Анотація до роботи:

Петренко О.О. – Екстракапсулярна екстракція катаракти у собак і котів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 – ветеринарна хірургія. – Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2007.

У дисертації експериментально і теоретично доведена інформативність та доцільність проведення екстракапсулярної екстракції катаракти в собак і котів з метою відновлення зору, обґрунтовані значення і ліміти показників комп’ютерної томографії анатомічних органів очного яблука для виявлення початкових структурних змін при діагностиці сліпоти та ефективність симптоматичного і симптоматико-патогенетичного лікування початкових катарактогенних змін.

Застосування розробленої і запатентованої методики горизонтального розрізу рогівки для проникнення у передню камеру ока при проведенні екстракапсулярної екстракції ураженого кришталика запобігає виникненню необоротних морфологічних змін у рогівці і розвиткові ранніх та віддалених запальних процесів структурних змін в інших органах очного яблука.

Проведеними дослідженнями доведено, що для профілактика ранніх і віддалених післяопераційних ускладнень світлозаломлюючих середовищ ока після екстракапсулярної екстракції кришталика слід щоденно, 2 рази на добу, упродовж 30 діб застосовувати суміші лікарських крапель (2–3) таких фармакологічних препаратів: на один флакон дексаметазону (10 мл) додавати дві ампули розведеної лідази (128 ОД) у 2 мл фізіологічного розчину з додаванням 1 мл обліпихового масла.

Встановлено, що для сповільнення розвитку початкових структурно-морфологічних змін у кришталику слід застосовувати консервативне лікування, а саме: комбінацію препаратів Кеналогу-40 один раз на 30 діб і офтан-катахрому по 2–3 краплі на рогівку ока 2–3 на добу, протягом 90 діб у поєднанні з проведенням ретробульбарної новокаїнової блокади один раз на 7 діб упродовж 90 діб.

1. У дисертації представлено результати нового вирішення проблеми катаракти у собак і котів: досліджено її поширення і патогенез; удосконалено діагностику шляхом застосування комп’ютерної томографії органа зору; запропоновано й обґрунтовано ефективні методи консервативного й оперативного лікування (комплексне медикаментозне лікування та нову методику розрізу рогівки для проникнення в передню камеру ока для екстракції кришталика); досліджено ранні та пізні операційні ускладнення світлозаломлюючих середовищ ока після екстракапсулярної екстракції катаракти; вивчено динаміку репаративної регенерації рогівки.

2. Найпоширенішою причиною втрати гостроти зору та сліпоти в дрібних тварин є старечі й інфекційні катаракти (у собак) і хвороби рогівки (у котів). Найчастіше (у 40,3 % випадків) ураження кришталика діагностуються в собак дрібних і середніх порід, у яких спостерігається розвиток переважно старечих двобічних катаракт.

3. Катаракти мають складну етіологію, патогенез і симптоматику. Вони бувають набутими, природженими та вторинними (через отруєння, механічні й хімічні ушкодження, а також як ускладнення інших захворювань). За локалізацією вони бувають сумкові, кортикальні, ядерні, шаруваті, веретеноподібні, зірчасті, дископодібні, розеточні та ін. Кожна з катаракт характеризується особливостями етіології, патогенезу та симптоматики і потребує адекватної тактики лікування.

4. Методика комп'ютерної томографії ока дає змогу вивчати як анатомо-фізіологічні особливості його будови, так і патологічні зміни, що виникають у ретробульбарному просторі. Завдяки їй можна об’єктивно визначати діагноз внутрішньоочної патології та виявляти вірогідне підвищення щільності ураженого кришталика в собак на 60 та 90 добу (147,8±1,36–167,2±3,46 од. Н.) та зорового нерва на 30–90 добу (28,6±3,04–30,6±3,71 од. Н.) після початку захворювання на катаракту.

5. Призначення хворим тваринам із початковими структурно-морфологічними змінами в кришталику комбінації з препаратів Кеналогу-40 і офтан-катахрому в поєднанні з проведенням ретробульбарної новокаїнової блокади 1 раз на 7 діб упродовж 90 діб дає змогу на тривалий час – до 40 діб – уповільнити розвиток катарактогенного процесу.

6. Проведені клініко-експериментальні дослідження на лабораторних тваринах і хворих собаках засвідчують, що екстракапсулярна методика екстракції катаракти, за умови горизонтального розрізу рогівки від лімба зовнішнього кута ока до її центра, є найменш травматичною і дає позитивні результати щодо відновлення гостроти зору.

7. Ранніми післяопераційними ускладненнями в собак, хворих на катаракту, є гіперемія кон’юнктиви та лімба, наявність гнійного ексудату в очній щілині, кератит, набряк та ерозії рогівки, а пізніми – розвиток дифузного помутніння рогівки та стійкого необоротного заднього кератиту, випадання склистого тіла й дистрофія очного яблука.

8. Серед післяопераційних ускладнень у собак найбільший відсоток патологічних ускладнень припадає на розвиток запальних процесів рогівки (14%), дистрофію очного яблука (7,0%), перикорнеальну ін’єкцію судин (4,7%). Усі інші не перевищують 2,3%. У котів віддалені ускладнення майже відсутні, інколи можливі передні синехії.

9. Динаміка репаративних процесів рогівки має певну стадійність упродовж 25–30 діб. Гістологічні зміни одночасно відбуваються у всіх шарах рогівки і мають різну інтенсивність прояву в часі. Дифузне порушення живлення переважно пов’язане з втратою, через вимивання під час операції, клітин заднього епітелію, а також із недостатнім живленням з боку крайових кровоносних судин лімба та фіброзної оболонки. Гострий запальний процес у післяопераційному періоді перебігає протягом 12 діб, а дистрофічні зміни рогівки, зумовлені пошкодженням її іннервації при паралімбальному розтині, починають проявлятися через 30–90 діб.

Публікації автора:

1. Петренко О.О. Захворювання кришталика // Ветеринарно-медична офтальмологія: Навч. посібник / В.Б. Борисевич, Б.В. Борисевич, О.Ф. Петренко, О.О. Петренко, Ю.Б. Борисевич, В.О. Дорощук. – К.: Арістей, 2006. – С. 184–190.

2. Петренко О.О. Причини сліпоти у свійських тварин із патологією заломлюючих середовищ ока // Вет. медицина України. – 2004. – № 5. – С. 40–42.

3. Телятников А.В., Петренко О.О. Компьютерно-томографічна картина очних яблок і ретробульбарної клітковини собак у нормі // Вет. медицина України. – 2004. – № 7. – С. 37–38. (Дисертант організував і провів апробацію комп’ютерної томографії як методу діагностики катаракти в собак).

4. Петренко О.О. Щодо класифікації, етіології і патогенезу катаракт у собак і котів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун–ту. – Біла Церква, 2005. – Вип. 34. – С. 100–107.

5. Петренко О.О. Ефективність екстракту плаценти в комплексі лікувально-профілактичних заходів при післяопераційних кератитах у собак // Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. C. З. Гжицького. – Львів, 2005. – Т. 7 (№ 1). – Ч. 2. – С. 41–45.

6. Патологічні зміни рогівки в зв’язку з оперативним доступом до кришталика / В.Б. Борисевич, О.Ф. Петренко, М.В. Рубленко, О.О. Петренко // Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2006. – Т. 8 , № 2 (29). – Ч. 1. – С. 14–22.

(Дисертант організував і провів клінічні та гістологічні дослідження рогівки у собак при оперативному втручанні з приводу катаракти та підготував роботу до друку).

7. Меженський А.О., Меженська Н.А., Петренко О.О. Антибіотикопрофілактика ранової інфекції у дрібних тварин при деяких оперативних втручаннях // Зб. наук. праць Луган. нац. аграр. ун–ту. – Луганськ, 2006. – С. 98–101.

(Дисертант зробив огляд літератури, взяв участь в апробації ефективності окремих протизапальних лікарських препаратів при консервативному та оперативному лікуванні собак, хворих на катаракту, провів обробку та аналіз одержаних результатів).

8. Петренко О.О. Порівняльна характеристика оперативних доступів у передню камеру ока та ускладнення при ЕЕК у собак // Матеріали конф. вет. хірургів України, присвяченої 100-річчю з дня народження проф. І.І. Магди. – Харків, 2004. – С. 96–98.

9. Петренко О.О. Класифікація катаракт та їх розповсюдження в собак і котів // Матеріали ІІІ міжнар. конгресу спеціалістів вет. медицини (Київ, 4–7 жовтня). – К., 2005. – С. 184 –187.

10. Петренко О.О. Профілактика післяопераційних кератитів при оперативному лікуванні катаракти у собак // Конференція проф.-викладац. складу і аспірантів навч.-наук. ін–ту вет. медицини, якості і безпеки продукції АПК НАУ: Тези доповідей. – К., 2004. – С. 74–75.

11. Особливості репаративної регенерації рогівки у зв’язку з оперуванням катаракти / В.Б. Борисевич, О.Ф. Петренко, М.В. Рубленко, О.О. Петренко // Тези доповідей конф. проф.-викладац. складу, наук. співроб. і аспірантів ННІ ВМ ЯБПТ НАУ (Київ, 5–6 квітня 2006). – К., 2006. – С. 16–17.

(Дисертант вивчив динаміку репаративної регенерації рогівки в собак при екстракапсулярній екстракції катаракти, провів та узагальнив частину одержаних результатів, підготував роботу до друку).

12. Ранозагоювальний засіб для лікування хворих на гемофілію / С.В. Паховчишин, А.В. Панько, М.В. Суховій, Є.В. Авер’янов, В.І. Семеняка, О.О. Петренко, Д.В. Тарнавський, О.В. Смурна, В.С. Чухно, В.А. Прокопенко. Патент на винахід, 76662, А61К 36\52, А61К 35\02, А61Р 7\04, А61Р 17\02., 15.08.2006. Бюл. №8.

(Дисертант організував і провів експерименти щодо розробки та апробації засобу для лікування хворих на гемофілію, підготував документацію на винахід)

13. Екстракапсулярна екстракція катаракти у дрібних свійських тварин: Методичні рекомендації / О.Ф. Петренко, В.Б. Борисевич, М.В. Рубленко, О.О. Петренко. – К.: Вид-во НАУ, 2007. – 33 с.