В роботі запропоновано пріоритетні напрямки ефективної експортної політики, створення прозорої системи активізації ринку зерна, концептуальні підходи розвитку конкурентних переваг експортної моделі зернового ринку, на підставі чого зроблені наступні висновки. Стратегічна позиція південних областей України у міжнародному поділі праці, конкурентоспроможності економіки забезпечується лише через активізацію експортної політики та адаптацію технологічної структури національної економіки до вимог світового і внутрішнього зернового ринків. Досягнення цього стане можливим шляхом подолання технологічного відставання системи виробництва, реальної реалізації інноваційної моделі розвитку регіональної економіки і зміцнення динамічної конкурентоспроможності.
2. Розвиток зовнішньоторговельних операцій на ринку зерна є важливим елементом розширення спектру взаємодії різних зернових ринків в межах єдиного продовольчого ринку. Характерною ознакою зовнішньої торгівлі зерном стала практично повна її лібералізація, яка призвела до змін зовнішньоекономічної стратегії і пріоритетів, що, в свою чергу, вимагало змін в структурі зовнішньоторговельної політики за рахунок встановлення нових форм організації і управління зовнішньоекономічної діяльності південних областей України. 3. Світовий досвід показує, що експортна політика на ринку зерна є найбільш ефективною формою організації і управління зовнішньоекономічними зв’язками областей за умов інтеграції України до СОТ. Важливою частиною організації регулювання експортної політики на ринку зерна є розробка її ефективних механізмів і інструментів. Однією з найбільш дискусійних проблем в теорії і практиці експортної політики залишається проблема раціонального поєднання принципів вільної торгівлі і протекціонізму, як основного елемента активізації розвитку зернового ринку південних областей України. Торговельні обмеження потенційно ведуть до скорочення зовнішньоторговельного обігу країни, що вдалася до протекціоністських заходів в більшій мірі, ніж того вимагають обставини. Переваги від політики протекціонізму на ринку зерна, яка веде до перерозподілу ресурсів з експортних галузей на користь національних агровиробництв, в такому разі практично нівелюється наслідками скорочення імпорту. Більше того, суб’єкти зернового ринку, з часом, використають відповідні контрзаходи, які з неминучістю призведуть до скорочення експорту зернових в регіонах. 4. Дослідження соціально-економічної ситуації показало, що зерновий ринок півдня України має потужний експортний потенціал, який не повною мірою використовується. Так, за результатами 2006р. разом із збільшенням обсягів експорту та імпорту спостерігається погіршення структурних показників зовнішньоекономічної діяльності порівняно з 2005 р.: частка південних областей у експорті країни зменшилася з 7,5 до 6,7 %, імпорту – з 6,6 до 6,3 %. Відмічено від’ємне сальдо -303,4 млн. дол. США. (у 2005 р. – позитивне сальдо склало 208 млн. дол. США). Коефіцієнт покриття експортом імпорту скоротився з 1,09 до 0,89. Отримані показники свідчать про необхідність застосування комплексу заходів державного регулювання, зокрема експортної політики, з метою покращення зовнішньоторговельних показників регіону. 5. Інтеграція ринку зерна південних областей України в світовий продовольчий ринок неможлива без формування експортоорієнтованої структури національного продовольчого ринку. Це передбачає визначення основних зернових культур і агровиробництв, в яких необхідно розвивати експортну орієнтацію. Науковою основою такої системи повинна стати комплексна програма розвитку експортного потенціалу зернового ринку південних областей України. 6. В активізації розвитку зернового ринку областей півдня України важливу роль відіграє фактор інтеграційного розвитку продовольчого ринку країни, який передбачає освоєння нових ринків зерна, забезпечення експортно-імпортної збалансованості, використання порівняльних переваг міжнародного поділу праці на ринку зерна для нарощування економічного потенціалу продовольчого ринку. 7. Докорінні зміни системи організації і управління зовнішньоторговельними операціями на ринку зерна південних областей України передбачають перехід на відтворювальну (геоекономічну) модель економічних зв’язків, яка повинна базуватися на створенні суб’єктів, здатних забезпечити науково-технічне, виробничо-інвестиційне і торговельно-економічне співробітництво в конкретних ланках продовольчих ланцюгів. 8. Для створення і впровадження нової моделі організації регулювання експортної політики на ринку зерна, як інструмента активізації розвитку півдня України, необхідне комплексне і системне вирішення проблем вдосконалення економічних зв’язків. Для реалізації цієї моделі вкрай потрібно створення системи управління і господарювання, здатної забезпечити всебічну інтеграцію областей; приведення організаційно-економічних структур, органів їх управління у відповідність до завдань інтеграційного розвитку суб’єктів зернового ринку; розробка і послідовне впровадження найбільш ефективних механізмів впливу на економічні процеси, що відбуваються на продовольчому ринку. Зокрема, з метою підвищення ефективності системи експортного регулювання економіки південних областей на зерновому ринку, покращення діяльності митних служб та спрощення митних процедур запропоновано запровадити регіональну систему митного консалтингу, створити регіональну консалтингову структуру (службу), яка буде надавати комплекс послуг з допомоги при оформленні експорту зернових на світовий ринок. |
