У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної та маловивченої наукової задачі – експериментально-морфологічне обгрунтування удосконалених вариантів органозаощаджуючого втручання - клиноподібно-трубчастої резекції шлунка, вивчене кровопостачання, інервація шлункової кукси після клиноподібно-трубчастої резекції 1/3 і 2/3 шлунка, визначені закономірності змін судинно-нейроклітинних мікрокомплексів міжм’язового нервового сплетення стінок шлункової кукси після різних рівнів резекції в різні терміни спостереження (1-2 тижні - 5 років) після операції. 1. Стан судинно - нейроклітинних мікрокомплексів інтрамуральних гангліїв міжм’язового нервового сплетення стінок шлункової кукси після різних рівнів резекцій шлунка та варіантів відновлення шлунково-кишкової безперервності вивчено недостатньо, а існуючі відомості подані фрагментами і суперечливі. 2. Шлункова кукса після клиноподібно-трубчастої резекції 1/3 і 2/3 шлунку забезпечена надійним кровопостачанням та іннервацією незалежно від рівня резекції і способу відновлення безперервності шлунково-кишкового тракту. 3. Стереометричний аналіз стану судинно-нейроклітинних мікрокомплексів інтра-муральних гангліїв міжм’язового нервового сплетення стінок шлункової кукси після клиноподібно-трубчастої резекції 1/3 і 2/3 шлунка виявив закономірності в їх перебудові, що відповідають обсягу виконаної операції, супроводжуються атрофічними і частково дистрофічними змінами судинно-нейроклітинних мікро-комплексів, обумовлених операційною травмою органа, рівнем мобілізації шлунка (частковою деваскуляризацією і денервацією), які не поновлюються через 5 років після втручання: об'ємна щільність нейронів інтрамуральних гангліїв шлункової культі після клиноподібно-трубчастої резекції 1/3 знизилася до 0,420 ± 0,019 (Р<0,05), що на 19,3% нижче норми (0,520 ± 0,023); після клиноподібно-трубчастої резекції 2/3 шлунка об'ємна щільність нейронів була на 24,3% нижче від норми і становила 0,394 ± 0,02. 4. Більш рання адаптація судинно-нейроклітинних мікрокомплексів інтрамуральних гангліїв міжм’язевого нервового сплетення стінок шлункової кукси відбувається після органозаощаджуючої клиноподібно-трубчастої резекції 1/3 шлунка. 5. Використання технічних пристосувань: зшиваючих апаратів і хірургічних затискачів спеціальної конструкції за удосконаленими нами методиками значно спрощує та прискорює виконання клиноподібно-трубчастої резекції шлунка, що підвищує ефективність операції в цілому. 6. Шлункова кукса після клиноподібно-трубчастої резекції 1/3 і 2/3 шлунка забезпечена надійною пластичною мобільністю, що дозволяє без натягу формувати гастродуоденоанастомоз без додаткової мобілізації дванадцятипалої кишки і селезінки. 7. Удосконалена методика формування прямого гастродуоденоанастомозу з додатковим висіченням країв стінок, що анастомозуються, розширює можливості до формування прямого гастродуоденоанастомозу при стенозуючих пілородуоденальних виразках, попереджує стенозування анастомозу, розвиток анастомозиту, покращує результати резекцій шлунка. 8. Клиноподібно-трубчаста резекція шлунка є ефективним способом оперативного втручання в морфологічному відношенні. |