Анотація до роботи:

Раваєва М.Ю. Електрофізіологічні показники нейронів виноградного равлика і поведінка щурів при дії деяких N-уроноілпохідних амінокислот. – рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин – Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, Сімферополь, 2006.

В роботі досліджено вплив N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)--аланіну (ДАГУ-Ала), N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-D,L-глутамінової кислоти (ДАГУ-Глу), N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-гліцину (ДАГУ-Глі), 1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопіранозілуронової кислоти (ДАГУ), b-аланіну, D,L-глутамінової кислоти и гліцил-гліцину на нейрони виноградного равлика та поведінку щурів. За допомогою методу внутрішньоклітинного відведення біопотенціалів і аналізу кривої першої похідної потенціалів дії нейронів ППа1, ППа2, ППа7 і неідентифікованих нейронів вісцерального ганглію Helix albescens Rоssm. з’ясовано, що поріг для прояву нейротропного ефекту ДАГУ і ДАГУ-Глі у нейронів ППа2 складає 10^-6 М, а для решти типів нейронів порогові концентрації всіх тестованих сполук – 10^-5 М. Встановлено, що всі сполуки пропорційно концентрації, в цілому, пригнічують як вхідні натрієві і кальцієві, так і вихідні калієві трансмембранні іонні струми. При цьому сполука ДАГУ пригноблює вхідні і вихідні струми в рівному ступені, сполука ДАГУ-Ала, ДАГУ-Глу, b-аланін, D,L-глутамінова кислота и гліцил-гліцин надає інгибуючу дію переважно на вихідний калієвий, а ДАГУ-Глі – більшою мірою на вхідні натрієвий і кальцієвий іонні струми.

При проведенні етологічних експериментів встановлено, що при слабкому стресі (тест «відкрите поле») найбільш виражені антистресові ефекти відзначені для сполук ДАГУ-Глу і ДАГУ-Глі, які полягають у пригнобленні локомоції і збільшенні дослідницької активності, а сполука ДАГУ-Ала – підвищує локомоцію, дослідницьку активність і дефекацію, тобто надає психостимулюючу дію. При помірному стресі («чорно-біла камера») тільки сполука ДАГУ-Глі незначно підвищує частоту виглядань і виходів, а також тривалість виходів тварин у світлий відсік камери і надає анксіолітичний ефект, що перевершує по силі ефект пірацетаму. В моделях сильного стресу найефективнішим антидепресантом виявилася сполука ДАГУ-Глу, яка збільшує час активного плавання тварин у тесті Порсолта, і зменшує латентний період пасивного зависання щурів в тесті «підвішування за хвіст». Антідепрессантна дія ДАГУ-Глу перевершує дію амітріптіліну.

В моделі стресового ульцерогенезу, викликаного тривалим плаванням, тільки при введенні сполуки ДАГУ-Глі у тварин вірогідно зменшується загальна площа поразки слизової оболонки шлунку (в 4 рази), тобто дана сполука здатна активувати антистресові гастропротекторні механізми.

Результати роботи переконливо показують можливість їх подальшого дослідження в експериментальній фармакології для створення на їх основі відповідних нейротропних лікарських засобів.

1. В дисертаційній роботі з'ясовано, що N-уроноілпохідні амінокислот надають нейротропну дію, змінюючи електричну активність нейронів виноградного равлика, і психотропну дію, що виявляється в змінах поведінкової реакції щурів в експериментальних моделях стресу.

2. Визначено, що поріг для прояву нейротропного ефекту сполук 1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопіранозилуронової кислоти і N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-гліцину у нейронів ППа2 складає 10^-6 М, а для решти типів нейронів порогові концентрації всіх тестованих сполук – 10^-5 М.

3. Показано, що N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-гліцин інгибує переважно вхідні натрієві і кальцієві струми, а N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-b-аланин і N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-D,L-глутамінова кислота – вихідні калієві іонні струми.

4. Встановлено, що N-(1,2:3,4-ди-0-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-D,L-глутамінова кислота збільшує іонні струми, що обумовлюють збудливі постсинаптичні потенціалі і таким чином здатна полегшувати транссинаптичну провідність, а N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-гліцин, навпаки, інгибує ці процеси.

5. З’ясовано, що ацилювання амінокислот b-аланіну і D,L-глутамінової кислоти знижує їх нейротоксичну дію, оскільки вільні амінокислоти надають більш виражену інгибуючу дію на трансмембранні іонні струми ніж їх похідні. Ацилювання гліцил-гліцину модифікує його нейротропну дію.

6. Показано, що досліджені сполуки при їх системному введенні надають антистресову дію на поведінку щурів, а вираженість ефектів залежить від ступеня стресорності експериментальної моделі. При слабкому стресі (тест «відкрите поле») найбільш виражені позитивні стреспротекторні ефекти відзначені для N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-гліцину і N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-D,L-глутамінової кислоти, при помірному стресі («чорно-біла камера») N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопіирануроноіл)-гліцил-гліцин надає анксіолітичний ефект, якій перевершує по силі пірацетам і амітріптілін, а в моделях сильного стресу («підвішування за хвіст» і тест Порсолта) найефективнішим антидепресантом є N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-D,L-глутамінова кислота, яка перевершує ефекти амітріптіліна.

7. З’ясовано, що в моделі стресового ульцерогенезу, викликаного тривалим плаванням, під впливом N-(1,2:3,4-ди-О-ізопропіліден-a-D-галактопірануроноіл)-гліцил-гліцину активуються антистресові гастропротективні механізми.

8. Результати комплексного дослідження ефектів N-уроноілпохідних глікопептидів на нервові клітини, трансмембранні іонні струми і поведінку щурів в серії експериментальних моделей стресу переконливо показують перспективність їх подальшого дослідження в експериментальній фармакології для створення відповідних нейротропних лікарських засобів.

Публікації автора:

Статті

1. Раваева М.Ю., Коренюк И.И., Гамма Т.В., Курьянов В.О., Чупахина Т.А. Эффекты воздействия некоторых производных гликопептидов на электрическую активность нейронов моллюска Helix albescens Rossm. // Ученые записки ТНУ, серия «Биология». – 2003. – Т. 16, №2. – С. 115-123.

Особистий внесок. Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, статистичній обробці даних, сумісно зі співавторами узагальненні результатів та висновків.

2. Раваева М.Ю., Коренюк И.И. Характеристика электрической активности нейронов молюска при действии N-(N-(1,2:3,4-ди-0-изопропилиден-a-D-галактопирануроноил)]-b-аланина // Ученые записки ТНУ, серия «Биология».– 2004. – Т. 17, №1. – С. 143-150.

Особистий внесок. Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, статистичній обробці даних. Підготовка публікації була виконана разом з науковим керівником.

3. Раваева М.Ю., Коренюк И.И., Курьянов О.В., Чупахина Т.А. Изучение психотропной активности N-[N-(1,2:3,4-ди-o-изопропилиден-a-D-галактопирануроноил))-глицил-глицина // Ученые записки ТНУ. Серия «Биология, химия».– 2005. – Т. 18 (57), №1. – С. 167 – 173.

Особистий внесок. Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, статистичній обробці даних, узагальнені результатів та підготовці публікації.

4. Раваева М.Ю., Коренюк И.И. Модуляция -aланином и N-(1,2:3,4-ди-0-изопропилиден-a-D-галактопирануроноил)-b-аланином поведения крыс в тесте «открытое поле» // Ученые записки ТНУ. Серия «Биология, химия». – 2005. – Т. 18 (57), №2. – С. 121– 125.

Особистий внесок. Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, а також статистичній обробці даних, підготовці публікації та теоретичному обговоренні отриманих результатів.

ТЕЗИ

1. Раваева М.Ю., Коренюк И.И., Курьянов О.В., Чупахина Т.А. Эффекты воздействия некоторых производных гликопептидов на электрофизиологические показатели идентифицированных нейронов // Материалы Международной конференции посвященной памяти И.В. Шостаковской, Львов, 2002. – С. 101.

Особистий внесок. Особистий внесок автора полягає в узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, статистичній обробці даних підготовці публікації та теоретичному обговоренні отриманих результатів.

2. Раваева М.Ю., Коренюк И.И. Характеристика электрической активности нейронов моллюска при действии некоторых гликопептидов // Материалы III конференции Украинского общества нейронаук. – Донецк, 2005 // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти, 2005. – Т.1, №1. – С. 100.

Особистий внесок. Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, а також статистичній обробці даних, підготовці публікації.

3. Раваева М.Ю., Коренюк И.И., Сенько Ю.О. Исследование биологической активности гликопептидов // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми вікової фізіології”. Луцьк – Шацькі озера, 2005. – С. 165-166.

Особистий внесок. Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини та підготовці публікації.