових режимів їхньої роботи, що забезпечує стабільну максимальну глибину модуляції і мінімальні нелінійні і фазові спотворення промодульованого лазерного випромінювання. 1.2. Розв’язування стаціонарної крайової задачі теплопровідності НКР, навантажених на електрооптичні кристали класу і здійснюючих резонансні коливання, дозволило: - дізнатися про тонку структуру температурного поля в кристалі, що необхідно для визначення нелінійних і фазових спотворень, внесених кристалами в лазерний пучок при електрооптичній модуляції; - визначити, що максимальне нагрівання кристала відбувається в області зіткнення кристала з внутрішнім провідником НКР, де подовжня компонента електричної складової електромагнітного поля у НКР максимальна; - установити, що температурне поле в кристалі відповідає розподілу квадрата подовжньої компоненти електричної складової електромагнітного поля в НКР; - вивести прості інженерні формули для конструкторських розрахунків тем- ператури нагрівання кристала ЕОМ з міді М1, латуні Л-62 та інвару 36H+Ag при потужностях , які підводяться до НКР, від 0,05 до 5 Вт: - для ЕОМ з міді М1 при = 950: ; - для ЕОМ з латуні Л-62 при = 650: ; - для ЕОМ з інвару 36H+Ag при = 950: , де і вимірюється в градусах Цельсія, - у ватах. 1.3. Експериментальні та теоретичні дослідження температурного поля електрооптичного кристала , вмонтованого в НКР, дозволили: - установити залежності резонансної частоти ЕОМ від потужності мікрохвильового накачування: при -10 0C 40 0C і при 40 0C 90 0C, де вимірюється в градусах Цельсія, - у кілогерцах; - підтвердити, що залежність відносної діелектричної проникності електрооптичного кристала від температури в діапазоні від мінус 10 до 40 0C підкоряється закону Кюри-Вейса; - установити залежність відносної діелектричної проникності електрооптичного кристала від температури в діапазоні від 40 до 90 0C: , де вимірюється в градусах Цельсія, - безрозмірна величина; - установити гранично припустимі потужності для робочої температури кристала 100 0С () і критичні потужності для температури плавлення кристала 252 0С (), які підводяться в НКР, при резонансній частоті 0,5 ГГц і температурі навколишнього середовища 25 0С: - для ЕОМ з міді М1 та інвару 36H+Ag: = 1,3 Вт, = 4,5 Вт; - для ЕОМ з латуні Л-62: = 2 Вт, = 7,0 Вт. 1.4. Здобуті вирази для визначення залежності глибини модуляції лазерних пучків від модулюючої НВЧ потужності на частотах від 0,3 до 1 ГГц, що дозволило уточнити результати, опубліковані раніше: - при збільшенні модулюючої НВЧ потужності, а отже, і температури кристала, глибина модуляції падає, головним чином, внаслідок залежності резонансної частоти модулятора від потужності, тому для стабілізації резонансної частоти ЕОМ запропонований автогенераторний спосіб збудження модуляторів лазерних пучків із системою автопідстроювання частоти; - при модулюючих НВЧ потужностях, менших 10 мВт, залежність глибини модуляції від НВЧ потужності є лінійною. 1.5. Досліджена залежність коефіцієнта гармонік промодульованого лазерного пучка від глибини модуляції і модулюючої НВЧ потужності дозволила установити, що нелінійні спотворення промодульованого лазерного пучка не залежать від нелінійних спотворень модулюючого НВЧ сигналу, якщо коефіцієнт його гармонік менший мінус 70 дБ, і лінійно залежать від модулюючої НВЧ потужності. 1.6. Визначено, що при значеннях модулюючої НВЧ потужності, менших 1 Вт, фазові спотворення, внесені ЕОМ у лазерний пучок, уникливо малі. 1.7. Розроблено алгоритми та програми для машинного проектування електрооптичних резонансних НВЧ модуляторів лазерних пучків на основі НКР з наперед заданими технічними і метрологічними характеристиками. 1.8. Результати, що отримані в дисертації, дозволили розробити експериментальні зразки електрооптичних резонансних НВЧ модуляторів з абсолютною інструментальною похибкою, яка вноситься модулятором в абсолютну інструментальну похибку ЛВР, не більше ± 0,03 мм при = 0,95. Розроблені модулятори були впроваджені в ЛВР “АЗИМУТ” та “АЗИМУТ-М”. 2. Результати, що отримані в дисертації, рекомендується використовувати при розробці електрооптичних резонансних НВЧ модуляторів лазерних пучків, які можуть застосовуватися у лазерних вимірювальних системах, оптоелектронних датчиках, при рішенні задач метрології лазерного випромінювання, у волоконнооптичних лініях зв’язку, для стабілізації вихідної потужності лазерів. 3. Результати роботи знайшли практичне використання в Харківському державному науково-дослідному інституті метрології Держстандарту України, ВАТ “Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань” Національного космічного агентства України, Інституті радіофізики та електроніки ім. О.Я.Усикова Національної академії наук України та Харківському національному університеті радіоелектроніки Міністерства освіти і науки України. |